fbpx

Опитування українців, які мають родичів в Росії та не припинили з ними спілкування після початку війни, показало, що похитнути впевненість росіян у хибних переконаннях можливо.

Міжнародна група соціологів та політологів провела онлайн-опитування українців стосовно їх спілкування з російськими родичами. Про це повідомляє The Washington Post. Опитування проводилось з 15 по 17 квітня за допомогою панелі користувачів смартфонів, створеної українською дослідницькою компанією «Градус» та охопило 1880 респондентів.

Чи говорять українці про війну з російськими родичами?

Майже половина (48%) респондентів повідомили, що мають принаймні одного родича в Росії. З цих 908 респондентів більшість (59%) обговорювали із російськими родичами війну, переважно через WhatsApp, Telegram та відео- чи голосові дзвінки. Протягом перших двох тижнів війни багато з цих розмов припинилися, але згодом спілкування відновилось. Усі респонденти усвідомлювали, що над співрозмовниками панує російська пропаганда і за шкалою у 10 балів оцінювали її рівень на 8.

Кількість тем для обговорювання виявилась обмеженою. Приблизно 74% з 534 респондентів, які обговорювали війну зі своїми найближчими родичами, говорили про навмисні бомбардування та обстріли українських міст Росією, а 67% – про вбивства Росією мирного населення. Такі теми, як російське мародерство (41%), тортури та зґвалтування (38%), а також використання зброї, що порушує міжнародне право, наприклад касетні бомби, виникали рідше (27%).

Також українці обговорювали з російськими родичами хибні виправдання Росії щодо причин вторгнення. 52% українців намагалися заперечити російський наратив, що українські лідери є «нацистами», 36% – що Росія “звільняє” окуповані райони в Донецькій та Луганській областях, а 30% – що Україна здійснює геноцид проти етнічних росіян. Твердження про те, що Україна розробляє ядерну зброю, отримало менше уваги -20%.

Чи можуть українці пробити російську інформаційну бульбашку?

Дослідникам не вдалось зробити однозначних висновків, чи можна переконати російських родичів перестати вірити, хоча б частково, кремлівській пропаганді. З одного боку, 54% респондентів стверджують, що їхні розмови не вплинули на віру родичів у російську пропаганду. Більш того, 8% респондентів стверджують, що їхні російські родичі навіть сильніше повірили в пропаганду через ці дискусії. З іншого боку, 22% кажуть, що розмови спонукали родичів трохи менше вірити російській пропаганді, а 16% повідомляють, що родичі стали вірити їй набагато менше.

Більш оптимістично налаштовані респонденти, які на момент опитування ще спілкувалися з російськими родичами. Лише 37% із цих 228 респондентів стверджують, що їхні розмови не мали ефекту, і лише 4% –  що розмови зміцнили переконання їхніх родичів. У цій групі 59% повідомляють, що їхні російські родичі трохи або значно менше повірили державній пропаганді.

Які аргументи використовувати?

Більшість респондентів повідомили, що у розмові покладалися на факти (59%), ніж на логіку (48%) або емоції (26%), щоб впливати на переконання своїх родичів про війну. Але дослідження соціальних наук показують, що сприйнятливими до нових точок зору людей роблять саме емоційні зв’язки та тонкі сигнали, пов’язані з жестами, тоном та виразом обличчя, а ні факти та логіка. Скоріш за все, саме такі прийоми можуть допомогти українцям протистояти впливу російської пропаганди, якщо вони продовжать говорити правду про війну своїм російським родичам.

Джерело

COVID-19 Live