fbpx

Українці вважають, що відповідальність за невдалу боротьбу з корупцією несуть не стільки самі антикорупційні органи, скільки глава держави, президент Володимир Зеленський.

Результати соціальних досліджень свідчать, що українці вважають відповідальними за провалу боротьбу з корупцією не стільки самі антикорупційні органи (що цілком логічно), а саме керівника. держави. Соціологи та політологи намагалися розібратися в джерелах такої впевненості наших громадян.

81,6% респондентів вважають, що президент не виконав своїх обіцянок по боротьбі з корупцією. 

Основна відповідальність в очах наших співгромадян лежить на главі держави – 57,6% вважають Президента Володимира Зеленського відповідальним за невдачі та успіхи в боротьбі з цим негативним явищем. При цьому 48,7% називають саме його тим, хто має ініціювати реформи у сфері протидії корупції. 

Усі тут пригадають уже легендарне «Весна прийде – саджати будемо!».

Гарант Конституції не втілив риторику передвиборних обіцянок у реальність (а вже екватор каденції), що, власне, шкодить його особистим рейтингам. І щоразу на міжнародних майданчиках всі нагадують президенту на його обіцянки. Особливо показовим у цьому плані є конкурс на посаду керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, про який ми розповімо нижче, а поки ще кілька цифр, щоб зрозуміти глибину проблеми.

Створення антикорупційних органів було однією з умов інтеграції з Європейським Союзом, а також часто ставало фактором отримання макрофінансової допомоги і навіть безвізового режиму з європейцями. За шість років від початку формування ланцюжка антикорупційних структур у свідомості українців не сформувалася висока довіра до них. 

Якщо оцінювати ефективність НАБУ, САП, Генпрокуратури, НАПК та МВС за п’ятибальною шкалою, то найнижчі оцінки отримали

  • Генпрокуратура -1,78 бала,
  • НАПК – 1,86,
  • САП – 1,87,
  • НАБУ – 1,91,
  • МВС -2

Політологи та експерти вважають, що однією з головних причин є формалізоване створення НАБУ, SAP, ARMA та Etseter під тиском ззовні. Український політичний істеблішмент, який загруз у схемах і відкатах, тоді явно виступав проти ініціатив, щоб стати прозорими для суспільства. 

А щодо ефективного нагляду у вигляді новостворених державних інституцій зі статусом незалежних, які могли б стежити за їхньою діяльністю на предмет корупції та розкішного життя з дуже скромними офіційними зарплатами, отримуючи реальні інструменти для залучення до корупції та отримання реального терміну з конфіскація – уявити в розшук неможливо. Але, тим не менш, з 2015 року була створена частина антикорупційного сектору, а вершиною став Вищий антикорупційний суд.

Законодавчі прогалини, неточність у визначенні повноважень, часто дублювання функцій різних структур, які вступають у конфлікт, неясність і розбіжності – це поки неповний перелік проблем і «міни» відстрочених дій, які напхані законами про боротьбу з корупцією. тіла.

А допуск до відбору, конкурсної процедури та аудиту іноземних експертів повністю знижує впевненість громадян у тому, що це структури, які дійсно працюють в інтересах української держави. Лише 40,9% українців схвалюють участь іноземців, тоді як 42,3% негативно ставляться до допуску негромадян України до відбору керівництва державних правоохоронних органів.

І повернемося до показового прикладу відбору кандидатів на посаду голови САП, у якому беруть участь усі – конкурсна комісія, ГПУ, Офіс Президента, Верховна Рада, НАБУ, ЄС та США. Ну і навіть громадські активісти з прозахідного лобі та посли G7, куди ж без них!

З серпня 2020 року САП, яка уповноважена ініціювати розслідування, а також безпосередньо контролювати хід розслідування НАБУ, фактично некерована. Виконуючий обов’язки голови САП Максим Грищук із дня на день чекає, як і багато хто, результатів багатостраждального конкурсу, який уже набрид усім учасникам. Ця сумна історія триває з лютого 2021 року, а з 127 кандидатів відібрані лише двоє, але які!

Фаворит «соціальних активістів» Олександр Клименко, детектив НАБУ (конфлікт інтересів є, але ніхто з членів конкурсної комісії не хоче цього помічати) та фаворит Генпрокуратури, прокурор Андрій Синюк (до кого є питання щодо декларування доходів, але це якось все минуло повз увагу учасників конкурсу). 

Обидва абітурієнти не мають достатнього досвіду та кваліфікації, обидва мають досить низькі бали за знання законодавчої бази, обидва мають труднощі з орієнтацією в темі. Саму конкурсну комісію не раз визнавали винною в необ’єктивному та закулісному прийнятті рішень. А відбір конкурсантів для zoom-конференції зовсім не прописаний як прийнятна процедура, тим не менш, його застосували на передостанньому етапі відбору керівника САП. 

Сьогодні кількість балів Клименко 212, Синюк 195. Для розуміння – відповіді на одному з етапів могли дати конкурсантам максимум 30 балів, але наші «фаворити» отримали 15 і 9 балів відповідно (при цьому для деяких відповідей були нулі, що взагалі неприпустимо!).

Фактично треба припинити це змагання і знову розпочати всю процедуру, що булоб рекомендовано президенту, щоб знизити рівень негативу і не брати надалі відповідальності за неефективну роботу органу, та негатив від непрофесіоналізму керівника САП. 

Натомість бачимо, що ніколи так нахабно не втручалися у внутрішні справи України, як у підбір глави САП. 

Посли G7, посол Європейського Союзу в Україні Матті Маасікас зробили заяви про негайне призначення глави Спеціалізованої прокуратури, а після зустрічі глав США та України в підсумковому комюніке вони ще раз вказав нам на обов’язковість і швидкість вирішення цього питання. І президент Зеленський пообіцяв зробити це без зволікань. 

Але саме через відкритий конфлікт інтересів, спираючись на думку українців, розуміючи, що Україні потрібна реальна боротьба з корупцією та хабарництвом, а не їх імітація, та з огляду на очевидну недостатню кваліфікацію фіналістів-кандидатів у владу, настає момент істини та питання – прийняти все як є, або скасувати конкурс і враховуючи національні інтереси, знову провести його чесно, відкрито?

Але тоді ми повинні назавжди відмовитися від спокуси і надалі використовувати САП як інструмент тиску на бізнес і політичних опонентів. І хоча ми навчилися відкривати кримінальні справи і лякати олігархів, але довести їх до реальних термінів все одно не можемо.

Невдовзі ми дізнаємося, на чиєму боці стане Володимир Зеленський. Але треба розуміти, що болісний відбір голови САП може стати лише тренування перед майбутнім конкурсом на керівника НАБУ, термін повноважень якого спливає у 2022 році.

Джерело

COVID-19 Live