fbpx

Запах тіла містить чимало інформації про нашу генетику, здоров’я та навіть особистість, але ми чомусь не звертаємо на це уваги.

Король Франції Людовик XIV був одержимий ароматами. Квіти прикрашали кожну залу Версалю, парфумами сприскували меблі, фонтани та навіть відвідувачів перед входом у палац.

Можливо, його особиста гігієна не відповідала сучасним стандартам, а, може, він просто насолоджувався грою запахів. Хоч як там, Людовик розумів, що запах важливий.

Запах тіла розповідає про стан нашого здоров’я. Так, холера пахне солодким, а гострий діабет гнилими яблуками. “Запах також свідчить про наш раціон”, – пояснює Мехмед Махмут, психолог зі сприйняття запахів з Університету Маккуорі в Австралії.

“Наші дослідження в цілому показали: чим більше м’яса ви споживаєте, тим приємніший запах вашого тіла”.

Чоловіки вважають запах жіночого тіла більш привабливим і приємним під час фолікулярної фази менструального циклу, коли жінка може завагітніти, а найменш привабливим – під час менструації.

Ця інформація, вочевидь, була корисною для наших предків у процесі розмноження, припускають автори цього дослідження. Рівень тестостерону у чоловіків також може покращувати запах їхнього тіла.

Хоча запах може змінюватися залежно від раціону та стану здоров’я, унікальним його робить наша генетика. Кожна людина має унікальний запах і водночас здатність розрізняти запахи інших людей.

Експерименти, приміром, показали, що люди могли вирізнити спітнілі футболки двох однояйцевих близнюків із купи футболок інших незнайомих людей.

Запах тіла близнюків такий схожий, що учасники експерименту іноді помилково обирали футболки однієї людини як футболки двох близнюків.

“Це – важливий експеримент, тому що він показав, що гени дуже впливають на наш запах”, – каже Агнєшка Сороковська, психологиня та експертка з запаху людини з Університету Вроцлава у Польщі.

“Отже, ми здатні виявляти генетичну інформацію про інших людей за допомогою нюху”, – додає вона.

Ми витрачаємо мільярди доларів, намагаючись змінити або замаскувати природний запах тіла парфумами

Ми обираємо косметичні засоби із запахами, які відповідають нашим генетично зумовленим вподобанням.

Сороковська та її колеги показали, що особистість людини можна визначити за ароматами, які їй подобаються. Виходить, гості Людовика XIV могли дещо дізнатися про нього з парфумів, якими він обприскував свої кімнати.

Уся ця інформація міститься в ароматі нашого тіла, але чи корисна вона нам?

В одному експерименті жінок попросили класифікувати ношені футболки незнайомих чоловіків за привабливістю запаху. Порядок, в якому вони їх визначали, чітко відповідав тому, що науковці називають несхожістю людського лейкоцитарного антигену (HLA).

HLA – це група білків, яка допомагає нашій імунній системі ідентифікувати клітини, що належать нам, і клітини інших організмів, тобто потенційні патогени.

Генетичний комплекс, який кодує HLA, також кодує деякі інші білки, на які реагує наш імунітет. Він дозволяє вченим побачити, який тип захисту пропонує наша імунна система.

Профіль HLA людини відрізнятися від усіх інших, хоча у найближчих родичів він буде більш схожим. З генетичної точки зору, народити дитину краще від того, хто має максимально несхожий з вашим профіль HLA.

“Діти від такого партнера матимуть кращу стійкість до патогенних мікроорганізмів”, – пояснює Сороковська.

Отже, в експерименті з футболками жінки вважали найпривабливішим запах футболок саме тих чоловіків, хто мав найбільш несхожий з ними профіль HLA.

Іншими словами, вони обирали чоловіків, які найкраще підходили їм з точки зору генетики імунної системи. Це, звичайно, було несвідомо.

Як саме несхожість HLA робить запах привабливішим для партнера, невідомо, каже Сороковська.

“Але вчені вважають, що HLA стимулює утворення певних речовин, які перетравлюють наші шкірні бактерії, виробляючи певний запах”.

Але чи використовують люди для вибору своїх партнерів генетичну інформацію, приховану в запаху тіла? На перший погляд, здається, що ні.

У дослідженні за участю майже 3 700 подружніх пар, ймовірність несхожості HLA у партнерів дорівнювала випадковості.

Ми можемо обирати певні запахи, і в цього може бути генетична причина, але ми не одружуємось лише з міркувань запаху.

“Хоча HLA, можливо, й не впливає на вибір, він, вочевидь, впливає на сексуальне задоволення”, – каже Сороковська.

Вроджена аносмія, або втрата нюху, погано впливає на стосунки, припускає Махмут у дослідженні, проведеному разом з Ілоною Крой з Дрезденського університету в Німеччині.

В експериментах, які досліджують запах тіла, жінок іноді просять класифікувати за запахом футболки, які вдягали чоловіки

Пари, які мали значну несхожість людського лейкоцитарного антигену, отримували найбільше задоволення від сексу й мали найбільше бажання завести дітей.

Такий зв’язок помітніший у жінок. Жінки, чиї партнери мали більш схожий з ними HLA, були частіше незадоволені сексуальним життям і мали менше бажання народжувати.

Для еволюційних біологів акцент на виборі жінки має сенс. У природі жінки, як правило, вибирають чоловіків, оскільки саме жінки вкладають більше зусиль у народження й виховання потомства. Вони також більше втрачають від вибору генетично неповноцінного чоловіка.

Самиця має бути розсудливою у своєму виборі, тому шукає різноманітні підказки щодо самця. Ось чому в природі самці барвисті, танцюють, співають або пропонують подарунки – так вони намагаються довести свою генетичну якість.

Зв’язок між запахом тіла та генетичними перевагами сприяв моді на швидкісні побачення з нюханням футболок та навіть послуги з передачі запаху поштою.

Втім, доказів того, що ми можемо вдало обрати партнера лише на основі запаху, практично немає.

Нам може подобатися певний запах, але на практиці, схоже, ми не обираємо, виходячи з цих уподобань. А чому?

Одна з причин – це те, що реальне життя є надто складним, щоби покладатися на запахи. Інші органи чуття можуть спотворювати інформацію, яку ми сприймаємо через запах.

Спираючись лише на запах тіла, ми можемо досить точно визначити рівень нейротизму людини. Але, коли учасникам експерименту також показували й фото людей, їхні висновки ставали плутаними та менш точними, пояснює Сороковська.

Під час одного дослідження заміжні жінки приносили футболки своїх чоловіків, а самотні жінки – футболку друга, з яким у них були платонічні стосунки. Всі ці футболки змішували з футболками інших чоловіків, обраних випадково.

Запах жіночого тіла може бути більш привабливим для чоловіків у певні дні менструального циклу

“Чи обирали жінки футболку свого партнера? Не обов’язково, – каже Махмут. – Помітних доказів цьому не було”.

В іншому дослідженні Махмут також з’ясував, що запах тіла самотніх чоловіків був сильнішим за одружених. Він припускає, що причина цього може бути в рівні тестостерону.

Вченим відомо, що у чоловіків, які мають партнерку, рівень тестостерону нижчий. Особливо це помітно, якщо пара ще й має дітей.

Виходить, запахом свого тіла ми повідомляємо інформацію про свою репродуктивну якість, а також зчитуємо її про інших. Але це знання не стає для нас керівництвом до дій. Чи варто змінити поведінку?

“Якщо ваш єдиний інтерес – знайти партнера з хорошими генами, то, можливо, вам варто звертати увагу на запах, – міркує Сороковська. – Але для більшості людей це не найголовніше, тому вони не роблять цього”.

Махмут погоджується: “Роль запаху помітно зменшилася. Ми маскуємо свій запах вже протягом тисяч років”.

Джерело

COVID-19 Live