fbpx

У соціальних мережах багато неправди, і цим нікого не здивуєш. Але чоловіки та жінки обманюють по-різному, тим більше – у різних країнах.

Про це та інші особливості того, як ми презентуємо себе у Facebook, Instagram та інших соціальних платформах, поговорили зі співробітницею Роттердамського університету, уродженкою України Дарією Колесник.

Її спільне з колегами дослідження опублікував у листопаді журнал з психології Psychological Science, що виходить друком у США. Дослідження було проведене у 25 країнах, серед яких Нідерланди, Росія, Польща, Китай, Індія та інші. Україна не увійшла в цей перелік.

Перед початком дослідження у вас, вочевидь, була робоча гіпотеза про те, що ми всі або багато хто з нас брешуть у соцмережах, і ви хотіли точно дізнатися, скільки відсотків чоловіків та жінок говорять неправду?

Дарія Колесник: У нас не було припущення, що всі брешуть, але ми очікували певний рівень неправдивої інформації. У цьому дослідженні нас також цікавили гендерні відмінності: ми хотіли зрозуміти, хто обманює більше – чоловіки чи жінки. Ми очікували, що чоловіки більше говоритимуть неправду про роботу і прибутки, а жінки – про зовнішність, оскільки це важливіше з еволюційної точки зору. Ми виявили, що є відмінності, але вони невеликі. У середньому жінки обманюють трохи частіше за чоловіків (20 і 18 відсотків відповідно), хоча, звичайно, серед обох статей є варіації в поведінці.

Що для вас стало основним відкриттям?

Ми змогли визначити відсоток тих, хто обманює в соціальних мережах. Але важливо зазначити, що це стосується лише тих аспектів, які ми досліджували: особисті здобутки, кар’єра, дохід, зовнішність, вік. Ми виявили великі відмінності – від п’яти відсотків у Нідерландах до майже 50 відсотків у деяких азійських країнах: Китай, Індія, Таїланд.

Респонденти зізналися, що вони щонайменше один раз брехали у соцмережах. Ми припускаємо, що це може бути пов’язане із культурними відмінностями. Крім того, чим менше розвинена країна, тим більше люди обманюють у соцмережах. Проте оскільки це все ґрунтується на особистих анкетах, ми не можемо стверджувати, що є такий зв’язок. У будь-якому випадку користувачам соцмереж варто замислитися, що чимала частина гарних фотографій там може бути результатом роботи фотошопу. Це має негативний аспект, наприклад, можуть постраждати підлітки або люди з низькою самооцінкою.

Чим ви пояснюєте дуже низький показник Нідерландів?

Думаю, що це справді пов’язане з культурою, з тим, що у суспільстві не заведено хвалитися. Коли я переїхала до Нідерландів із Києва, мене здивувало те, що дуже важко судити за зовнішністю про добробут людини. Є дуже багаті люди, які носять дешевий одяг та їздять на роботу на звичайному велосипеді. Можливо, це протестантська спадщина. Те, що нідерландці не брешуть про доходи, мене не здивувало. Більшість із них – заможні люди, їм це не потрібно.

Що найбільше здивувало вас?

У всіх країнах жителі більше говорять неправду про зовнішність та менше про доходи. В Австралії ж навпаки. Там люди набагато більше кажуть неправду про доходи. Я не знаю, чому це так. 

Чи є співвідношення з віком? Можна припустити, що чим старші люди, тим більше вони обманюють, намагаючись виглядати молодшими?

Ні, насправді ситуація протилежна. Чим старші люди, тим правдивіше вони пишуть про себе в соцмережах. Ми не знаємо, з чим це пов’язане, але деякі вчені кажуть, що з віком ми стаємо більш самодостатніми та не настільки потребуємо соціального схвалення, як в юному віці.

Про що брешуть найбільше? Вік, зовнішність, робота?

Це залежить від країни. У Росії найвищий показник стосувався тих, хто викладав старіші фотографії, щоб здаватися більш привабливими – 38 відсотків респондентів. Дуже багато людей підроблюють фотографії. На другому місці в РФ – брехня про заробіток (24 відсотки), на третьому – редагування зовнішності за допомогою спеціальних програм (20 відсотків).

На момент, коли ми збирали дані кілька років тому, технології не були такими розвиненими, як зараз. Наприклад, щоб позбутися зморшок, потрібно було завантажувати фото на комп’ютер. Тобто це було відносно складно, але люди це робили. Про доходи і роботу теж брешуть багато. Коли ми говоримо “брешуть”, то маємо на увазі всі форми обману. Це не обов’язково буде фраза на кшталт: “Я працюю в компанії Facebook”, але, наприклад, поставити тег на фотографії в офісі Unilever це теж частина того, як люди хочуть справити враження. Це можна порівняти з фотографією біля престижної машини, де люди не говорять про те, їхня вона чи ні.

Чим Росія відрізняється від інших країн?

У Росії показник гендерних відмінностей – один із найвищих: розрив становить майже 11 відсоткових пунктів. 20 відсотків російських чоловіків говорили в соцмережах неправду про свої досягнення, тоді як серед росіянок таких трохи більше ніж вісім відсотків. Такий розрив більший лише в Італії – 14 відсоткових пунктів, а в Польщі, наприклад, він майже такий самий. Можна припустити, що в Росії чоловіки зазнають соціального тиску, вважається, що вони повинні бути годувальниками сім’ї.

Яка ваша головна порада користувачам соцмереж? “Обережно, вас можуть обманути?”

Головна порада – ставтеся критично до будь-якої інформації, включно із соціальними мережами.

Чи варто бути більш чесними?

В обману є свої плюси та мінуси, як у будь-якої поведінки. Ми не завжди обманюємо свідомо. Іноді, якщо ви прибираєте зморшки або трохи змінюєте колір обличчя, це просто бажання добре виглядати. Це не має на меті заподіяти шкоду комусь, хто дивиться ці фотографії. До того ж є дослідження, які засвідчують, що використання соціальних мереж може надавати посилювальний ефект. Наприклад, люди дивляться на свої фотографії, і це дає їм відчуття впевненості, бо це гарні фотографії. Тобто я не стала б говорити, що ніколи не потрібно брехати в соцмережах. Але користувачам я порадила б бути обережними і не сприймати все за чисту монету.

Джерело

COVID-19 Live