Бідність в Україні у 2026 році торкнулася більшості родин у центральних, східних і південних регіонах — про це свідчить нове опитування Міжнародної організації з міграції. За даними двадцять четвертого раунду Загального опитування населення (GPS), у більшості охоплених регіонів понад дві третини людей живуть на суму, меншу за офіційний прожитковий мінімум, а серед внутрішньо переміщених осіб цей показник місцями сягає дев’яти з десяти.
Дані зібрані між квітнем і червнем 2026 року. Телефонне скринінгове опитування охопило 40 004 особи, а поглиблені інтерв’ю провели з 1 453 ВПО, 1 064 поверненими та 1 669 непереміщеними мешканцями. Результати репрезентативні на рівні областей із мінімальним рівнем довіри 90% і похибкою 10%. Опитування охопило всю територію України, за винятком Автономної Республіки Крим та окупованих Російською Федерацією районів Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей, де мобільний зв’язок українських операторів недоступний.
Бідність стала майже універсальним явищем
Показник, який об’єднує всі тринадцять профілів, — частка людей із сукупним місячним доходом на особу нижче за 10 275 гривень, тобто нижче прожиткового мінімуму станом на травень 2026 року. У Сумській області цей поріг не долає 87% населення, у Кіровоградській — 81%, в Одеській — 78, у Черкаській — 77, у Полтавській і Миколаївській — по 75. Навіть у відносно захищеному тилу картина схожа: Вінниччина показує 71%, Львівщина — 51, і лише місто Київ помітно вирізняється з показником 38%.
Серед переміщених родин ситуація ще гостріша. У Сумській області 92% ВПО живуть нижче прожиткового мінімуму, у Запорізькій — 91, у Кіровоградській — 87, а в Полтавській — 87. Ці цифри тримаються стабільно високими незалежно від того, чи йдеться про прифронтову область, чи про регіон, що прийняв переміщених.
Родини економлять на здоров’ї, комунальних послугах і житлі
Скорочення витрат на основні медичні потреби стало поширеною стратегією виживання. У Дніпропетровській області так вчинили 44% населення, у Харківській — 48, у Миколаївській — 53, в Одеській — 39. Серед ВПО показники вищі: у Дніпропетровській області 67% переміщених родин зменшили медичні витрати, у Миколаївській — 61, у Сумській — 62.
Люди обмежують і споживання комунальних ресурсів — електроенергії, газу, води й твердого палива. У Харківській області це зробили 60% населення, у Дніпропетровській — 56, у Миколаївській — 55. Частина родин переїхала до житла гіршої якості, і тут розрив між групами особливо помітний: серед непереміщених мешканців Черкащини так вчинив лише 1%, тоді як серед ВПО — 27.
Опора на грошову або негрошову гуманітарну допомогу залишається нерівномірною. У Харківській області протягом останніх тридцяти днів до неї вдавалися 22% населення, у Запорізькій — 22, тоді як у Полтавській і Черкаській — лише по 7-8. Офіційну виплату на проживання для ВПО отримує мізерна частка переміщених: від 1% в місті Києві та на Львівщині до 11% на Харківщині.
Ментальне здоров’я під тиском переміщення
Опитування використовує коротку шкалу PHQ-2 для оцінки ризику депресії, де результат від трьох балів вважається порогом підвищеної ймовірності депресивного стану. Серед переміщених осіб цей ризик стабільно вищий, ніж серед решти населення. У Дніпропетровській області половина ВПО і більше — 58% — перебувають у зоні високого ризику, у Черкаській — 51, у Миколаївській — 53, в Одеській — 50, у Запорізькій — 49.
Обізнаність про те, де шукати професійну психологічну підтримку, різниться від регіону до регіону. У Львівській області 68% опитаних знають, куди звертатися, у Дніпропетровській — 55, тоді як у Черкаській цей показник опускається до 46. Розрив між потребою й доступом до послуг простежується майже в кожному профілі.
Пошкоджені домівки й географія переміщення
Дані про стан житла в місці походження збиралися лише для ВПО та повернених. Частка родин, чиї домівки зазнали пошкоджень — від часткових, придатних для проживання, до повністю зруйнованих, — сягає найвищих значень там, де бойові дії були найінтенсивнішими. На Київщині про пошкоджене житло повідомили 72% переміщених, на Харківщині — 69, на Сумщині — 69, на Кіровоградщині — 73, на Запоріжжі — 60.
Профілі виразно поділяють регіони на дві категорії за походженням переміщення. У прифронтових регіонах більшість ВПО — це люди, витіснені зі свого ж таки регіону: у Сумській області 81% переміщених походить з тієї ж області, у Харківській — 75, у Запорізькій — 86. Натомість у центральних і західних областях переважають ВПО з інших регіонів: на Черкащині таких 97%, на Кіровоградщині — 99, на Полтавщині — 98.
Помітна й частка тих, чиє довоєнне місце проживання розташоване на нині окупованих територіях. У Дніпропетровській області про це повідомили 60% ВПО, у Запорізькій — 60, у місті Києві — 45, на Черкащині — 44.
Наміри залишатися й повільна інтеграція
Короткострокові плани більшості населення тяжіють до стабільності. Частка тих, хто планує переїзд протягом найближчих трьох місяців, майже скрізь тримається на рівні кількох процентів: 2% на Черкащині, 3 на Харківщині, 4 в місті Києві. Наміри повернутися впродовж наступних трьох-шести місяців серед ВПО ще нижчі й у багатьох областях сягають нуля.
Довгострокові рішення переміщених розподіляються нерівномірно. На Київщині 54% ВПО планують осісти й інтегруватися в нинішньому місці, у місті Києві — 47, на Харківщині — 46. Частина переміщених обирає позицію очікування: у Львівській області 27% ВПО мають намір залишатися поки що, але без наміру інтегруватися, на Миколаївщині — 29.
Запоріжжя як окремий випадок
Профіль Запорізької області вирізняється тим, що більшість оцінок чисельності населення позначені прочерком через обмеження, пов’язані з окупованими районами й недостатністю даних для екстраполяції. Відсоткові показники все ж наведені, і вони показують регіон під сильним тиском: 91% ВПО живуть нижче прожиткового мінімуму, 76% орендують житло, 44% покладаються на гуманітарну допомогу. Єдиний індикатор із наведеними абсолютними числами — пошкоджене житло, про яке повідомили 60% переміщених, що в перерахунку становить 136 тисяч осіб.
Повний набір профілів охоплює Черкаську, Дніпропетровську, Харківську, Кіровоградську, Київську, Львівську, Миколаївську, Одеську, Полтавську, Сумську, Вінницьку та Запорізьку області, а також місто Київ.
#БідністьРегіонів #ЕкономікаУкраїни #АналітикаУкраїни #Україна2026 #ДемографіяУкраїни #СоціальніПроблеми #СоціальнаНерівність #Дослідження #СоціальнийЗахист #РівеньБідності #ДопомогаНаселенню #ДержавнаПолітика #УкраїнськіРодини #Опитування #КризаВУкраїні #БідністьВУкраїні #ЕкономічнаКриза #УСП #USP
