fbpx

Від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну більше 7,7 мільйонів українців були змушені покинути свої домівки і переміститись в інші регіони країни, за даними UNHCR. А ще 7,5 мільйонам громадян довелось шукати прихистку у сусідніх країнах. 85% опитаних українських мігрантів, як внутрішніх, так і зовнішніх, оцінили ставлення до себе населення тієї місцевості, куди вони виїжджали через війну, як доброзичливе. І ця цифра має позитивну динаміку. Про це свідчать дані другої хвилі дослідження, проведеного Gradus Research на замовлення Єврокомісії та у партнерстві з Центром Економічного Відновлення.

Ці результати співзвучні даним дослідження Ipsos “Flash Eurobarometer”, проведеного на замовлення Єврокомісії у 27 країнах ЄС. 89% європейців симпатизують українцям та 88% підтримують надання прихистку жертвам війни в Україні.

Таке ставлення до українських біженців європейські аналітики схильні пояснювати спорідненістю культур та менталітету, а також “рефлексом гуманності”, який увімкнула війна в жителях Європейського Союзу. Серед інших причин — територіальна близькість воєнних дій та очікування європейців, що після закінчення війни українці повернуться додому.

І ці очікування цілком виправдані, адже друга хвиля дослідження Gradus Research продовжує демонструвати стабільно високе бажання українців повернутися. Частка тих, хто виїхали за кордон та ще не повернулися в Україну, проте прагнуть повернутися за першої можливості, становить 65%. Тих, хто прагне залишитися на новому місці проживання – 8%.

“По суті, зараз відбувається Євроінтеграція на практиці. Бо до війни доволі не велика частка наших співгромадян бували в Європейських країнах. Зараз же велика кількість людей не тільки поїхала, проте змушена лишатися в країнах Європи та будувати там свій побут, спостерігаючи європейські цінності в повсякденному житті. Попри те, що українці, що поїхали, визнають чисельні переваги західного устрою, більшість з них продовжують подумки линути додому і воліють повернутися в Україну якнайшвидше. Що ж до внутрішньої міграції, вже зараз можемо говорити про нівелювання регіональних відмінностей та сприяння ще більшій єдності українського суспільства”, — коментує Євгенія Близнюк, засновниця і директорка Gradus Research.

Варто відзначити, що переважна більшість респондентів (60%) продовжує жити у власному житлі. Також в ТОПі місць проживання — орендоване житло (16%) та житло знайомих (13%).

Проте хороше ставлення та перебування поза зоною бойових дій не дають українцям почуватися в безпеці. Загалом лише близько третини респондентів (30%) відчувають себе у безпеці переважну частину часу або постійно. Найбільша частка респондентів декларує, що вони відчувають небезпеку час від часу (46%). У розрізі міграційних груп найбільше відчуття безпеки мають ті опитані, що переїхали за кордон — таких більше половини (55%). Серед групи внутрішньо переміщених осіб частка тих, хто відчуває себе у безпеці, складає 25%, і в порівнянні з попередньою хвилею опитування вона знизилась на 8 пунктів.

Опитування було проведено дослідницькою компанією Gradus Research методом самозаповнення анкети в мобільному додатку на замовлення Єврокомісії та у партнерстві з Центром Економічного Відновлення. Онлайн-панель Gradus відображає структуру населення міст з кількістю мешканців понад 50 тисяч у віці 18-60 років за статтю, віком, розміром населеного пункту та регіоном. Період проведення дослідження: 1 хвиля — 20-22 травня 2022 року, 2 хвиля — 3-6 червня 2022 року. Розмір вибірки у 2 хвилі — 2045 респондентів.

Джерело

COVID-19 Live