fbpx

Від початку війни в Україні понад 6 мільйонів 642 тисячі її громадян покинули домівки та відправилися на пошуки безпечного місця та країни. Серед країн, які обрали для тимчасового притулку перше місце займає Польща. Станом на 24 травня 2022 року сюди прибуло близько 3 млн 545 тисяч осіб.

Про це свідчать дані Верховного комісара ООН у справах біженців. Редакція Евакуація.Сity проаналізувала результати досліджень, проведених Міждисциплінарною лабораторією досліджень війни в Україні. 

Біженці з України в Польщі – хто вони?

Результати дослідження показують, що середньостатистичний соціально-демографічний портрет українського біженця у Польщі наступний:

Середнього віку жінка з дітьми, що має вищу освіту, до війни проживала у місті, добре матеріально забезпечена, прибула до Польщі з центральної України, ніколи не була в цій країні раніше або перебувала тут  короткостроково. Нижче деталі опитування.

Більшість респондентів – жінки 97%, їх середній вік – 36 років. 76% мають вищу освіту, 91% проживали в місті. Найбільше українських біженців прибуло в Польщу з центральної України (46%), західної (22%), південної (19%) та східної (13%). Близько ¾ респондентів оцінили рівень свого матеріального становища в Україні до початку війни як “добрий”, з них 25% мали “середній” рівень, а 52% – “добрий” та “дуже добрий”. 

48% ніколи раніше не була в Польщі. Інші вже були в Польщі до війни, зокрема 43% опитаних перебували тут коротко, а 7% перебували в країні тривалий термін.

Повсякденне життя

Згідно опитування: українці проживають у Польщі понад місяць у будинках чи квартирах, які самі орендують. Країну обрали свідомо, оскільки добре оцінюють рівень наданої їм допомоги. Третина респондентів працює дистанційно в Україні. Більшість із них хотіли б працювати та вивчати польську мову. Три чверті мають проблеми з психічним здоров’ям, а близько половини мають високий рівень дистресу. Половина з них має намір повернутися додому в Україну одразу після закінчення війни. 82% опитаних перебувають у Польщі понад місяць, менше місяця – 14%, близько тижня, два тижні – 3% і кілька днів –1%. 92% обрали Польщу країною призначення. Лише 8% респондентів зазначили, що хочуть їхати далі на Захід.

Українці зазвичай орендують квартири та будинки, сплачуючи за них (28%) або живуть у приміщеннях, які для них хтось оплачує (16%). 17% живуть у польських сім’ях,  12% у своїх родичів з України, які раніше приїхали до Польщі. 11% живуть у приміщеннях, наданих поляками. У кімнатах в готелі, гуртожитку, гостьовому будинку, які були безкоштовно надані проживає 8% респондентів. 3%. в інших закладах: на парафії, в будинку пожежника, амбулаторії, тощо. Стільки ж зазначили, що проживають в українській родині (3%). 

41% опитаних сказали, що в Україну повернуться як тільки закінчиться війна. 17% мають намір залишитися в Польщі назавжди, а 11%  – на деякий час, щоб заробити гроші перед поверненням додому. 16% стверджують, що не знають, як діяти в майбутньому. 

На питання чому обрали Польщу, респонденти відповіли наступне:

44% – тут у них були рідні та друзі. 42% зазначили, що Польща для них є країною близькою за культурою та мовою, 25% відповіли, що до Польщі можна було найшвидше потрапити з України. Деякі обрали Польщу, бо чули про допомогу українцям в цій країні (20%). Для 15% важливим аргументом було те, що Польща в НАТО і вони тут почуваються в безпеці. 

Щодо рівня отриманої допомоги за шкалою від 1 до 5. Найкраще прохачі притулку оцінили волонтерів на кордоні (4,55), обслуговування в пунктах прийому на кордоні (4,33), допомогу різних польських служб, правоохоронних органів (4.25), обслуговування в пунктах прийому на вокзалах (4.23). Перетин кордону з польської сторони (4.13), з українській сторони кордону (3,65). Обслуговування за поточним місцем проживання (4), обслуговування в державних установах, структурах органів державної влади та місцевого самоврядування (3.91), в системі охороні здоров’я (3.65).

Військова психотравма

Українців у Польщі попросили також назвати найважливіші проблеми, які супроводжували їх під час евакуації з України та перебуванні в країні.

68% зазначали розставання з рідними, 62% – страх обстрілів та бомбардувань і переживання за життя друзів та рідних. Також 43% були занепокоєні з приводу незнання польської мови, 41% переживали за залишені активи в Україні та відсутність фінансових ресурсів для проживання в Польщі для задоволення своїх потреб, 34 % не мали чітких планів, де жити після приїзду до Польщі, 19% мали проблеми з пошуком житла, 7 %  – труднощі з контактуванням в різних установах та організаціях, 1% зазначили погане ставлення поляків  умов проживання.

У дослідженні також виміряно симптоми воєнної психотравми за шкалою RHS 15. Результати аналізу показали, 76% страждають від розладів, спричинених травматичним стресом, у 50% спостерігається психологічний дистрес.

Інтеграція 

18% опитаних респондентів у Польщі працюють, має намір почати працювати – 71%. 28% працюють дистанційно в Україні і отримують гроші. 96% отримали або мають намір отримати номер PESEL (ідентифікаційний номер в Польщі).

Серед біженців ¾ мають дітей. З них 70% подали або планують подати заявку на виплату соціальної допомоги на дітей (program “500” – щомісячні виплати в розмірі 500 злотих на кожну дитину). 

45% дітей у Польщі дистанційно відвідують українську школу, 46% учнів відвідують польські школи, 45% опитаних мають намір записати дітей до польської школи.

34% респондентів стверджують, що розуміють польську мову, але не розмовляють, 32% знають базові фрази та вміють спілкуватися в побуті. 18% зізналися, що не знають мови взагалі. Лише 3% кажуть, що добре знають польську мову і можуть вільно спілкуватися.

Мають намір вивчати польську мову 81% опитаних,  47% – не мають такого наміру, оскільки хочуть повернутися в Україну, 19% не знайшли безкоштовних курсів, 18% вважають, що польська мова настільки схожа на українську, що їм не потрібно її вивчати, 10% кажуть, що навчання занадто дороге.

Серед тих респондентів, які зацікавлені у вивченні польської мови: 69% самі вивчають польську мову, 20% навчаються на курсах, організованих громадськими організаціями, асоціаціями, фондами, 10% мають індивідуальні заняття з приватною особою. 

*Опитування провели з 15 квітня по 10 травня 2022 року за допомогою онлайн-опитування (CAWI). Для аналізу було кваліфіковано 737 вірно заповнених анкет.

Джерело

COVID-19 Live