fbpx

Що цікавого можна дізнатись про українців, якщо перечитати дослідження за цей рік? І які очікування можна сформувати щодо наступного 2022 року?

Кожен рік соціологічні компанії проводять сотні досліджень. Соціологи люблять відловлювати українців і ставити їм багато дивних запитань. Цього року ми дізналися, що 85% мешканців Кропивницького позитивно оцінили появу МакДональдз в їхньому місті, що 38% українців ставляться до Сталіна з неприязню, страхом чи ненавистю і що 1% жінок хотіли б отримати в подарунок на 8 березня дитину. Що цікавого можна дізнатись про українців, якщо перечитати дослідження за цей рік? І які очікування можна сформувати щодо наступного 2022 року?

Перше, що кидається в очі, цей рік приніс багато стресу та переживань українцям.

Ще на початку року українці опинились на 39 позиції з 42 країн в міжнародному індексі щастя, причому більше 70% респондентів вважали, що справи в країні рухаються в неправильному напрямку.

Тільки 40% українців добре оцінили своє здоров’я, цей показник зменшився в порівнянні з попередніми роками. Що саме нервувало українців? Опитування у великих містах говорять, що головними стрес-факторами є війна, корупція та бідність.

Звісно, пандемія також відіграла свою роль. Понад дві третини українських респондентів вважали пандемію загрозою для себе та своєї родини. З попередніх досліджень відомо, що показники щастя, здоров’я, довіри є стійкими і різко не змінюються. Наприклад, Данія витратила більше 30 років, щоб стати однією з найщасливіших країн з високою соціальною довірою. Тож очікувати стрімкого покращення життя в Україні в 2022 не варто.

Попередні дослідження KSE показують, що українці вибудовують довіру до місцевої влади. Реформа децентралізації та розвиток самоуправління може стати гарним поштовхом для покращення показників щастя і довіри в 2022 році.

Незважаючи на стрес та проблеми, українці продовжували жити своїм життям. Влітку у великих містах чверть батьків відправляли своїх дітей в село до бабусь та дідусів, щоб насолодитись відпочинком. Взимку майже половина українців планували відпочити поза домом, переважна частина з них думала про Карпати. Не забували українці і про свята.

Як і раніше, ​​найпопулярнішими святами залишаються релігійні. Говорячи про улюблені свята, 66% респондентів назвали Різдво і 65% – Великдень, також 58% респондентів відзначили світський Новий рік. Кожен п’ятий українець планував йти до церкви на Великдень.

У пандемію українки втомились сидіти вдома — 13% з них хотіли б отримати романтичну подорож у подарунок на 8 березня, хоча в 2019 році таких було лише 5%. Якщо цей текст читає Євген Клопотенко, йому було б цікаво довідатись, що на різдвяні свята 2021, більшість тих, хто планував відзначати свята у великих містах, готували не тільки кутю, але і олів’є (51%) та холодець (41%). Будемо тримати руку на пульсі, пане Євген.

Загалом, релігійні традиції стають все більш важливою частиною життя українців. З пандемією багато хто відкрив для себе світ цифрової релігії. Спільні дослідження KSE та Gradus Research говорять, що кожен п’ятий українець з великого міста дивився літургію онлайн. Ще 11% респондентів підписалися на сторінки храмів чи священиків онлайн, а 8% пересилали пожертви через інтернет. Можна сміливо очікувати, що в 2022 році релігія відіграватиме серйозну роль в житті багатьох українців.

Що ще робили українці на карантині? Очевидно, багато спілкувались. Протягом року чемпіоном для спілкування був додаток Viber. Частка людей, які користуються цим додатком зросла протягом 2021 року з 65,8% до 73,6%.

Також зросло користування мессенджером Facebook (з 34,9% до 42,7%) та Telegram (24,2% до 31,6%). Хоча тут велику частину аудиторії складають молоді люди у віці 18−29 років, адже саме в цій групі частіше користувались Telegram (64%) та Instagram (61%).

Що ж робили українці в соціальних мережах? На жаль, велика кількість українців поширювала дезінформацію та фейки. За даними дослідження ПРООН та ЮНІСЕФ, український інтернет переповнений маніпуляціями про «носіння масок, конспірологічні теорії про походження та навіть сам факт існування новітнього коронавірусу та хвороби COVID-19, брехливі чутки щодо ефективності тестування на коронавірус і вакцинації, та іншу недостовірну інформацію щодо COVID-19». Це саме дослідження, на жаль, говорить, що «дезінформація знижує готовність людей дотримуватися настанов у сфері громадського здоров’я». Питання інформаційної гігієни має стати пріоритетом 2022 року.

Якщо ви працюєте у сфері онлайн-торгівлі, то цей рік був для вас успішним. Під час пандемії українці не тільки будували плани на свята, але і здійснювали багато покупок онлайн.

За різними оцінками, в 2021 році 83% міських жителів України робили онлайн-покупки. За опитуванням підприємств, які проводить Нацбанк, підприємства торгівлі, промисловості та сфери послуг виявились доволі оптимістичними щодо зростання обсягів наданих послуг чи товарів.

А ось в галузі будівництва настрої були менш оптимістичні (Нацбанк). Якщо ж говорити про споживачів, то індекс споживчих настроїв, який вимірює Info Sapiens, зріс в жовтні 2021 у порівнянні з минулим роком. Також за рік серед респондентів зросла впевненість у національній валюті. Крім того, соціологи побачили, що українці починають більше цінувати підприємництво. 60% батьків, які живуть у великих містах, ​​хотіли б, щоб їх діти мали власний бізнес. Швидше за все, наступного року ми побачимо ще більше розвитку бізнесу онлайн.

Наостанок хотів би нагадати, що думки та погляди українців можуть змінюватись дуже швидко.

В одному з досліджень відібрали невелику кількість українців з різних куточків країни і регулярно опитували їх про релігійні погляди. Ці опитування показали, що одні і ті ж люди вважали себе релігійними в скрутні часи карантину, але знову називали себе атеїстами через півроку.

В іншому дослідженні так само слідкували за 670 українцями, які засвідчили високу довіру Президентові в травні 2020, але втратили цю довіру в лютому 2021.

Тож соціологічні дані варто серйозно аналізувати лише в динаміці та з гарним розумінням контексту. Інакше соціологічні опитування можна перетворити на ілюстрацію будь-якого погляду. Це, у свою чергу, може призвести до знецінення соціології та наукового світогляду в суспільстві.

За даними КМІС, в 2016 році 50% респондентів довіряли соціологічним опитуванням. Цей відсоток впав до 41% в 2020.

Бажаємо українським соціологам та респондентам більше довіри в новому році.

Джерело

COVID-19 Live