fbpx

Серед полеглих на війні – поет-пісняр, музикант і телеведучий

Майже півроку триває протистояння українців російській агресії. Щодня Збройні Сили України завдають значних втрат окупантам, але, на жаль, втрачають і своїх бійців. Ціною власного життя Захисники і Захисниці щодня наближають Перемогу, в яку вірять і якої жадають і військові, і мирні громадяни. Не кожного з них держава відзначає нагородою, яку отримують рідні, але кожен з них – Герой, гідний честі і пам’яті. Український соціологічний портал продовжує щотижневу рубрику “Життя за Україну”.

Юрій Каракай

В мирному житті Юрій Каракай був громадським діячем, активістом ГО “Справа громад”. В перший день повномасштабного вторгнення росії долучився до лав 206 батальйону територіальної оборони Києва. Після звільнення Київської області від окупантів вирушив в зону бойових дій на південь України. Загинув 18 серпня на Херсонщині на Південно-Бузькому напрямку під час мінометного обстрілу. Юрію Каракаю було 38 років, в нього залишилось двоє синів, старший з яких – першокурсник.

Володимир Гунько

“Найкращий Вова України”, як казали про нього друзі, боронив Батьківщину з 2014 року. Воював у складі батальйону “Донбас”, брав участь у боях за Іловайськ, перебував в полоні в окупантів. Після звільнення повернувся на фронт, брав участь в боях за Широкине. З 24 лютого займався волонтерською діяльністю, згодом долучився до складу 58 окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського. Загинув під Бахмутом (Донеччина) 31 липня.

Гліб Бабіч

Гліб Бабіч з Миколаєва відомий на “цивілці” як музикант, поет і пісняр, зокрема, автор семи пісень гурту Kozak System. Ветеран АТО/ООС, до 2019 року – прапорщик, командир взводу у 10-й окремій гірсько-штурмовій бригаді ЗСУ. Повернувшись з фронту, став співзасносником ГО “Брати по зброї”, з початком повномасштабної російської агресії знову долучився до лав ЗСУ. Загинув 28 липня під час виконання бойового завдання: машина, в якій перебував прапорщик, підірвалась на протитанковій міні.

Юрій Барвінок

Юрій Барвінок народився на Київщині, проте здобув освіту на Вінниччині, тривалий час жив і працював в Одесі. Був одним з активістів Майдану під час Революції Гідності, з 2014 року брав участь в АТО. 24 лютого 2022 року добровільно повернувся на фронт, воював на найважчих напрямках. Загинув 2 червня під час виконання бойового завдання. Похований у Ладижині Вінницької області. Йому було 58 років.

Роман Барвінок

Роман Барвінок, позивний “Скрипаль” – син Юрія Барвінка. Музикант, активіст, громадський діяч. У 2016 році висловив бажання воювати на Сході і, отримавши відмову у військкоматі через поганий зір, мобілізувався до лав УДА, згодом воював в якості кулеметника у складі морської піхоти. Після демобілізації брав участь в акції “Весна на граніті” (2020). В лютому 2022 разом із батьком пішов на фронт. В березні отримав поранення, попри яке прикривав відступ побратимів, за що був нагороджений орденом “За мужність” ІІІ ступеня. Одужавши, повернувся на фронт. Загинув 20 серпня у бою під Пісками (Донецька область).

Роман Ткаченко

21-річний Роман Ткаченко, учасник спільноти ЛГБТ-військових, мав освіту історика. До повномасштабної російської агресії вів активну діяльність у напрямку дослідження і захисту пам’яток архітектури і мозаїк Києва, також був урбаністом і еко-активістом. З початком повномасштабної війни долучився до лав Збройних Сил. Загинув 31 березня на Харківщині внаслідок ракетного удару по позиціях українських військових.

Віталій Скакун

25-річний Віталій Скакун уклав контракт з ЗСУ у 2021 році, служив сапером в інженерно-саперному відділі 35 окремої бригади морської піхоти імені контр-адмірала М. Остроградського. На момент повномасштабного вторгнення його підрозділ перебував біля Кримського перешийку. Загинув 24 лютого під час виконання завдання з підриву Генічеського автомобільного мосту. За словами побратимів, матрос Скакун не встиг відійти на безпечну відстань і ціною власного життя змусив окупантів уповільнити рух і виграв для свого підрозділу час для передислокації та організації оборони. Удостоєний ордену “Золота зірка” і звання Героя України посмертно. В одному з населених пунктів Чехії на честь Віталія Скакуна названо міст, в Мукачеві – вулицю.

Карім Гуламов

Карім Гуламов народився в Обухові, останнім часом проживав в Ірпені. Раніше служив у 73-му центрі спецоперацій. З 2018 року здобув популярність як ведучий Військового хіт-параду на телеканалі М2. Брав участь у громадських акціях разом із відомим музикантом Андрієм “Ріфмастером” Антоненком. Після відкритого вторгнення росії знову став до лав ЗСУ. Загинув у бою 16 липня, не доживши до свого 35-річчя 10 днів.

Роман Русник

Роман Русник захищав Україну у складі 128 окремої гірсько-штурмовій Закарпатській бригаді. Воював поблизу міста Кремінна на Луганщині. Був командиром роти вогневої підтримки. 9 березня його підрозділ знищив диверсійно-розвідувальну групу окупантів і завдав загарбникам значних втрат у нерівному бою. Старший лейтенант Русник загинув того ж дня, віддавши наказ відступати і прикриваючи побратимів під час відступу. Удостоєний ордена “Золота зірка” і звання Героя України посмертно. Похований у рідному селі Луг на Закарпатті.

Денис Кобилкін

Підполковник Денис Кобилкін з дитинства мріяв про кар’єру військового. Брав участь в АТО/ООС, за що отримав чимало орденів і відзнак, серед яких – медаль “Знак пошани” і нагрудний знак “Ветеран війни”. Під час повномасштабної російської агресії служив на посаді командира бригадної артилерійської групи. В квітні 2022 року був нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (нагороду отримала дружина після загибелі воїна). Загинув на Луганщині 28 травня внаслідок артобстрілу. Похований у Сумах на Алеї Слави Баранівського кладовища. 30 серпня підполковнику мало виповнитись 40 років.

Вічна пам’ять і шана Героям!

Сюзанна Елпі

#героїУкраїни #ЗСУ #героїневмирають #загиблібійці

COVID-19 Live