“Залізний фронт” по-українськи: про подвиги і роботу залізничників
З початку повномасштабної війни Укрзалізниця втратила понад 200 своїх працівників
“Друга армія України”, “Залізні люди” – так називають залізничників, які з перших днів повномасштабного вторгнення продемонстрували високий професіоналізм і самовідданість. Мільйони евакуйованих громадян, мільйони тонн перевезеного вантажу, і це все – попри постійні обстріли залізничних структур і байдужість вищого керівництва підприємства до своїх робітників. Про подвиги “залізних людей” і про роботу залізниці під час війни читайте на Українському соціологічному порталі.
“В вагонах вже були люди”
Поїзд до Новоолексіївки прибув рано-вранці 24 лютого, а вже за кілька годин у місто зайшли російські танки. Машиніст електровоза Сергій Сорока отримав команду негайно виводити поїзд. “Начальник поїзда повідомив, що у вагонах чимало людей з Новоолексіївки і Генічеська, які сподівались на евакуацію. Ми вирушили одразу”, – згадує машиніст. Двічі йому довелось зустрітись із ворожими танками – безпосередньо при виїзді і поруч з однією з станцій, де танки “гарцювали просто по коліях”. Довелось застосовувати екстрене гальмування, щоб уникнути зіткнення. “Тільки усвідомивши, що всіх людей ми доставили живими, усвідомили й небезпеку, яка чатувала на нас”.
“Ми – залізничники, і це просто наша робота”
27 лютого ворожа диверсійна група обстріляла адмінбудівлю виробничого підрозділу Київської дирекції залізничних перевезень. Диспетчери і оперативний черговий, що перебували всередині, лягли на підлогу і врятувались, але ворожі кулі знищили комп’ютери. Попри обстріли і загрозу життю працівники за допомогою мобільного зв’язку відправили всі заплановані на цей день евакуаційні потяги. Проте подвигу в своїх діях не бачать: “Ми залізничники, ми просто виконуємо свою роботу”. Наталя Бойко, Інна Карюхіна, Оксана Красна, Оксана Куряченко, Наталія Заковінько та черговий Леонід Захаренко – завдяки їм того дня було врятовано десятки тисяч життів мирних громадян!
“Ми не знали, чи повернемося додому”
Чи не найбільше навантаження лягло на провідників евакуаційних потягів. В перший місяць повномасштабної війни більшість із них фактично жила в дорозі. “Ми доїжджали з Харкова до Рахова, в Рахові мали кілька годин на перепочинок, а потім дізнавались, що їдемо в Суми. По дорозі маршрут могли змінити через обстріли. Ми не знали, куди їдемо просто зараз, коли ми повернемось додому і чи повернемось взагалі”, – згадує одна з провідниць.
“Залізні” цифри
USP зібрав статистичні дані про роботу і втрати Укрзалізниці з початком повномасштабної війни.
- Евакуйовано: 3,7 млн людей, з них 490 тисяч – за кордон.
- Перевезено гуманітарних вантажів: 7,8 тисяч тонн
- Перевезено зерна (в тому числі, після деблокади портів): близько 13 млн тонн
- Зруйновано інфраструктури: колій (км) – близько 7000, вокзалів – 21, мостів – 49. Наразі в Укрзалізниці говорять про відновлення 45% інфраструктури.
- Загальні збитки підприємства через повномасштабну війну: близько 3,7 млрд доларів.
- Щонайменше 225 залізничників загинуло під час виконання службових обов’язків, 350 поранено, і ці показники зростають щодня.
Попри війну підприємству вдається відновлювати пошкоджений рухомий склад і модернізувати старий. Так, відремонтовано і випущено на рейки два швидкісних двоповерхових електропоїздів “Шкода”, модернізовано київську міську електричку, триває модернізація вагонів для приміських рейсів. Також спільно з медиками створено спеціальний медичний поїзд для евакуації і транспортування поранених.
Чи стане професія залізничника престижною після Перемоги? Багато чого залежить від ставлення керівництва і держави до праці людей. Але вже зараз можна без перебільшень говорити про те, що “залізні люди” – справжні герої, чий подвиг увійде в історію вільної України.
Честь і шана українським залізничникам!
#Укрзалізниця #залізничники #герої #воїни #українці #війна #подвиги #евакуація #УСП #USP
Сюзанна Елпі
