fbpx

Попри пандемію українські трудові іммігранти на польському ринку праці почуваються все більш впевнено, більш виразно відчувають поліпшення економічної ситуації після локдаунів, а також, попри деякі побоювання, все менше бояться карантинних обмежень і втрати роботи.

Це — один з головних висновків дослідження “Іноземний працівник у Польщі в період пандемії”, котре агентство EWL вчергове провело спільно з Центром Східноєвропейських студій Варшавського університету.

Уроки пандемії

За попередніми підрахунками Головного статистичного управління Польщі, перед вибухом епідемії COVID-19 в Польщі перебувало близько 1,3 млн громадян України. Невизначеність перших тижнів пандемії коронавірусу призвела до того, що близько 10% з них повернулися на батьківщину.

Однак протягом наступних місяців, разом із тим, як польські підприємці, чиновники та самі мігранти пристосовувались до нових реалій, кількість українських працівників над Віслою повернулась до “передковідного” стану. А це означає, що польська економіка та ринок праці здали екзамен у дуже непростий час, коли ВВП Польщі впав вперше за останні 30 років, а безробіття за підсумком року зросло вперше за останню декаду.Третя хвиля пандемії призвела до зростання втоми та тривоги серед іммігрантів.

Тривалий стан епідемії став причиною втоми від заборон та обмежень. Це відчували і громадяни Польщі, і трудові іммігранти.

Найбільш обтяжливими для респондентів виявилися обмеження саме з повсякденного життя — на це вказують понад 42% опитаних. Для 21% іноземців найбільшобтяжливим фактором під час роботи в Польщі в період пандемії є стрес.

Зростає число іноземців, для яких найбільшим обтяженням під час роботи в Польщі в період пандемії є розлука з родиною (36%). Однак після введення положень про полегшення перетину кордону все більше мігрантів їздять на батьківщину. Якщо у вересні 2020 року лише кожен п’ятий опитаний виїжджав із Польщі під час пандемії, то нині це вже 37% респондентів.

“Третя хвиля пандемії (весна 2021 року), під час якої були зафіксовані найвищі показники зараження та смертності, негативно відобразилася на почутті безпеки серед іноземців у Польщі”, – наголошує голова правління EWL Group Анджей Коркус.

Це посіяло в іноземцях тривогу, побоювання за здоров’я. Усе більше респондентів боїться захворіти на коронавірус, від вересня цей показник зріс на одну п’яту – до рівня 12%. Опитування також показало, що більше 36% трудових мігрантів готові вакцинуватися проти COVID-19 у Польщі, протилежної думки дотримується 31%, а 32% все ще не визначились з рішенням.

Позиція трудових мігрантів на ринку праці Польщі стабілізувалася

Третій випуск дослідження щодо іммігрантів у Польщі, котре EWL Group систематично проводить під час епідемії, показує: і працівники, і польські працедавці впоралися з пандемією, а нині з оптимізмом чекають на її закінчення.

Якщо минулого року чимало іммігрантів через “коронавірусне” замороження польської економіки мусило змінити місце роботи, галузь працевлаштування або навіть переїхати в інші регіони країни, то навесні цього року тенденція змінилася. Частка таких працівників виразно зменшується (на 12 відсоткових пунктів).

Попри пандемію, іноземці охоче приїжджають до Польщі на заробітки. Більше того, кількість працівників-іноземців, які вперше приїхали на роботу до Польщі, збільшилася аж на 15 відсоткових пунктів.

Дуже тішить також факт, що переважна більшість мігрантів, які працюють у Польщі (70%), не відчула посилення негативних стереотипів проти іноземців під час пандемії. Лише 14% респондентів дотримуються протилежної думки, тоді як на початку епідемії цей показник був вищим на 5 відсоткових пунктів.

Зниження цього показника також може бути ознакою стабілізації польського ринку праці.Головним рушієм міграції залишається економічний фактор.

Більше половини іноземців вирішили приїхати до Польщі під час пандемії через вищий заробіток у порівнянні з їхньою батьківщиною. Майже кожного третього респондента спонукала виїхати погана політична та економічна ситуація у його державі, а кожен четвертий вказав як головний фактор виїзду до Польщі відсутність можливості працевлаштування вдома та вищий рівень життя над Віслою.

Цікаво й те, що найбільше зростання кількості трудових мігрантів у Польщі відбулося в групі віком 18–25 років. Це означає, що Польща залишається привабливим напрямком для громадян України, навіть для тих, котрі тільки входять на ринок праці. До речі, майже 38% опитаних планувало виїхати на заробітки до Польщі ще до початку епідемії SARS-CoV-2.

Якщо йдеться про локдаун та обмеження у зв’язку з пандемією — для іммігрантів найважчим виявився весняний період минулого року (так вважає кожен третій респондент). Після часткового закриття руху через кордон значна частина трудових мігрантів у Польщі вирішила залишитися в цій країні — в першу чергу завдяки наявності постійного джерела доходу, сприянню польської влади та через відсутність бажання змінювати плани.

Чергові обмеження, що їх впроваджував уряд, вимагали адаптації професійного та особистого життя до нової реальності. Але, на думку майже 37% працівників, які взяли участь у дослідженні, локдауни у Польщі не вплинули на них жодним негативним чином.

Другу та третю хвилю коронавірусу іммігранти перенесли зі значно меншими обтяженнями — завдяки кращій підготовці польських роботодавців до прийняття іноземців та подальшим рішенням польського уряду, які дозволили іноземним громадянам залишитися в країні і працювати.Трудові іммігранти не шкодують, що вирішили працювати в Польщі під час пандемії.

Респонденти, що взяли участь в опитуванні в травні 2021 року, високо цінують можливість роботи в Польщі. Як і у вересні 2020 року, понад 79% респондентів рекомендували б цю країну як напрямок трудової міграції друзям та родичам. Не рекомендували б роботу в Польщі лише 4% опитаних. Це означає, що пандемія COVID-19 не відбила іноземцям бажання працювати в цій країні.

Варто підкреслити: як серед тих, хто перебував у Польщі під час спалаху пандемії, так і серед тих, хто вирішив приїхати пізніше, понад 90% не шкодують, що прийняли таке рішення.

Цей показник від самого початку пандемії (березень 2020 року) утримується на стабільному рівні. Протилежної думки дотримуються лише 4,7% іноземців, які вирішили залишитися в Польщі, та 3,2% тих, хто приїхав після оголошення стану епідемічної загрози.

“Завдяки відкритості та ліберальній політиці Польщі у сфері зайнятості, іноземці довіряють польському ринку праці”, – переконує Анджей Коркус.

Думку експерта та висновки нашого дослідження підтверджують також дані польського Закладу соціального страхування: якщо під час першого локдауну кількість іноземців, які сплачували страхові внески над Віслою, різко знизилася (до 605 тисяч), то у травні 2021 року в списку зареєстрованих було вже майже 800 тисяч іноземців. Це — найбільша в історії Польщі кількість застрахованих іноземних працівників.

Польща: що далі

Польща не зачинилася для іммігрантів під час пандемії і не помилилася.

Для громадян України, Білорусі, Молдови чи Грузії Польща залишається країною ЄС із найбільш лагідними правилами працевлаштування. Це також одна з небагатьох країн ЄС, що не закрила дверей перед іммігрантами під час пандемії. Це, на думку експертів EWL, – одна з причин того, що Варшава занотувала чи не найнижче падіння ВВП в регіоні (-2,7%).

Тим не менше окремо варто наголосити, що на час дії стану епідемії польський уряд автоматично продовжив (до кінця пандемії плюс 30 днів) дію документів на перебування та працевлаштування для іноземців. Цей успішний крок був одним з найбільш очікуваних бізнесом рішень, оскільки відповідальні за видачу цих документів управління були закриті або працювали в обмеженому режимі.

Із терміном дії документів на перебування якраз пов’язані плани трудових мігрантів. Кожен третій респондент хоче працювати в Польщі стільки, скільки це буде можливо.

Понад 40% трудових мігрантів у Польщі заявляє, що повернеться додому згідно зі своїми планами. Серед чинників, які можуть змінити ці плани, іноземці найчастіше вказували сімейні обставини (40% відповідей), втрату роботи (35%) і занадто тривалу розлуку з родиною (33%).

Однак, коли уряд оголосить закінчення стану епідемії, це означатиме, що величезна група іноземних працівників втратить у Польщі право на легальне перебування та працевлаштування.

Тому, на думку голови відділу легалізації EWL  Group Марії Кузенко, польська влада могла б продовжити термін легального перебування іноземців до 6 місяців після закінчення пандемії.

“Виграли б усі. Роботодавці мали б можливість запланувати кадрову структуру, визначити розмір ротації персоналу, забезпечити заміну. Працівники отримали б додаткові пів року безпечного та стабільного працевлаштування. А уряд мав би можливість розробити нові рішення для іноземців, вдосконалити та перенести в онлайн чинні процеси легалізації перебування”, — наголошує Марія Кузенко.

І схоже, що польські чиновники чують постулати польських підприємців.Уряд Польщі усвідомлює, що польська економіка для розвитку потребує постійного притоку іноземців.

У середині червня в інтерв’ю виданню Rzeczpospolita заступниця міністра розвитку, праці та технологій Івона Міхалек заявила, що восени уряд Польщі планує внести до Сейму проєкт нового законодавства щодо працевлаштування іммігрантів.

“Ми плануємо значно зменшити кількість документів, які доведеться подавати разом із заявою про дозвіл на роботу іноземця, — наголосила віцеміністр. — Усі процедури відбуватимуться в електронному вигляді. Роботодавець, який працевлаштовує іноземця, матиме доступ до спеціального акаунта, з якого зможе керувати всіма питаннями, що стосуються доступу до ринку праці”.

Івона Міхалек підкреслила, що цей проєкт є результатом комплексної діагностики ситуації на ринку праці в Польщі, а уряд усвідомлює значення іноземців для розвитку економіки.

Утім, директор з продажів EWL Group Міхал Вєжховський наголошує, що вже зараз польські фірми заявляють про надзвичайно велику потребу в українських трудових мігрантах. А це ще не закінчилася пандемія і далеко не всі підприємства працюють на повну потужнвсть.

“Якщо нам вдасться уникнути четвертої хвилі пандемії, можемо у Польщі сподіватися рекордного попиту на трудових мігрантів у третьому та четвертому кварталах 2021 року”, — підкреслює Міхал Вєжховський.

І це в момент, коли Варшава стоїть на порозі справжньої “європейської баталії” за іноземних працівників.

Напрямки міграції українців: більш сміливі плани

Стабілізація епідеміологічної ситуації та повільне повернення економіки до рівня перед пандемією знову підвищило зацікавленість трудових мігрантів у пошуці вакансій в інших країнах, ніж Польща.

У травні 2021 року понад 30% трудових мігрантів над Віслою визнали, що шукали роботу також і в інших державах. У вересні цей показник був на третину нижчий. Це означає, що кількість іноземців, котрі хотіли б працювати за межами Польщі, наближається до рівня перед пандемією (тоді цей відсоток був дещо більший — 31%).

Вчергове більшість іноземців зацікавлена можливістю переїхати працювати до Німеччини (51%), Польща — на другому місці, тут хоче продовжувати роботу 48% респондентів.

Високо в рейтингу оцінені Чехія (26%), США (25%), Канада (23%) і Норвегія (21%). Це — серйозний сигнал для Польщі: вона не зможе конкурувати рівнем зарплатні із багатшими країнами Євросоюзу, проте досі перевагою Варшави були якраз ліберальні правила працевлаштування громадян України.Однак уже сьогодні український працівник отримує цікаві пропозиції не лише з Польщі, але й з Фінляндії чи навіть країн Балтії.

Країни Євросоюзу протягом кількох років придивлялися до “польського експерименту” з працевлаштування громадян України, і схоже його результати стали переконливими.

“Збільшення конкуренції за працівників у ЄС, безсумнівно, піде на користь трудовим мігрантам з України, – переконує директор міжнародної рекрутації EWL Group Марцін Колодзєйчик. – Водночас це виклик для роботодавців. Польща повинна докласти максимум зусиль, щоб залишитися країною першого вибору для мігрантів зі Східної Європи”.

Отже в найближчі роки разом із збільшенням конкуренції можемо очікувати зростання значення іноземців для польського ринку праці. Ця група, яка протягом шести останніх років зросла у Польщі з 2 до 6%, все більше впливатиме на формування й розвиток економіки, вважають експерти EWL Group.

Українські іммігранти гармонійно співіснують з громадянами Польщі на польському ринку праці, заповнюючи ті сфери, у котрих поляків просто бракує.

Це підтверджують  також дані щодо безробіття в цій країні: зменшення його рівня протягом останнього десятиріччя відбувалося паралельно із збільшенням притоку трудових мігрантів з України. А отже ця група й надалі впливатиме на динаміку розвитку економіки Польщі.

Тому польські працедавці і чиновники вже сьогодні серйозно міркують: що зробити, аби громадяни України зверталися передусім до польських роботодавців. А трудові мігранти від цього лише виграють.

Джерело

COVID-19 Live