fbpx

• Результати опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» 6 квітня 2022 року, зафіксували значне зростання почуття гордості за Україну серед респондентів. Якщо у серпні 2021 року 34% опитаних зазначали, що відчувають гордість за державу (у той час переважала емоція суму щодо України), то сьогодні це відчуття є домінуючим (80%). Сум щодо України відчувають 32%, радість – 20%, страх – 16%, гнів – 11%, зацікавленість – 6%. Сьогодні такі емоції як байдужість та сором щодо України практично відсутні у респондентів. 

• Емоція гордості за Україну є домінуючою серед усіх респондентів, незалежно від віку чи регіону проживання. Радість дещо більше відчувають мешканці центру країни (період опитування збігається з визволенням від окупантів центральних областей), також радість більш поширена емоція щодо України серед молоді. Водночас, страх за Україну сьогодні найчастіше фіксується серед жителів сходу. 

• Від серпня 2021 значно зросла кількість опитаних, які самоідентифікують себе як громадяни України (з 75 до 98%) та як «європейці» – з 27 до 57%. Натомість все менше респондентів говорять про себе як про «радянську людину», їх число зменшилось з 21 до 7%. Також фіксується абсолютно високий рівень місцевого патріотизму.  

• Громадянська самосвідомість сьогодні домінує в усіх вікових та регіональних групах. Щодо проєвропейської самоідентифікації, то практично відсутні відмінності у вікових фракціях.  Водночас, фіксуються певні різниці по макрорегіонах: європейська ідентифікація дещо більше переважає на заході та у центрі. Прорадянська ідентичність відносно частіше серед найстарших.  

• Абсолютна більшість (91%) не підтримують тезу, що «росіяни та українці – це один народ». Тих, хто має таку думку, сьогодні лише 8% (у серпні 2021 таких було – 41%, у березні 2022 – 21%). Підтримка такої ідеї ще фіксується серед 23% мешканців сходу та 13% старших опитаних. Натомість в інших макрорегіонах та вікових групах підтримка такої тези майже відсутня.  

• За останній місяць у півтори рази зросла кількість тих, хто вважає, що відновлення дружніх відносин українців з росіянами є взагалі неможливим (з 42% до 64%). 22% вважають, що це може статися не менше, ніж через 20-30 років. Тих, хто бачить таке примирення у перспективі до 15 років, – близько 10%. Навіть у регіонах півдня та сходу бвльше половини опитаних не вірять у відновлення дружби між народами.  

• Близько 80% респондентів тим, чи іншим способом, беруть участь у захисті країни. 45% респондентів допомагають захисту країни фінансово (у березні 2022 – 39%). Волонтерством та допомогою людям/військовим займаються 35%, беруть участь у інформаційному спротиві – 18%, працюють в критичній інфраструктурі – 13%, беруть участь в теробороні – 3%, або які військові – 3%. Чверть не мають змоги допомагати.  

• До своєї роботи починають повертатись все більше людей. Наразі серед тих, хто мав роботу до війни, продовжують працювати 58% (у березні таких було 46%). В цілому 29% працюють у звичайному режимі, 26% – частково або віддалено, 3% – почали працювати на новій роботі. 41% втратили роботу на час війни (у березні було 53%). Найбільше тих, хто зараз працює, – у західних областях, тоді як лише третина мешканців сході мають роботу, а інші дві третини – втратили роботу.  

• Змінити місце проживання довелося 20% дорослого населення. Найбільше тих, хто був змушений виїхати з місця проживання, у східних регіонах (46%). Також більше виїхало молоді (31%), старшим важче покинути свою домівку (13%). Третина з тих, хто покинув домівку, планують повертатись вже найближчим часом, чверть – ще трохи почекають. Близько 40% висловлюють готовність повернутися, але тільки після закінчення війни.  

• Майже 80% задоволені діяльністю свого міського/сільського голови, комунальних служб та поліції. Три чверті задоволені роботою медичних закладів, дві третини – громадським транспортом та закладами освіти.  

• Абсолютна більшість (90%) підтримують ініціативу позбавлення мандатів депутатів із проросійських партій. 86% підтримують повну заборону їхньої діяльності в Україні.  

• 81% підтримують ідею збільшення податків для українського бізнесу, який продовжує працювати в росії.  

• 76% підтримують ініціативу перейменування вулиць та інших об’єктів, назви яких пов’язані з росією.  

• Зростає підтримка ідеї розриву зв’язків УПЦ московського патріархату з російською православною церквою. Сьогодні за цю ініціативу 74% (на початку березня – 63%). Не підтримують – лише 7%.  

• Половина опитаних (51%) вважають, що держава повинна заборонити діяльність УПЦ МП на території України (заборону підтримують дві третини опитаних мешканців заходу і лише 29% – сходу). Водночас, 21% підтримують позбавлення пільг та скасування договорів оренди церковних приміщень. Попри це, 20% виступають за невтручання держави у справи церкви – найбільше таких на сході (35%) та півдні (25%).  

Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Вибіркова сукупність: 1200 респондентів. Метод опитування: CATI (Computer Assisted Telephone Interviews – телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера). Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 2,8%. Терміни проведення: 6 квітня 2022 р. 

Джерело

COVID-19 Live