Сьогодні відбувається глобальне протистояння між демократіями та автократіями – війна в Україні та підігрування Китаю Росії – тому приклад. США, як і після Другої світової, взяли на себе роль лідера в боротьбі за відновлення демократичних ідеалів. Чи їм це вдається, яка в цьому роль війни в Україні, розповідає історик та дослідник Холодної війни Григорій Рій
У США завершився Другий саміт за демократію. Ідея створити захід, який би зібрав представників 120 країн світу, належить президенту США Джо Байдену. Він реалізує не лише одне з гасел передвиборчої кампанії – «America is back», а й намагається згуртувати найсильніші демократії світу у боротьбі за демократичні ідеали. Адже після каденції ізоляціоніста Дональда Трампа було підірвано імідж США як гаранта та ключового партнера у забезпеченні стабільності та миру в усіх куточках світу. Чи є загроза розвитку демократії у світі?
Не скотитися в автократію
За даними звіту Гетеборзького університету про розвиток демократій за 2022 рік, 72% населення світу живуть в автократичних режимах, а глобальний прогрес у розвитку демократії в усьому світі останніх 35 років порушено.
Попри заяву американського президента про те, що автократії у світі ослабли, а демократії стали сильнішими, на саміті особливу увагу приділили країнам, які, як вважається, можуть легко скотитися до автократії, а також лідерам Індії та Ізраїлю, які також часто намагаються дистанціюватися від США й реалізовувати політику в авторитарному форматі.
США голосно заявили про свою готовність фінансувати розвиток вільних і незалежних медіа в інших державах, боротьбу з корупцією та підтримку реформ, дотримання прав людини – основних складників демократії.
Україна задає темп
Було б дивним, якби на саміті про демократію не йшлося про Україну, адже повномасштабний наступ Росії на нашу територію – яскравий приклад спроби тиску авторитаризму на демократичний цивілізаційний розвиток. Тому питання боротьби українців із російськими загарбниками було ключовим на саміті. А участь президента України Володимира Зеленського у панельній дискусії, яку безпосередньо модерував Джо Байден, вчергове показала – Україна й досі в центрі подій.
Саме спротив українців російській армії пробудив у США, Європі та інших частинах світу бажання боротися та захищати власну державність і демократичні ідеали. Сьогодні ця ідея – наріжний камінь для уряду США в об’єднанні своїх прихильників.
Китай грає у свою гру
Натомість у Пекіні тижнем раніше під егідою китайського уряду відбувся Другий міжнародний форум за демократію. Участь у ньому взяли представники переважно наукових, громадсько-політичних інституцій та ЗМІ.
Попри запевнення у тому, що демократія є спільною цінністю для всього людства, й переконання, що у кожної країни свій шлях до демократії і його не можна нав’язувати ззовні, захід мав виразну антиамериканську спрямованість та намагався продемонструвати переваги «китайського демократично-комуністичного шляху».
Серед учасників форуму опинився і Лі Кемп, американець і колишній ведучий Russia Today. Тому не обійшлося без звичної для українців російської пропаганди про розпалювання воєн США та їхнє насаджування демократії у різних регіонах світу.
Протистояння між США та КНР
США не запрошували на саміт представників Росії та КНР, а китайський форум відвідали окремі особи з США, які виступають із критичними, а подекуди й пропагандистськими заявами щодо ролі й політики своєї держави.
Події відбувалися на фоні візиту лідера КНР Сі Цзіньпіна до Москви, а президентки Тайваню Цай Інвень до США. Усі ще пам’ятають, як візит попередньої спікерки палати представників Конгресу США Ненсі Пелосі на Тайвань у серпні 2022 року спровокував масштабну військову реакцію з боку Китаю.
Стає очевидним, що протистояння між США та КНР на глобальному рівні відбувається не лише у зовнішньополітичному та військовому плані, а й в ідеологічному.
Рік тому у своїй Варшавській промові американський президент заявив про глобальне протистояння між демократіями та автократіями. Китай своєю чергою звинуватив його у риториці Холодної війни, яка провокує світ на поділ на два ворожі табори.
Уже анонсований Саміт за демократію наступного року пройде у Південній Кореї. Його ціль – згуртувати американських союзників у тихоокеанському регіоні, аби протистояти прагненням Китаю.
Подібні заходи уже мали аналоги у минулому столітті на початку Холодної війни. Мова не так про військово-політичні блоки, як НАТО, з одного боку, та Організацію Варшавського договору, з іншого, а про громадсько-політичні об’єднання, які не виступали проти якогось державного утворення, але мали чітку ідеологічну направленість і ворожість. Наприклад, Комітет із захисту миру 1949 року, спонсорований СРСР, та Асамблея поневолених європейських народів 1954 року, яку підтримували США.
Роль України, як тоді, так і тепер є визначальною: під час Холодної війни створення незалежної української держави спричинило крах Радянської імперії, а зараз боротьба українців за їхнє право бути демократичною країною надихає та об’єднує світові демократії проти наростального впливу авторитарних держав.
#США #Китай #демократія #панування #населення #автократія #боротьба #протистояння #дослідження #УСП #USP
