«Інформація править світом», «Обізнаний — значить озброєний», «Інформація — кисень сучасного світу» — ці та ще безліч приказок і цитат великих людей говорять нам про необхідність мати інформацію, зокрема і для ухвалення правильних рішень у бізнесі з урахуванням реальних ризиків. Для того щоб дати бізнесу змогу правильно побачити його ризики, точно оцінити безпеку ведення бізнесу в Україні, восени 2021 року Sayenko Kharenko, спільно з SK Security та PwC, за підтримки АПКБУ, ASIS Ukraine, бізнес-спільнот, асоціацій та бізнес-клубів, провели друге опитування серед українських та міжнародних компаній щодо безпеки ведення бізнесу в Україні.
В опитуванні взяли участь 68% українських компаній та 32% компаній з іноземним капіталом. Серед опитаних був як середній, так і великий бізнес — понад 25% компаній були з оборотом понад $50 млн на рік.
Що ж змогли побачити в нашому опитуванні щодо безпеки ведення бізнесу в Україні і що змогло здивувати?
Цікаво подивитися на цифри аналітики у прив’язці до пари: український бізнес та бізнес з іноземним капіталом. Виявляється, походження капіталу впливає на оцінку бізнес-клімату в Україні. «Погано» та «Дуже погано» оцінюють бізнес-клімат 51% українського бізнесу і лише 42% бізнесу з іноземним капіталом. Цілком імовірно, що український бізнес частіше зустрічається з негативними проявами у своїй діяльності. Втім, спробуємо розібратися в цьому детальніше, оскільки ряд питань мають перетин для отримання більш точних відповідей.
Топ-5 кризових ситуацій минулого року: незаконні дії державних органів — 43%, незаконні конкурентні дії — 42%, незаконні дії правоохоронних органів — 33%, медіаатаки — 25% та, несподівано, напади на активи компаній, включаючи й самі підприємства, — 23%; торік такого показника не було взагалі. На відміну від цього року, до минулорічного топ-5 також увійшли кібератаки та кримінальні прояви.
Як передбачали, на національному ринку збільшилася кількість незаконних конкурентних дій — з 39% до 42%, а також загострилися корпоративні конфлікти — з 9% до 21%. На нашу думку, конкурентні війни та корпоративні конфлікти витіснять рейдерство в Україні, яке в найближчі 3−5 років має взагалі зійти нанівець, за належної роботи Міністерства юстиції та правоохоронних органів. Зі свого боку, вже сьогодні бізнес з іноземним капіталом на 14% частіше стикається з кримінальними проявами і на 34% більше — з нападами на власників чи топменеджмент. Це можна пояснити тим, що український бізнес явно готовий працювати в наших непростих умовах молодого українського «дикого» капіталізму.
Цілком очікувані й цифри в розділі «Оцінка довіри до державних структур». Від 43% довіри приватним безпековим структурам і 38% Збройним силам України, від 13% СБУ і далі по низхідній. Національна поліція України — 6%, Прокуратура — 5%, Спеціалізована антикорупційна прокуратура України (САП) — 3% і нікому не вірить — 5% українського бізнесу. Цифри більш ніж сумні, але детальніше можна подивитися у звіті. Необхідно додати, що у низці випадків бізнес з іноземним капіталом і далі довіряє державним структурам, наприклад, таким, як Верховний суд, Антимонопольний комітет України, САП, прокуратура.
Інфографіка: Sayenko Kharenko
Із сумного — 6% компаній постійно стикаються з діями правоохоронних органів: 1−3 рази на рік — 38%, 4−6 разів на рік — 8%, і за 2021 рік 46% взагалі не зіткнулися із правоохоронною системою. На мою думку, це дуже непоганий результат для бізнесу. Цифри цього року показали, що незаконні дії правоохоронних органів несподівано перемістилися на третє місце рейтингу та стали на 11% меншими, а це чверть від усіх випадків, порівнюючи з минулим роком. Вдумайтеся, лише за рік наші силовики почали на 25% менше перетинатися з бізнесом. І, на мою думку, це дуже добрий результат. Тепер залишилося розібратися — це бізнес навчився професійно «відбиватися» чи справді наші силовики почали більше уваги приділяти захисту суспільства та держави. А ви як вважаєте?
Інфографіка: Sayenko Kharenko
Топ-3 у прояві агресивності щодо бізнесу цього року: податкова міліція — 39%, і це зрозуміло, не всі потраплять до Бюро економічної безпеки (БЕБ); СБУ — 17%, Національна поліція України — 15%, цифри інших структур набагато нижчі. Наступного року почне працювати безліч реформ щодо силовиків та судової влади, й тоді буде цікаво подивитися на підсумки 2022 року. 22% опитаних брали участь у допитах, 21% мали обшуки, 14% заарештували майно. Цікаво, що всі ці дії відбувалися в українського бізнесу приблизно вдвічі більше, ніж у бізнесу з іноземним капіталом. Тож стара формула, що міжнародний бізнес у нас чіпають менше, працює і зараз.
Тож які способи захисту бізнесу найбільш ефективні? Як свідчить опитування: у 55% випадків було залучено професійні команди адвокатів, у 33% випадків — це PR і GR заходи й у 11% випадків йшли на неофіційні домовленості. Я вважаю, що це ще скромна цифра в нашому опитуванні, оскільки на неофіційні домовленості йдуть майже 35−40% українського бізнесу.
Водночас бізнес з іноземним капіталом не готовий домовлятися, аж до виходу з країни, і завжди залучає адвокатів для захисту свого бізнесу та інтересів, а часто й кілька команд адвокатів. Як мені сказав один відомий український бізнесмен у приватній розмові: «Це не корупція, це витрати, доки вони мене влаштовують — я не обурююся, якщо вони стануть нестерпними, то я вийду на Майдан».
Звичайно, ми не могли обійти в опитуванні такий чинник, як «Оцінка готовності бізнесу до війни», тим більше, останні кілька місяців пройшли під постійним інформаційним висвітленням можливого нападу Російської Федерації. До війни на території України готуються 30% компаній, а 70% компаній — ні. Важко сказати, про що говорять ці цифри, але, найімовірніше, більшість нашого бізнесу не вірить у відкриту пряму війну з Росією, хоча її гібридний варіант триває вже 8 років.
Уже сьогодні зрозуміло, що наш світ змінився до неймовірності, — війна, пандемія, обмеження пересування та локдаун, нові економічні обмеження та можливості, близькість світової економічної кризи, — усе це змушує шукати та створювати нову філософію безпечного простору, як особистого, так і в бізнесі.
