На тлі останньої найсильнішої хвилі COVID-19 та запровадження обмежень для невакцинованих у ряді країн Європі відбулися масові акції протестів. Не оминули вони й Україну – 3 жовтня 2021 р. у Києві зібралися на протест противники карантинних обмежень, примусової вакцинації від коронавірусу, а також прихильники різноманітних конспірологічних ідей («пандемія – це змова»). Тим часом поступово у суспільствах різних країн формується нова лінія поділу на «ваксерів» і «антиваксерів»
Як показують результати жовтневого соціологічного опитування*, дві третини українців (64%) станом на жовтень 2021 р. є невакцинованими, тоді як вакциновано удвічі менше жителів країни (32%). Ще 4% – відмовилися відповідати на запитання.
Відносно вищий відсоток вакцинованих серед українців у віці 40-59 років, жителів обласних центрів та мешканців центрального регіону. Натомість відносно менший відсоток вакцинованих серед мешканців південного і східного регіонів, сільських жителів та українців у віці до 40 років.
Основним аргументом на користь вакцинації для українців найчастіше є бажання вберегти себе і оточуючих (42%). Рідше називаються причини так чи інакше обумовлені примусовими заходами: ймовірне обмеження у правах невакцинованих (12%) та загроза звільнення або скорочення та інший примус (12%), а також скорочення зарплати за умови дистанційної роботи (4%). Також аргументами вакцинуватися для українців є належність до груп ризику за видом діяльності / віком (8%), можливість подорожувати за кордон (8%). Крім того, 6% опитаних вважають вакцинування своїм громадянським обов’язком, а 5% – завжди роблять усі щеплення. Разом з тим, кожен п’ятий українець не бачить причин для вакцинації, а ще 13% – не змогли таких назвати.
Певні соціально-демографічні відмінності у виборі аргументів на користь вакцинації стосуються можливого обмеження у правах невакцинованих, загроза звільнення, подорожі за кордон (найменш вважливо для найстаршої вікової групи «60+»). Натомість для найстаршої вікової групи «60+» значно важливішим, ніж для інших є належність до групи ризику, тоді як для молоді – можливість подорожей за кордон.
У територіальному відношенні слід виділити сільських жителів та мешканців південного і східного регіонів, які дещо рідше основною причиною вакцинуватися називають турботу про себе і оточуючих, тоді як серед мешканців обласних центрів таких найбільше.
Головними аргументами проти вакцинації для українців є недовіра жодній з вакцин (20%), переконання, що вакцинація є дослідами над людьми (15%), переконання, що в принципі будь які щеплення шкодять (5%) та релігійні міркування (1%), брак інформації (14%), недовіра владі у питанні вакцинації (11%) та відсутність грамотної організації вакцинування (9%), медичні протипоказання (15%) і те, що вже перехворіли на коронавірус (10%). Разом з тим 14% опитаних не бачать причин не вакцинуватися, а ще чверть (24%) не змогли таких назвати.
Найпомітніші відмінності у визначенні аргументів проти вакцинації стосуються медичних протипоказань (значно частіше це важливо для вікової групи «60+»).
*Опитування проводилося у період з 14 по 25 жовтня 2021 року. Опитано 1800 респондентів у віці від 18 років і старше. Вибірка репрезентує населення України за статтю, віком, типом населеного пункту і регіоном проживання (за винятком непідконтрольних територій Донецької і Луганської областей, АР Крим, і м. Севастополь). Метод опитування – особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Максимальна похибка вибірки не перевищує +/-2,4%.
