fbpx

Також дослідження показало, що українці найбільше цінують свободу та вважають себе нацією успішних людей.

Українці чітко відрізняють себе від росіян і не вважають себе єдиним народом з ними.

На цьому наголосив виконавчий директор Українського інституту майбутнього Вадим Денисенко, презентуючи результати фокус-групового дослідження “Хто ми? Портрет українців очима українців”.

“Наші фокус-групи показують, що українці чітко відрізняють себе від росіян, чітко вважають, що ми зовсім інші. І в принципі це стосується абсолютно всіх регіонів, де відбувалися наші фокус-групи. Як на сході, так і на заході. Тому в масовій свідомості, безумовно, ми не є єдиним народом і, безумовно, ми відчуваємо свою повну відмінність від росіян. І одною з ключових відмінностей є наша волелюбність і вміння сказати владі “Ні”, на відміну від росіян”, – зазначив Денисенко.

Так, згідно з результатами дослідження, основними відмінностями від росіян українці називали: децентралізацію влади в усіх проявах; наявність свободи слова; можливість не погоджуватися з владою. Крім того, учасники фокус-груп зазначали, що українці, на відміну від росіян, більш відкриті та щирі; менш агресивні та вихованіші і працьовитіші.

Загалом, описуючи українців, респонденти вказали такі риси: волелюбні, гостинні, хазяйновиті, хитрі у життєвих питаннях, патріотичні, працьовиті, але неспроможні об’єднуватися надовго.

За словами Денисенка, неспроможність об’єднуватися надовго – цю рису можна пояснити відсутністю національної ідеї, яка б об’єднувала усіх громадян, жителів різних регіонів.

Згідно з результатами дослідження, опитані не погодились, що Україна – “невдала держава”; що українці – це “нація заробітчан”; що українці завжди співають сумних пісень.

Водночас респонденти погодились з тезами: “де два українці – там три гетьмани”; що українці не сприймають будь-яку владу та не довіряють їй; що українці послуговуються не законами, а кумівством.

Перемоги України за 30 років респонденти вбачають лише у ціннісній площині – підвищення рівня патріотизму, українського духу, тяга до європейських цінностей. Саме це є головними складовими успіху країни, на їх думку, оскільки з ними можна подолати усі негаразди.

За словами Денисенка, одним з ключових аспектів дослідження було те, як громадяни бачать майбутнє України.

“Українці більше за інших цінують свою свободу, і це, насправді, ключовий момент. Червоною ниткою через всі фокус-групи проходила тема свободи, волелюбства і те, що ми свободолюбива нація. Друга теза: українці захищають свою країну і Європу. Також що українці – це нація успішних, розвинутих людей, і українці добре адаптуються до труднощів”, – повідомив Денисенко.

Разом з тим він зауважив, що громадяни не мають уявлення про майбутнє країни.

“В принципі, це такі позитивні аспекти, але в той же час конкретного бачення майбутнього де-факто в нас немає. І це велика загроза для держави, для нас. І якщо еліти не почнуть думати над візуалізацією цього майбутнього, над візією того, якою Україна має бути умовно до 2050 року, – це буде величезною проблемою для того, аби ми рухалися вперед”, – сказав Денисенко.

Крім того, як показало дослідження, українці схильні перекладати відповідальність на лідерів, не говорячи про власну роль у формуванні успішної країни. Так, жоден з респондентів не висловив своє бачення врегулювання проблем в Україні, яке включало б відповідальність з боку народу. На думку більшості, єдине, що треба зробити, – це обрати правильного лідера, який має усе зробити за них.

За даними дослідження, українці хочуть стати частиною європейського цивілізаційного простору, проте не сприймають його повністю, лише ті його складові, яких не вистачає наразі Україні (свобода слова, повага до законів тощо), зберігаючи консервативність та релігійність своїх поглядів. Таким чином, наразі відсутнє розуміння того, що інтеграція до європейського простору передбачає цілісне сприйняття усіх домінантних стандартів та парадигм.

Дослідження Український інститут майбутнього провів спільно із соціологічною компанією New Image Marketing Group у період з 10 по 15 червня 2021 року на всій території України. Проводилась робота з 12 фокус-групами, по 8 учасників у кожній, що представляли різні сфери діяльності, рівні доходу, рівні освіти.

Джерело