І Україна, і світ відчувають період полегшення від карантинів. Життя повертається до норми в більшості країн, про це свідчить порівняння даних, зібраних тижневиком Economist та українського трекера економічного відновлення від ЦЕС.
Громадяни, власники бізнесів, уряди — всі сподіваються, що кампанія вакцинації захистить від нових локдаунів. Сьогодні ж ми можемо порівняти як Україна змінилась під час епідемії і з’ясувати, чому нам було легше повертатися до «нормального життя», ніж громадянам країн Євросоюзу.
Українці були ізольованими значно менше, ніж в інших країнах
На відміну від багатьох країн, в Україні майже не сиділи вдома. Суворі обмеження на переміщення в Україні були короткочасними, найбільше в Україні їх відчули в перші два місяці пандемії.
Починаючи з травня, коли в Україні завершився жорсткий карантин, в інших країнах люди продовжували багато часу проводити вдома. Обмеження на роботу громадського транспорту і шалену перезавантаженість доріг, як в травні 2020 та квітні 2021 року в Києві, бачило небагато країн. В той час, як українці намагалися на чорних ринках купити спецперепустки для громадського транспорту та сперечалися про правомірність закриття метрополітенів, в інших країнах люди просто сиділи вдома.
Наприклад, в Італії навесні минулого року на піку карантину робочі місця не відвідувало дві третини громадян (в Україні десь половина), а з жовтня 2020 року до кінця весни ця цифра була близько 30% (в Україні — 20%).
Більший час проведений вдома громадянами інших країн пояснюється більш жорсткими обмеженнями. В Україні взагалі не було обмежень на роботу на робочому місці поза критичними секторами, а в багатьох країн були. Також залишатися вдома людей стимулювали великими державними виплатами тим, чия робота була обмежена. Такі виплати наша країна собі дозволити не могла.
Україна одна з небагатьох країн, де активність на дорогах в окремі періоди була значно вищою, ніж в доковідний період. Люди мали діставатися до робочих місць власним транспортом через обмеження користування громадським.
Отже, Україна швидко відновилася до «нормального» рівня активності через те, що обмеження були слабші, а можливості компенсувати паузи у роботі для широкого кола громадян держава не мала.
Дослідження Центру економічної стратегії підтверджує, що виплати з часткового безробіття в інших країнах були значно ефективніші, ніж у нас. Дуже багато громадян в період простою через карантинні обмеження були змушені проїдати заощадження. Розрекламовану допомогу від держави отримати змогли не всі, зважаючи на велику частку тих, хто працює в «тіні». Та й загалом її обсяг був невеликим. В багатьох розвинених країнах вона була співставною, та іноді навіть більшою від звичайної зарплатні працівника.
Що ми пережили зі світом разом
Час, проведений вдома, справді відрізняє українців від інших країн. Але є і речі, які нас об’єднують з жителями інших країн. Це менше відвідування офісів, перехід до онлайн-кінотеатрів, дистанційні покупки та активний розвиток індивідуального електричного транспорту.
Світ справді переживає кризу офісної нерухомості. Трекер економічного відновлення, який випускає ЦЕС, підтверджує, що цей феномен актуальний і для України. Минулої весни відвідуваність робочих місця впала на 40%, а після закінчення першого локдауна вона так повністю не відновилася, залишаючись на рівні 80% (про це свідчить графік Трекеру економічного відновлення).
Кількість відвідувачів, медіана відповідного дня тижня виміряної впродовж 3 січня — 6 лютого 2020 = 100%, 7-денна ковзна середня, за даними Google Mobility Report, розрахунки ЦЕС, Трекер економічного відновлення.
Дані індексу нормальності the Economist свідчать про те, що 80% відвідуваність є новою нормою для світу, а віддалена робота стає потребою багатьох працівників, і про неї все частіше можна почути на співбесідах. Зменшення відвідування офісів впливає на перебудову корпоративного життя і ринку нерухомості.
Збитки кінотеатрів, спортивних клубів та трансформація рітейлу. Ще зі світом нас об’єднує любов до онлайн-кінотеатрів. Це вплинуло на те, що багато компаній почали випускати прем’єри фільмів в стрімінгу одночасно з показом в кінотеатрах. Також зросла популярність електросамокатів, які дозволили переміщатися містом на безпечній дистанції від інших людей.
При цьому як в Україні, так і в світі люди не залишилися без можливості купувати речі чи продукти. Бізнеси швидко переорієнтувалися на онлайн-замовлення, а продуктові магазини взагалі не закривалися і часто були єдиним місцем, куди дозволяли ходити. Згідно з дослідженням Deloitte, через втрату частини доходу українці намагалися економити, перш за все на одязі, косметиці та побутовій хімії.
Проте рітейл поступово відновлюється, адже частота розрахунків значно виросла з минулого року. Через пандемію та карантинні обмеження купівельна активність в онлайні скоротилася мінімально, в той час як в офлайн магазинах падіння було більш відчутним (графік нижче). Згідно з даними Deloitte, у минулому році 30% споживачів менше витрачали в традиційних магазинах (проти 9%, хто більше), а 22% покупців більше витрачали при онлайн покупках (проти 24%, хто менше).
Літо-2021 знову повертає людям можливість подорожувати літаком, селитися в готелях, відвідувати ресторани та насолоджуватися відпустками (майже) у звичний спосіб. Ніхто достеменно не знає, якою буде осінь, чи знову доведеться повертатися в режим ізоляції та обмежених соціальних контактів.
Приведені вище цифри показують, що ми змінилися, а світ змінився ще більше. Тепер потрібно усвідомити ці зміни та враховувати у своїй роботі та соціальному житті.
Не даремно ж в навичках, які в рамках Світового економічного форуму рекомендують мати для успішного працевлаштування, з’явилася здатність використовувати технології. Адже онлайн-освіта та віддалена зайнятість несподівано стали справжнім бар’єром для мільйонів людей минулого року, а онлайн послуг стали альтернативою для багатьох сфер, наприклад таких як перегляд кіно чи здійснення покупок.
