fbpx

Торгово-економічна частина договору про асоціацію з Євросоюзом є невигідною для України та потребує перегляду – такий висновок міститься в дослідженні, проведеному Державним НДІ інформатизації та моделювання економіки спільно з Центром розвитку ринкової економіки CMD Ukraine.

Передає Національний Промисловий Портал з посиланням на ЦТС.

Матеріали дослідження представлені на слуханнях “Стратегічні орієнтири поглиблення торгово-економічних відносин України з країнами Європейського Союзу в умовах дії угоди про асоціацію”, організованих у Верховній Раді комітетом ВР з економічного розвитку.

Автори доповіді відзначають, що в структурі експорту з України в ЄС зростає частка сільськогосподарських сировинних товарів (кукурудза, пшениця, ріпак, макуха, соєві боби тощо) і мінеральних ресурсів (залізорудну сировину). Одночасно скорочують свій експорт підприємства високотехнологічних галузей: приладобудування, машинобудування і хімічної промисловості.

Частка машинобудівної продукції в експорті в ЄС у 2019 році склала всього 14,4%. При цьому майже половина цього обсягу припадає на комплекти проводів, які в основному експортують дочірні компанії автовиробників з ЄС.

Водночас в товарному імпорті з ЄС переважає складна і високотехнологічна продукція машинобудування: легкові та вантажні автомобілі, мобільні телефони, ізольовані електричні кабелі та ізолювальна арматура, тепловидільні елементи, зернозбиральні комбайни, добрива, засоби захисту рослин, фармацевтичні препарати тощо.

Тому торговий баланс України з ЄС залишається негативним: за підсумками 2020 року імпорт з ЄС у грошовому вираженні перевищив український експорт на 4,3 млрд доларів.

Відзначається, що негативний для України результат склався через наявність торгових і технічних бар’єрів, з якими стикаються українські виробники при спробах вийти на європейський ринок. Це антидемпінгові, компенсаційні та спеціальні мита, вимоги додаткової сертифікації, акредитації і т.д.

При цьому виділені в рамках Угоди про асоціацію безмитні квоти для української продукції є мізерними, підкреслюється в доповіді.

Таким чином, невикористаний потенціал експорту товарів з України в ЄС досягає 9,7 млрд доларів. Це 47,5% від усіх експортних поставок української продукції в країни ЄС у 2019 році.

На думку авторів доповіді, даний потенціал насправді набагато вище. Оскільки він оцінений на основі існуючої сировинної структури українського експорту в ЄС. У той час як найбільш перспективними галузями для структурної перебудови торгово-економічних відносин з ЄС є машинобудування, автомобілебудування, виробництво електричних машин і устаткування, а також окремі сфери чорної металургії, військово-промислового комплексу, виробництва полімерних матеріалів.

Один з авторів дослідження, керівник аналітичного центру CMD Ukraine Ігор Гужва зазначив, що ЄС – великий і платоспроможний ринок, за який борються практично всі країни світу.

“Тому Угода про асоціацію і вільну торгівлю може дати додаткову конкурентну перевагу для України. Для досягнення більш серйозних результатів на ринках ЄС потрібні особливі навички, вправність підприємця і міцне державне партнерство. Йдеться в першу чергу про необхідність розвитку в Україні за аналогією з ЄС фінансових, фіскальних та інституційних стимулів для конкурентоспроможного виробництва і експорту”, – зазначив Гужва.

Раніше заступник голови комітету ВР з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський заявив про необхідність перегляду економічної частини угоди про асоціацію з ЄС. За його словами, зараз угода про вільну торгівлю є такою лише за назвою. Насправді українські товари не мають вільного доступу на ринок ЄС – тоді як український ринок для європейських товарів повністю відкритий. Кисилевський наголосив на неприпустимості такого дисбалансу.

Джерело

COVID-19 Live