Сприйняття загрози корупції громадянами: оцінка влади та вимоги до змін під час війни

У дослідженні представлено результати двох загальнонаціональних опитувань, проведених Фондом «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова та Київським міжнародним інститутом соціології у липні та серпні 2023 року.

Опитування, проведене Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова, здійснювалося з 9 по 15  серпня 2023 року за підтримки програми MATRA,  що фінансується Посольством Королівства Нідерландів в Україні. Дослідження проводилося в усіх регіонах України, окрім АР Крим, Донецької та Луганської областей. У Миколаївській, Херсонській, Запорізькій та Харківській областях опитування проводилося на територіях, які контролюються урядом України та на яких не ведуться активні бойові дії. Опитано 2019 респондентів віком від 18 років.

 Опитування, проведене Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з Київським міжнародним інститутом соціології, здійснювалося методом face-to-face з 3 по 17 липня 2023 року в усіх регіонах України, окрім АР Крим, Донецької, Луганської та Херсонської областей. У Запорізькій та Харківській областях опитування проводилося на тих територіях, що контролюються урядом України, та на яких не ведуться бойові дії. Опитано 2011 респондентів віком від 18 років.

Зміст

Основні результати дослідження

1.   Сприйняття відповідальності Президента за корупцію у виконавчій владі під час війни 

2.   Сприйняття зовнішнього тиску та громадського осуду влади з приводу корупції

3.   Корупція як гальмо для повоєнної економічної стабілізації та відбудови  

4.   Непрозорість у системі охорони здоров’я 

Таблиці розподілів відповідей респондентів 

1.   Чи погоджуєтеся Ви з твердженням, що президент несе пряму відповідальність за корупцію в уряді, воєнних адміністраціях? 

2.   На Вашу думку, чи доречно з боку закордонних партнерів України було б запровадити підхід, за якого військова допомога Україні надавалася б лише за умови ефективної боротьби з корупцією в Україні? 

3.   Чи погоджуєтеся Ви з твердженням, що зараз варто менше публічно критикувати українську владу, навіть якщо є підозри у корупційних зловживаннях певних чиновників, адже це дестабілізує ситуацію в країні та зменшує довіру закордонних партнерів до України? 

4.   Які перешкоди, на Вашу думку, зараз існують для підприємницької діяльності в Україні? 

5.    Який суб’єкт, на Вашу думку, у першу чергу зможе здійснити повоєнну відбудову країни ефективно і без корупції? 

6.   Чи доводилося особисто Вам впродовж минулого року відвідувати державну лікарню чи поліклініку? Якщо так, чи доводилося Вам доплачувати за прийом у лікаря чи за медичну процедуру (укол, перев’язку тощо) чи діагностику (рентген, УЗД тощо)? 

7.   Ви поділяєте чи ні думку, що лікарям можна і варто додатково віддячувати, щоб мати гарантію отримання якісної допомоги в майбутньому? 

8.  На Вашу думку, які проблеми системи охорони здоров’я треба вирішувати в першу чергу?

Основні результати дослідження

1.Сприйняття відповідальності Президента за корупцію у виконавчій владі під час війни

• Станом на початок липня 2023 року 78% респондентів вважають, що Президент України несе пряму відповідальність за корупцію в уряді та воєнних адміністраціях. Не погоджуються з цим твердженням лише 18% опитаних.

Варто зазначити, що українці старшого віку більш вимогливі до Президента, ніж молодь. Якщо серед опитаних віком 18–29 років 70% погоджуються з тезою, що  глава держави несе відповідальність за корупцію, то серед людей віком 60+ частка критично налаштованих зростає до 81%. Інших суттєвих відмінностей – за матеріальним становищем чи регіоном проживання – немає.

2. Сприйняття зовнішнього тиску та громадського осуду влади з приводу корупції

• У серпні 2023 року більше половини опитаних (55%) погоджувалися з тезою, що військова допомога Україні має надаватися закордонними партнерами за умови ефективної боротьби з корупцією.

Найбільше таке бачення взаємодії України з  іноземними партнерами поділяють мешканці західних і центральних областей: 60,6% та 61,1% відповідно. На півдні ж лише 47% опитаних підтримують тезу про те, що боротьба з корупцією є передумовою військової допомоги. Найбільше опонентів цієї тези проживає у східних областях – 40%.

 Найменше з цим твердженням згодні більш забезпечені громадяни, тоді як найбільш критичне ставлення поширене серед громадян з низьким рівнем доходу.

У серпні 2023 року більше половини (52,5%) опитаних висловили думку, що зараз можна критикувати владу за корупцію і не  згодні з тим , що така критика дестабілізує країну та зменшує довіру закордонних партнерів.

3. Корупція як гальмо для повоєнної економічної стабілізації та відбудови

Згідно з опитуванням, проведеним у липні 2023 року, корупція сприймається громадянами як найбільша перешкода для розвитку підприємництва у країні. Це зазначили 47% опитаних. Для порівняння: 37% назвали найбільшою перешкодою руйнування, завдані війною, 36% – неадекватну систему податкового адміністрування і контролю, 36% – слабку підтримку з боку держави. Показово, що проблеми, які напряму залежать від якості державного управління, посідають три з чотирьох перших  позицій, які, на думку українців, заважають розвитку підприємництва. Водночас наступними за негативним впливом на підприємництво йдуть відтік фахівців і підприємців за кордон (29%) та відтік працівників за кордон (28%).

Корупцію як  перешкоду для підприємництва дещо частіше згадували на сході (55%) та рідше на заході (43%) країни. Так само із заходу (30%) на схід (43%) помітно зростає критичне ставлення до податкового контролю. Респонденти  східних (40%) та південних областей (33%) частіше згадували про відтік фахівців та підприємців за кордон, ніж у західних (22%) та центральних регіонах (27%),  які  менше постраждали від воєнних дій. Така ж ситуація склалася і з відтоком працівників: про це частіше згадували на сході (37%) та півдні країни (31%), ніж на заході (25%) та в центрі (24%).

• Показово, що в суспільстві панує недовіра до вітчизняних агентів повоєнної економічної та інфраструктурної відбудови. Зокрема, у липні 2023 року лише 17,5% опитаних погодилися з думкою, що державні українські компанії та банки можуть ефективно і без корупції здійснити повоєнну відбудову країни. Рівень довіри до українських приватних компаній та банків  ще нижчий – 8%.

Наразі найбільші, проте так само невисокі показники довіри, мають великі західні компанії та банки (28%) та міжнародні фінансові організації, такі як МВФ та Світовий банк (19%). Найменшу довіру мають великі незахідні компанії та банки (Китай, ОАЕ, Саудівська Аравія) – лише 3% респондентів.

4. Непрозорість у системі охорони здоров’я

У липні 2023 року ми поставили три індикативні запитання, за допомогою яких протягом 2019–2021 рр. спостерігали, як громадяни сприймають зміни, пов’язані з реформою охорони здоров’я. Зокрема,  йдеться про «доплати» за медичні послуги у державних лікарнях/поліклініках, готовність громадян «віддячувати» лікарям грошима за отримання якісної допомоги та їхню думку про нагальні зміни у системі охорони здоров’я.

• Отже, 28% опитаних підтвердили, що за останні 12 місяців їм доводилося доплачувати за медичні послуги під час прийому лікаря або за медичну процедуру (укол, перев’язку тощо) чи діагностику (рентген, УЗД тощо) в державних лікарнях/поліклініках. 32% респондентів повідомили, що їм не доводилося доплачувати, а 39% опитаних сказали, що не зверталися за такими послугами, і менше відсотка вирішили не відповідати на це запитання. Для порівняння: у травні 2021 року частка тих, кому довелося доплачувати, становила 33%. Аналіз даних показав, що жінки (31%) дещо частіше, ніж чоловіки (24%), були змушені доплачувати за медичні послуги в державних установах охорони здоров’я.

•  Порівняно з 2021 роком (17%), зросла частка громадян, які вважають, що задля отримання якісної медичної допомоги у майбутньому їм варто додатково віддячувати лікарям. У липні 2023 року таких респондентів стало 26%. Проте більшість – 68% як у 2021-му, так і в 2023 роках – продовжує вважати, що додатково доплачувати лікарям зі своєї кишені не варто.

• У липні 2023 року, відповідаючи на запитання про проблеми у сфері охорони здоров’я, які потребують першочергового розв’язання, найчастіше (60%) громадяни називали корупцію та кругову поруку серед керівників медичних закладів. Друге місце посіла вимога зменшити вартість ліків (54%). Третє місце розділили необхідність забезпечити лікарні та поліклініки обладнанням для лікування і діагностики (52%) та відповідальність лікарів за здоров’я пацієнтів та результати лікування (51%). Далі – майже половина опитаних вимагають встановити прозорі та доступні ціни на медичні послуги в лікарнях (48%) та забезпечити належне лікування та реабілітацію поранених ветеранів (46%).

 Майже кожен третій респондент серед проблем, які треба вирішувати у першу чергу, зазначив такі: припинити стягнення «добровільних» поборів у лікарнях, поліклініках і пологових будинках (36%),  збільшити число професійних лікарів-терапевтів і сімейних лікарів (35%), підвищити контроль за якістю медичної освіти (34%) та підвищити оплату праці лікарів та медперсоналу (30%).

Порівняно з 2021 роком, у воєнний час суттєво зросла пріоритетність боротьби з корупцією та круговою порукою серед керівників медичних закладів та встановлення прозорих і доступних цін на медичні послуги в лікарнях. У топ-5 вимог з’явився суспільний запит на належне лікування та реабілітацію ветеранів.

Таблиці розподілів відповідей респондентів

Чи погоджуєтеся Ви з твердженням, що президент несе пряму відповідальність за корупцію в уряді, воєнних адміністраціях?

віковий розподіл

На Вашу думку, чи доречно з боку закордонних партнерів України було б запровадити підхід, за якого військова допомога Україні надавалася б лише за умови ефективної боротьби з корупцією в Україні?

віковий розподіл

Чи погоджуєтеся Ви з твердженням, що зараз варто менше публічно критикувати українську владу, навіть якщо є підозри у корупційних зловживаннях певних чиновників, адже це дестабілізує ситуацію в країні та зменшує довіру закордонних партнерів до України?

віковий розподіл

Які перешкоди, на Вашу думку, зараз існують для підприємницької діяльності в Україні? (оберіть усе, що підходить)

Який суб’єкт, на Вашу думку, у першу чергу зможе здійснити повоєнну відбудову країни ефективно і без корупції? (оберіть одну відповідь, яка підходить найкраще)

Чи доводилося особисто Вам впродовж минулого року відвідувати державну лікарню чи поліклініку? Якщо так, чи доводилося Вам доплачувати за прийом у лікаря чи за медичну процедуру (укол, перев’язка, тощо) чи діагностику (рентген, УЗД тощо)?

віковий розподіл

Ви поділяєте чи ні думку, що лікарям можна і варто додатково віддячувати, щоб мати гарантію отримання якісної допомоги в майбутньому?

віковий розподіл

На Вашу думку, які проблеми системи охорони здоров’я треба вирішувати в першу чергу? (оберіть усе, що підходить)

#корупція #відповідальність #сприйняття #громадяни #Президент #війна #влада #вимоги #УСП #USP

Джерело