fbpx

Політик року і розчарування року, Людина року та мем року

Другий рік поспіль Президент України Володимир Зеленський очолює рейтинги «Політика року» та «Розчарування року». Щоправда, в обох випадках помітне зростання показників. Цього року В. Зеленського назвали «політиком року» 17%, тоді як у 2020-му – 14,8%. З іншого боку, 45% опитаних назвали саме В. Зеленського  «розчаруванням року», а в 2020-му  – 28% вважали його «невдахою року». 

Друге місце в номінації «Політик року» ділять експрезидент Петро Порошенко (8,1%) та ексспікер Верховної Ради Дмитро Разумков (8%). А от у категорії «розчарування року» лідера «Європейської солідарності» Петра Порошенка згадували частіше (8,5%), ніж колишнього першого номера списку партії «Слуга народу» Дмитра Разумкова (3%). Майже 15% опитаних сказали, що політиком року взагалі немає кого назвати, майже 20% завагалися з відповіддю, а 5%  – не захотіли відповідати на це відкрите питання.

До числа політиків, яких згадали більше 1% опитаних як «політиків року» і як «розчарування року», потрапили: Юлія Тимошенко – 4,4% та 1,5% відповідно, Віктор Медведчук – 1,2% та 3,2% відповідно. Віталія Кличка згадали в обох номінаціях по 1,1% респондентів.   

До числа політиків, яких згадали лише як «політиків року» потрапили: Юрій Бойко – 3,7%, Євгеній Мураєв – 3,4%, Ігор Смешко – 1,8%, Володимир Гройсман – 1,4%, Сергій Притула – 1%.

А винятково як «розчарування року» опитані назвали: Миколу Тищенка (1,2%), Іллю Киву (1,2%), прем’єр-міністра Дениса Шмигаля (1,1%). Ще 3% респондентів сказали, що їх розчарували всі політики, 1,3% опитаних сказали, що розчаруванням року не можуть когось назвати, майже 15% завагалися з відповіддю, а 4%  – не захотіли відповідати на це відкрите питання.

Додатково цього року ми запитали українців, кого б вони  назвали символом 2021 року – Людиною року. Відповідаючи на це відкрите запитання, 8,5% опитаних назвали Людиною року Володимира Зеленського. Друге місце «розділили» Петро Порошенко (3,6%), Дмитро Разумков (3,3%), Ангела Меркель (3,1%) та Ілон Маск (3%). Почесну «бронзу» в цій номінації здобув Джо Байден (2,7%). Серед тих, кого назвали більше 1% опитаних, були також Юлія Тимошенко (1,8%), Дмитро Гордон (1,3%), Євгеній Мураєв (1,2%), Олександр Усик (1,2%), Володимир Путін (1,1%), Сергій Притула (1%), медики/лікарі (1%).  Для 11,3% респондентів таких «авторитетів» узагалі немає, 31,1% – не змогли дати відповіді, а ще 7,1% відмовилися відповідати на це відкрите запитання.

А ще поцікавилися у співгромадян, чи запам’яталася їм якась смішна чи кумедна подія, яка сталася з відомими людьми і яку можна назвати мемом 2021 року. Отже, 5,2% опитаних мемом року назвали «пресконференцію Володимира Зеленського», а ще 3,4% – самого Володимира Зеленського. По 2,6% згадок отримали київський міський голова Віталій Кличко та народний депутат Микола Тищенко, зокрема за свої заяви «про ціни на продукти». Майже стільки ж, 2,5% опитаних, назвали мемом «1000 гривень від Зеленського», а 2,1% респондентів розсмішив Ілля Кива, зокрема як «Кива-науковець». Важко відповісти на це відкрите запитання було для  47,2% респондентів, 3% запевнили, що таких подій не було, а майже 14%  не захотіли відповідати взагалі.

Подія 2021 року в Україні та світі

Якщо у минулому, 2020 році, більшість опитаних назвали епідемію коронавірусу головною подією в Україні, то цього року зі значно меншим результатом на цей титул «претендують» аж три події: окрім пандемії коронавірусу (6,5%), опитані назвали 30-річчя незалежності (6,3%) та вакцинацію від коронавірусу (5,9%). Варто зауважити, що цього року опитані самі мали дати відповідь на відкрите запитання, тоді як у 2020-му вони обирали із запропонованого списку подій.

Відставку голови Верховної Ради України Дмитра Разумкова як подію року згадали 4,4% опитаних; для 3,8% подією року став «Вагнергейт», а 3,7% вважають, що це «закон про землю».

Загрозу вторгнення Росії визначили як подію року в Україні 3% опитаних, ще 2,8% назвали такою подією війну. Зазначимо, що в 2020 році, обираючи із запропонованого списку подій, війну на Донбасі відзначили як подію року 12,2% опитаних.

До переліку подій, що їх згадав понад 1% респондентів, увійшли: саміт «Кримська платформа» (1,7%), перемовини Байдена і Зеленського (1,7%), 1000 грн за вакцинацію (1,4%), «Велике будівництво» (1,4%), пресконференція Зеленського       (1,3%), «закон про олігархів» (1,3%), відставка Авакова    (1%), будівництво доріг (1%). При цьому 4,5% опитаних вважають, що таких подій взагалі не було, 25,8% – не змогли відповісти на відкрите запитання, а 6,8% – відмовилися відповідати взагалі.

Серед світових подій, які можна назвати «Подією року», опитані назвали: пандемію коронавірусу      (12,1%), обрання нового канцлера Німеччини (6,6%), події в Афганістані, виведення військ США з Афганістану (6,5%), перемовини Путіна та Байдена (5,6%), вибори в США (4,8%), вакцинацію від коронавірусу (4,5%), ситуацію з біженцями на кордоні Білорусії та Польщі (2,5%), події в Білорусі (1,9%), загрозу вторгнення Росії (1,6%), перемовини Байдена і Зеленського (1,2%), війну (1,1%). 26% опитаних не змогли відповісти на це запитання, 2,4% зазначили, що таких подій не було, а 6,8% – відмовилися відповідати на це запитання.

Емоційні підсумки та почуття з приводу майбутнього

Більшість українців заявили, що були щасливими 2021 року. Так, 7% сказали, що були дуже щасливими, ще 46%, що були щасливими переважно. Переважно нещасливими були 27%, а зовсім нещасливими – 8%. Водночас кількість щасливих українців суттєво зменшилась порівняно з 2019-м, допандемійним роком, коли щасливих було понад 60%.

Щастя не в грошах… а в їх кількості… Рівень щастя співвідноситься з матеріальним станом: заможніші респонденти значно частіше заявляли про те, що були щасливими впродовж року, аніж бідніші. Така сама залежність існує стосовно очікувань від майбутнього року: чим респонденти багатші, тим частіше вони очікують, що наступний рік буде кращим.

П’ята частина опитаних у 2021 році раділи за значні успіхи рідних, 17% зазначили, що  мали значні успіхи у роботі, навчанні чи творчості. Ще 13% у 2021 році здійснили цікаву подорож в Україні чи за її межами. Майже кожен десятий сказав, що протягом року поборов важку чи хронічну хворобу. Водночас майже 29% опитаних заявили, що жодних позитивних подій у їхньому житті 2021 року не сталося.

За останні два роки практично не змінились традиції святкування Різдва. Абсолютна більшість (67%) святкують його 7 січня. 3% святкують Різдво 25 грудня і ще 21% – двічі.

Українці зустрічають 2022 рік переважно з почуттям надії (43%) та тривоги (34%) щодо майбутнього держави. Чоловіки на 6% частіше за жінок згадували про таку, емоцію як оптимізм, тоді як жінки більше за чоловіків відчувають страх (різниця 5%) та розгубленість (різниця 7%), коли розмірковують про долю країни. Віковий розподіл респондентів засвідчує, що чим молодше покоління, тим більше оптимізму та надії відчувають його представники порівняно зі старшими віковими групами. І навпаки, старші покоління частіше за молодших відчувають безвихідь, розгубленість, песимізм, тривогу та страх.

Попри свою наближеність до зони бойових дій саме мешканці Східного макрорегіону країни найоптимістичніше налаштовані щодо майбутнього України – 31%. Найбільше ж негативних почуттів серед мешканців Півдня: 19% – відчуває безвихідь, 11% – песимізм, 44% – тривогу, 21% – страх. Це є найвищими показниками у порівнянні з іншими частинами України.  

Починаючи з 2019 року, поглиблюється тенденція до зниження оптимістичних настроїв, радості, упевненості та надії серед громадян, коли вони думають про майбутнє України. Одночасно з тим спостерігається поступове зростання почуття безвихідності, розгубленості, песимізму та страху.

Вибори до парламенту

«Слуга народу» залишається лідером електоральних симпатій, однак її перевага над іншими партіями незначна. Так, за «слуг» готові проголосувати 20,5% респондентів, які прийдуть на вибори, і визначились з голосом. «Слуга народу» – єдина з великих політичних партій, яка має відносно рівномірну підтримку в усіх регіонах та освітніх групах. Серед виборців цієї партії немає також суттєвих перекосів стосовно матеріального стану респондентів чи їх мови спілкування. З особливостей – «Слуга народу» домінує серед молодших виборців (до 30 років), але зі зростанням віку респондентів її підтримка зменшується. 

На другому місці з 17% підтримки – «Європейська солідарність». Її найбільше підтримують виборці з вищим рівнем освіти та, зазвичай, більш заможні. Найбільше виборців «ЄС» проживає на Заході і, частково, в Центрі.

Третє місце за електоральними симпатіями ділять одразу три партії. «Батьківщина» (10,5%), потенційна партія «Розумна політика» (10,5%) та «Опозиційна платформа «За життя» (10%). За «Батьківщину» та «ОПзЖ» частіше голосують старші респонденти та менш заможні. Однак є і багато відмінностей. За «ОПзЖ» значно частіше голосують респонденти з нижчим рівнем освіти (чого не спостерігається стосовно «Батьківщини»). У структурі виборців «Батьківщини», своєю чергою, тотально переважають жінки, чого не спостерігається стосовно інших партій. Щодо виборців «Розумної політики», то наразі про них важко сказати щось напевне. Видається, що ці виборці структурно не відрізняються від тих, які голосують за «Слугу народу», за винятком старшого, аніж у виборців «слуг», віку. 

Пройти до парламенту мають шанси також «Сила і Честь» та проєкт «Наші». Перші потенційно можуть набрати  майже 7%, а другі – трохи більше 5%. Досить близько до прохідного бар’єра також «Українська стратегія Гройсмана» – 4,4%.

Якщо припустити, що вибори пройшли би за таким сценарієм та за пропорційною виборчою системою з одним багатомандатним виборчим округом, то перед фракціями постала би проблема формування коаліції. Мінімальна кількість партнерів у коаліції дорівнювала би 3-м, і варіанти таких коаліцій могли би бути дуже різними.

Джерело

COVID-19 Live