Фінансовий стан енергосистеми – це діряве відро, з якого витікає більше, ніж туди вливається. Як так сталось? Коли чекати змін? І що робити?
Комітет Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг 17 серпня провів засідання, на якому майже чотири години учасники ринку обговорювали катастрофічну ситуацію із взаємними боргами на ринку електроенергії.
Головна проблема ринку – борги зростають не дивлячись на непопулярні рішення: підвищення тарифів для населення з червня та підвищення граничних обмежень на ціну електрики для бізнесу з липня.
Переповівши інформацію про величезні борги кожного, учасники поклали надію на держкомпанію НАЕК Енергоатом. Вона несе на собі основний тягар забезпечення населення електроенергією (е/е) за пільговими цінами. Її директор Петро Котін пообіцяв, що з вересня, коли з планового ремонту в роботу почнуть виходити енергоблоки, Енергоатом перестане накопичувати борг. А до кінця року вийде в нуль по боргах поточного року.
Втім, крім проблеми покриття різниці між пільговою і ринковою ціною для населення, поглиблюється проблема неплатежів державними та муніципальними споживачами. В основному – водоканалами.
LIGA.net досліджував проблему неплатежів на ринку електроенергії.
Як відбувається компенсація пільгової ціни для населення
Тариф для населення з 1 червня встановлений на рівні 2,64 грн/кВт-г. Це приблизно в три рази менше ринкового ціннику на е/е для бізнесу.
Тарифи для населення регулюються постановою Кабміну №483 від червня 2019 року, якою затверджено Положення про покладання спеціальних обов’язків (ПСО) на держкомпанії Енергоатом та Укргідроенерго. Приблизна пропорція: 85/15.
З листопада 2021 року в Україні діє так зване фінансове ПСО. Суть така: дві зазначені держкомпанії продають свій ресурс на ринку. І, в теорії, мають неабиякий дохід через умовно низьку собівартість виробництва е/е.
Частину цього доходу держкомпанії-донори спрямовують на оплату послуги ПСО – компенсують витрати постачальникам універсальних послуг (ПУПам), які постачають е/е населенню.
ПУПи, отримавши гроші від Енергоатому та Укргідроенерго, сплачують супутні витрати: тарифи на передачу і диспетчеризацію системному оператору НЕК Укренерго, тариф на розподіл операторам систем розподілу (ОСР, обленерго).
У свою чергу, Укренерго з тарифу на передачу через ДП “Гарантований покупець” (ГарПок) платить “зелений” тариф генерації з відновлювальних джерел енергії (ВДЕ). А з тарифу на диспетчеризацію – оплачує допоміжні послуги – наявність резерву потужності. Одним з найбільших надавачів таких послуг є Укргідроенерго.
Обленерго, отримавши тарифні кошти від ПУПів, серед іншого, закуповують е/е для покриття технологічних втрат, сплачуючи той же тариф на передачу Укренерго.
Іншими словами, платежі на ринку електроенергії йдуть по колу. Від фінансової дисципліни кожного з учасників залежить фінансова стабільність всього ринку. Якщо хтось один не платить, каскад боргів накриває всіх.
Як зростають борги
Ключовою проблемою ринку ще з середини 2022 року стало те, що Енергоатом не компенсує ПУПам витрати на постачання електрики населенню в повному обсязі. На це не вистачає коштів від продажу електроенергії. За словами керівника компанії Котіна, в 2022 році борг сягнув близько 20 млрд грн. Це, у свою чергу, призвело до боргів по всій системі.
Чому Енергоатому перестало вистачати коштів для покриття ПСО в 2022 році? Основною причиною є окупація Запорізької АЕС, діяльність якої забезпечувала близько 40% виробництва Енергоатому. З вересня 2022 року вона не видає е/е в Об’єднану енергосистему України.
Тобто математичні розрахунки, які були закладені в модель ПСО в 2021 році, злетіли. Це сталось через зміну балансу енергоринку, до якої призвело вторгнення російської армії в Україну.
Лише навесні 2023 року уряд наважився “підремонтувати” модель ПСО – збільшив тариф для населення з 1,68 до 2,64 грн/кВт-г. Таким чином Енергоатому менше треба платити компенсації ПУПам. Але це не допомогло. За останні два місяці борги продовжують зростати.
У відповідь на запит LIGA.net системний оператор Укренерго повідомив, що борги по тарифу на передачу зросли з 17,2 млрд грн на 1 червня до 19,5 млрд грн на 1 серпня.
Укренерго за рахунок свого статусу системного оператора, диспетчера та адміністратора Балансуючого ринку є центральним контрагентом в системі. Всі учасники сплачують йому тарифи, частина яких розподіляються між “зеленими” виробниками через ГарПок та учасниками ринку допоміжних послуг.
Окрема історія – Балансуючий ринок. Це так званий ринок покарання на якому учасники, які вчасно не закупили електроенергію, відкуповують її зі штрафними санкціями. Її виробляє маневрова генерація – теплові та гідроелектростанції, які отримують за це преміальну винагороду від системного оператора.
В нормальних умовах Балансуючий ринок має кожну декаду закриватись з нульовим балансом. Сума, сплачена компаніями що купували на ньому ресурс, має дорівнювати сумі, яку оператор виплатить маневровій генерації, яка забезпечила виробництво цього ресурсу.
Втім, складається ситуація коли, приміром, ПУП що не має грошей від Енергоатому, “випадає” на Балансуючий ринок, бере там е/е, але не платить за неї. Тоді нема з чого заплатити генерації, яка виробила для нього ресурс. Відповідно, борги оператора перед учасниками ринку ростуть пропорційно боргам перед ним самим.
Чому борги зростають і після підвищення тарифу для населення
Підвищення тарифів для населення з 1 червня мало дещо “полікувати” фінансову ситуацію на ринку. Співрозмовники LIGA.net в Міненерго і парламенті кажуть, що у західних донорів можна було б навіть випросити гранти чи кредити, аби закрити попередні борги – 2022 і першої половини 2023 року. Але донори кажуть: “як ми можемо вам допомогти, якщо обсяг боргів постійно зростає?”
Чому борги продовжують зростати і після червневого підвищення тарифів для населення? Для того є декілька причин.
По-перше, за підрахунками Нацкомісії з регулювання енергетики та ком послуг (НКРЕКП), для покриття дефіциту коштів тариф для населення мав бути підвищений до 2,88 грн/кВт-г. Кабмін же підвищив його до 2,64 грн/кВт-г, що призвело до нестачі приблизно 10 млрд грн на рік.
По-друге, вслід за підвищенням тарифів для населення Кабміном, Регулятор підвищив граничні обмеження ціни на ринку електроенергії – так звані прайс-кепи (price-cap). В пікові години споживання граничні ціни виросли з 4 до 7,2 тис. грн. за МВт-г.
В результаті ціна електроенергії на ринку виросла приблизно на 35%. В червні середньозважена добова ціна на Ринку на добу наперед (РДН) ледве перевищувала 3000 грн/МВт-г. В липні-серпні в деякі дні ціна перевищувала 4500 грн/МВт-г.
З одного боку, це позитив для фінансового стану Енергоатому. Продав по вищій ціні – більше заробив. Але проблема в тому, що і для потреб населення ПУПи купують електроенергію по вищих цінах. Відповідно, зростає вартість послуги ПСО.
Іншими словами частину підвищення тарифу для населення “з’їло” зростання ринкової ціни.
Надія на збільшення доходів Енергоатому
Ще однією причиною зростання боргів в моменті є те, що влітку Енергоатом проводить ремонтну компанію. АЕС перевантажують ядерне паливо в реакторах енергоблоків, щоб підготуватись до осінньо-зимового періоду. Зараз Енергоатом видає потужність 2,5 – 2,9 ГВт. А взимку, коли запрацюють всі енергоблоки, буде видавати 7,5 ГВт. Та ще й по вищих цінах, тому що взимку споживається більше ресурсу.
Цей меседж став надією для всього ринку. На засіданні енергокомітету Ради представники кожної з категорій учасників ринку – ГарПок, ВДЕ, ПУПи, ОСРи – звертались до президента Енергоатому Петра Котіна з проханням дати “графік погашення боргів”.
Котін завіряє що вже у вересні Енергоатом зможе “вийти в нуль” по поточних платежах за послугу ПСО. А до січня 2024 обіцяє закрити борги поточного року, яких наразі накопичилось близько 17 млрд грн.
Проте є декілька аргументів, чому ця радужна картина може не збутися.
Хвороби ринку, які не вилікувані
Насамперед погашення боргів попередніх місяців можливе за умов стабільної роботи енергосистеми. Цілком імовірні обстріли окупантами енергетичної інфраструктури. Через це, вочевидь, почнуться обмеження споживачів, як це було минулої зими. Тоді обсягів продажу Енергоатому буде недостатньо для підвищення доходів до необхідного рівня.
Ще одна проблема була створена популізмом президента Володимира Зеленського та прем’єра Дениса Шмигаля. Наприкінці червня НКРЕКП, врахувавши підвищення тарифів на передачу та розподіл електроенергії, прийняла рішення про підвищення тарифів на постачання води. До 40% в тарифній виручці водоканалів складають витрати на електроенергію. Більшість з цих компаній – комунальні, тобто належать громадам.
Через день президент назвав це рішення ганебним і публічно розкритикував Комісію. А та відмінила власне рішення. Але проблема нікуди не ділась.
Не маючи коштів в тарифі, водоканали просто не доплачують за електроенергію. НКРЕКП об’явила про “п’ять пропозицій” задля вирішення цієї ситуації. Але всі вони зводяться до фінансування водоканалів з інших джерел, не торкаючись соціально болючого підвищення тарифів. Пропозиції відрізняються лише джерелами фінансування: чи то з держбюджету, чи то з місцевих бюджетів, чи то з кредитних коштів.
Між тим, на засіданні енергокомітету керівник Укренерго Володимир Кудрицький відмічає тенденцію збільшення боргів на балансуючому ринку з боку постачальника останньої надії (ПОН) – держкомпанії Укрінтеренерго. Це означає, що на ринку з’являються нові боржники. Якщо вони не заплатили за ресурс своєму постачальнику, вони випадають на ПОН, де мають платити підвищений тариф.
Кудрицький не уточнює в яких саме галузях з’являються нові боржники. Але зазначає, що більшість з них – державні та муніципальні споживачі, відключення яких від споживання неможливе.
Третя проблема, яка заважає збалансувати ринок – це взаємні судові позови учасників ринку. Стягнення боргу через суд передбачає застосування пені та 3% інфляційних втрат. Вже в жовтні можуть бути позитивні рішення судів другої інстанції за позовами Укренерго до ПУПів.
Таким чином, загальна сума боргів зросте. Кожен контрагент підвищить її на декілька відсотків на своїй ланці в суді. Якщо погашення боргів з боку Енергоатому затягнеться, судові рішення призведуть до арешту рахунків і паралічу роботи частини компаній ринку. При тому, не подавати позови Укренерго не може – це потягне за собою кримінальні провадження за “нанесення збитків держкомпанії”.
Чи буде вирішена проблема завдяки підвищенню обсягів виробництва Енергоатомом, наразі не ясно. Голова енергокомітету Ради Андрій Герус анонсував чергове засідання на початку жовтня, коли динаміка з платежами за прогнозами Котіна має змінитись на краще.
#енергетика #борги #банкрутство #Енергоатом #ринок #ціни #робота #тарифи #енергосистема #УСП #USP
