fbpx

«Контент негативу» – під такою назвою опубліковані результати дослідження, проведеного провідними фахівцями Науково-дослідного центру Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серед іншого було проаналізована активність у соціальних мережах військовослужбовців двадцяти бригад ЗСУ і те, як на них впливає інформаційна війна, яку веде Росія. Про головні результати дослідження та шляхи нейтралізації (дослідники наполягають саме на цьому терміні) нав’язуваних Росією наративів негативу, Радіо Свобода розпитала авторів дослідження – провідних наукових співробітників Центру Валерія Короля та Григорія Любовця.

«Знайти шляхи як через новітні технологічні рішення й підходи захищати національну свідомість від агресивних впливів з боку технологічних пропагандистських центрів Кремля, нейтралізувати їх і створювати «антидот» інформаційним загрозам», так коротко автори формулюють головну мету дослідження, суть якого викладена в монографії «Контент негативу. Як захистити себе та країну в умовах тотального інформаційного протистояння».

  • Дослідження «особливостей національного інформаційного та глобального комунікаційно-контентного просторів велися понад 15 років», а з 2014-го року у щоденному режимі;
  • Застосовувалася авторська методика – контекстний аналіз інформаційних резонансів (КАІР), коли увага фокусується на певних проявах (зміщенні акцентів, наприклад) того, що тільки починає формуватися в інформаційну загрозу і на перших порах може навіть «зчитуватися» як негатив.
  • Предметом дослідження є особливості сприйняття інформації та вплив її на поведінку людей.
  • Окремим напрямком дослідження було визначення соціолінгвістичного стану ураження українських військовослужбовців (досліджували активність у соцмережах представників двадцяти бригад ЗСУ) з метою вироблення пропозицій військовому відомству щодо своєчасного проведення випереджальних заходів протидії негативному комунікаційно-контентному впливу на особовий склад ЗСУ.
Лінія фронту на Донбасі. Піски під Донецьком. Українська позиція.
Лінія фронту на Донбасі. Піски під Донецьком. Українська позиція.

Що таке «гібридно-месіанська агресія» Росії?

  • Автори дослідження вважають, що нинішній політичний режим Росії продовжив реалізацію, започаткованого в Російській імперії процесу, знищення феномену українства як такого. По суті це історично-ментальна агресії Кремля проти України.

Однак, тепер ця агресія загрожує і світу, бо в сучасних умовах, Росія, щоб знищити Україну, вимушена протиставити себе Заходу як гаранту дотримання міжнародних норм права та поваги до суверенітету держав.

З цих же причин, Росія головні свої зусилля концентрує на інформаційному фронті, діючи переважно так званими «лагідними методами» маніпуляцій, перекручень і дезінформації, які мають відкладений у часі, але вибуховий геостратегічний ефект. Зрештою, події 2014 року в Криму та на Донеччині і Луганщині це підтверджують.

Автори наголошують, що Росія здійснює «гуманітарне» захоплення українців, подаючи його як «рятування» від вигаданих нею «фашистів», з метою повного поглинання України і українців.

Ще Євген Маланюк, нагадують дослідники, доводив, що російський месіанізм «просякає майже кожну галузь російського інтеліґентського думання» і прогнозував, що «справа набере майже апокаліптичного характеру», бо «Москва, свідомо чи несвідомо, бере на себе – своїм «месіанізмом» – місію абсолютного Зла. І то – в мірилі світовому».

Однак сучасний вигляд цього явища має особливості і, як вважають автори, може бути описаний в парадигмі «гібридно-месіанських агресій». Де гібридність трактується як поєднання неможливих для демократичної практики дій, підходів, намірів.

Окупація Криму російським підрозділами. 6 березня 2014 року
Окупація Криму російським підрозділами. 6 березня 2014 року

Як виявляти загрози?

  • За результатами дослідження пропонується змінити підходи до виявлення інформаційних загроз: не констатація їх наявності (вже пізно), а виявлення можливих негативів ще на початку їхнього формування, і не протидія уже наявним загрозам, а нейтралізація майбутнього негативу.

Наразі, основою інформаційної аналітики є моніторинг публічного інформаційного простору, однак, за спостереженнями дослідників, це «лише узагальнена констатація вчорашнього дня».

Методика ж контекстного аналізу інформаційних резонансів, заявляють автори дослідження, дозволяє робити прогнозний аналіз розвитку публічних подій. Дослідники пропонують модель нейтралізації публічних негативів, де ключовими моментами є ситуативний аналіз і сценарне планування довгих тем.

Валерій Король, науковий співробітник НДЦ ВІКНУ (науково-дослідного центру Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка).

Ширша пропозиція авторів дослідження – взагалі не вести із агресором закритих, особливо двосторонніх переговорів, а вести публічну аргументовану дискусію. Бо тільки таким шляхом можна уникати інформаційних пасток, не давати грунту для формування інформаційних загроз та дезінформації.

Так, наприклад, передодні обміну полоненими у вересні 2019 року автори направили до ОПУ аналітичну записку щодо можливого розвитку подій та очікуваних ризиків. Зокрема, пропонували цей процес перевести в режим максимальної публічності.

Тоді, у 2019, було ухвалене інше рішення, а тепер Росія, скориставшись цим посилює свою позиці, звинувачуючи Україну. Заступник глави адміністрації президента Росії Козак в інтерв’ю телеканалу «Росія-24» заявив: «Ми вже давно добиваємося того, щоб і переговори в контактній групі, і переговори в «нормандському форматі» були максимально відкриті, щоб громадськість насамперед – громадяни України, які є основними бенефіціарами цих переговорів, щоб вони знали позицію всіх країн». І громадяни Росії, Німеччини і Франції є «зацікавленими у врегулюванні» і повинні знати про зміст переговорів, каже Козак і наголошує, що, мовляв, Росія цього завжди хотіла, але досі «не вдалося пробити цю позицію».

Іншими словами, Кремль подає себе як «найбільшого демократа» щодо подій на Донбасі, а українська влада, мовляв, обманює як Росію, так і своїх стратегічних партнерів. І попри те, що правда зовсім інша, в публічному просторі Кремль у такий нахабний спосіб відвертого перекручування реальності, часто переграє Україну та й світових гравців першого рівня.

Дмитро Козак
Дмитро Козак

Як зберігати ідентичність?

  • Великою проблемою, встановило дослідження, є постійне розмивання російською «гібридно-месіанську агресію» самоідентифікації українців, оцінки самого факту агресії Росії, розпалювання ворожнечі всередині українського суспільства.

Як засіб нейтралізації цих впливів, науковці пропонують ввести у програми старшої середньо та вищої системи освіти курс ««Сучасна воєнна література». Сьогодні, кажуть автори, вже нараховується понад 600 книг про війну путінської Росії проти України. Це книги, написані учасниками бойових дій, це спогади чи щоденники добровольців, волонтерів. Це зібрані журналістами факти, це романи письменників. Представлена величезна жанрова палітра – від художніх романів до коміксів.

На думку, науковців, ця література дасть можливість нейтралізувати вплив російської пропаганди і убезпечити молодь від можливості стати жертвою дезінформації чи провокації.

Віталій Горкун та В'ячеслав Зайцев підписують книгу «АД 242»
Віталій Горкун та В’ячеслав Зайцев підписують книгу «АД 242»

Про значення термінології?

  • Дослідження встановило безпекове значення вживання правильної термінології.

Захист від інформаційної агресії вимагає чіткої термінології, бажано,

закріпленої на законодавчому рівні, вважають дослідники.

Наприклад,абревіатура ОРДЛО – окремі райони Донецької і Луганської областей – є неточним за смисловим наповненням. Слово «окремі», пропонують науковці, має бути заміненим словом «окуповані». Тоді ми чітко класифікуємо територію і водночас вказуємо на агресора – путінську Росію.

Шкідливим для України, кажуть науковці, є вживання слова «сєпар», яке стало мемом із 2014 року, але насправді використовується російською пропагандою як підтвердження того, що на Донбасі справді сепаратистський рух, а в Україні точиться громадянська війна.

Дослідники наголошують, що слово – як мем, категорія, тренд чи візія – в екстремальних умовах часто стає спонукальним ключем до динамічних дій й одночасно інструментом утягування громадян в конкретну, зазвичай з непередбачуваними наслідками, ситуацію.​

Джерело

COVID-19 Live