fbpx

З давніх-давен існує стереотип щодо ролі жінки у суспільстві. Ці ролі давно відомі: жінка-мати, жінка-дружина, жінка-берегиня. Але чи завжди жінки погоджуються виключно на ту роль, яку відводить їм суспільство, та чи існують можливості поєднання цих стереотипів із реально зумовленою необхідністю жінки захищати свою домівку?

За останніми даними Головного управління персоналу Генерального штабу Збройних Сил України, у війську налічується близько 31000 жінок-військовослужбовиць, а учасниць АТО — понад 17000. Для порівняння, у 2018-му році у війську проходило службу 24897, у 2017-му — понад 23 тисячі, а у 2008 році їх було всього 1800.

За даними публікацій Невидимий Батальйон / Invisible Battalion, завдяки останнім законодавчим змінам, наприклад прийняттю Закону України № 2523 «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків під час проходження військової служби у Збройних Силах України та інших військових формуваннях», Україна зробила великий крок до забезпечення рівних можливостей жінок і чоловіків на військовій службі. Однак ці зусилля часто залишаються гендерно нечутливими і не враховують особливості та труднощі, з якими стикаються жінки на службі та після неї.

Чи захищені права військовослужбовиць: рівність, але не однаковість

Інтеграція жінок до військових структур у різних країнах пройшла шлях розбудови гендерної рівності та протидії сексуальним домаганням. За даними анонімного опитування, що проводилось у межах кампанії Невидимий Батальйон, можна спостерігати наступні результати: близько 70 % опитаних постраждали або були свідками сексуальних зловживань. Саме тому запущена адвокаційна кампанія, спрямована на посилення системи захисту прав людини у військовій сфері.

нший бік питання – медичний. З метою захисту прав жінок та чоловіків в ЗСУ ГО «Жіночий ветеранський рух» розпочали адвокаційну кампанію з належного медичного забезпечення в ЗСУ з урахуванням гендерних потреб військовослужбовців. В ній було виявлено такі проблеми та недоліки:

  • Відсутність доступу до вузькопрофільних спеціалістів, засобів та відповідного лікування специфічних жіночих та чоловічих захворювань.
  • Невідповідність наповнення військового медичного формуляра наявним потребам.
  • Відсутність моніторингу стану здоров’я військовослужбовців за розподілом на додаткові категорії чоловіки/жінки.

Отже, держава повинна мати програми, спрямовані на збереження та відновлення фізичного, ментального, репродуктивного здоров’я та соціальної адаптації учасниць бойових дій, зменшення соціальної напруги та протидії хронізації травматичних наслідків війни.

У чому різниця: як жіночий організм реагує на війну

Чому ж відбувається акцент саме на жіночому здоров’ї попри вже наявну на папері гендерну рівність?

У посттравматичному стресовому розладі не останню роль відіграють гормони. Нейроендокринна система є стрес-реалізуючою. Тобто є певні органи-мішені, які беруть на себе удар після пережитого стресу.

До таких систем належать:

Серцево-судинна система.
Активність симпатичної нервової системи у період стресу характеризується збільшенням виділення «стресових» гормонів, підвищенням частоти серцевих скорочень, артеріального тиску. При цьому виникають органічні зміни в серці, можливе виникнення аритмії та ішемії. Також складаються умови для розвитку тромбозу, появи/прогресування атеросклерозу, ішемічної хвороби серця. Такий комплекс змін приводить до розвитку й прогресування більшості серцево-судинних захворювань. Встановлений прямий зв’язок між рівнем стресу, показниками середньодобового артеріального тиску й частотою серцевих скорочень.

Репродуктивна система.
Порушення у цій сфері тягне за собою наступні проблеми:

  • репродуктивні (неможливість завагітніти, виносити дитину) і сексуальні проблеми (відсутність сексуального потягу, неможливість повноцінного отримування задоволення від статевого життя);
  • естетичні («кортизоловий живіт» тощо);
  • високий рівень пролактину та його наслідки: збільшення ваги, порушення менструального циклу, проблеми з щитоподібною залозою, остеопороз, захворювання молочних залоз тощо).

Чому так відбувається?

Ще в античні часи лікарі знали про негативний вплив стресових ситуацій на репродуктивну систему жінок. У V столітті до н.е. Гіппократ з Коса пояснював випадки імпотенції та безпліддя, що спостерігалися у скіфів — кочових племен, що мешкали на півдні сучасної України, — важкими умовами життя. Він так писав про скіфських чоловіків: «Холод і постійна втома пригнічують їхню сексуальність і бажання вступати в інтимний контакт з представницями протилежної статі»; жінок він описував так: «… і менструації у них не такі, якими мають бути, а рідкісні та з мізерними виділеннями». Через 500 років Соранос з Ефеса опублікував один з перших трактатів з гінекології та перинатології, в якому виклав критерії диференціальної діагностики аменореї (відсутності менструального циклу): «Не всі, у кого немає менструацій, хворі, їх і не повинно бути в дуже юному чи в літньому віці, у вагітних або у жінок, що інтенсивно займаються атлетикою. Однак в інших випадках відсутність менструацій може бути обумовлено захворюванням матки або якоюсь іншою причиною, наприклад, недостатнім харчуванням, різким виснаженням, ожирінням, кахексією, лихоманкою або тривалою хворобою» (Джордж П. Крусос (Developmental Endocrinology Branch, National Institute of Child Health and Human Development, National Institutes of Health, Bethesda, MD, USA)).

Річ у тому, що існує така собі гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникова (ГГН) система, об’єднання кількох структур, що виконують функції як нервової, так і ендокринної систем. Гіпоталамус і гіпофіз складають єдину систему, що регулює різні фізіологічні процеси організму. Вона відповідає за вивільнення відповідних гормонів, що своєю чергою впливають на органи та системи органів. Відтак, всі вже чули про такий гормон як кортизол, який ще називають гормоном стресу. Так ось, постійний високий рівень стресу, пов’язаний з ПТСР, може виснажувати гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникову систему (ГГН) і призводити до зниження рівня кортизолу. І тоді симпатична нервова система починає працювати більш посилено, оскільки при нормальній фізіології кортизол знижує реакцію симпатичної нервової системи. Таким чином, під впливом гіпоталамуса, частки гіпофіза виділяють різні гормони, що керують роботою майже всієї ендокринної системи людини (окрім підшлункової залози і мозкової частини надниркових залоз). Ці гормони є дуже важливими. Наприклад, гормон росту, гормони, що регулюють діяльність статевих залоз та ін.

Існують цікаві дослідження на цю тему. Наприклад, Боскаріно порівнював ветеранів служби, які були дислоковані у В’єтнамі, з ветеранами епохи В’єтнаму, які не брали участі в боях. Він контролював рівень бою, а також безліч інших потенційно заплутаних змінних, і його результати свідчать про те, що у тих, хто був в епіцентрі бойових дій, спостерігався більш виражених перебіг ПТСР, і що у ветеранів бойових дій з ПТСР була нижча концентрація кортизолу, ніж у тих, хто не мав ПТСР.

Стрес та гормони

У сучасному конкурентному світі людина стикається зі стресом у різних аспектах життя. Як адаптивна відповідь на стрес, відбувається зміна рівня різних гормонів в сироватці крові. Ці зміни можуть знадобитися для боротьби або фізіологічної реакції («бийся або тікай») особи на стрес. Однак тривалий вплив стресу може призвести до багатьох шкідливих наслідків, що викликають різні ендокринні розлади. У жінок стрес може призвести до ановуляції (стан жіночої репродуктивної системи, при якому не відбувається вихід зрілої яйцеклітини з фолікула, що може призводити до неможливості завагітніти), аменореї (відсутності менструального циклу) та інших порушень менструального циклу. Були проведені дослідження, в яких серед жінок позбавлених волі, які перебували у стресі, 9 % мали аменорею, а 33 % — порушення менструального циклу.

COVID-19 Live