fbpx

Дослідницька компанія Vox Populi Agency на замовлення Міжнародної благодійної організації «Ромський жіночий фонд «Чіріклі» провела дослідження потреб представників ромських громад.

Дослідження проводилося методами кількісного онлайнового опитування представників громадських організацій та активних громадян ромської етнічності. Метою дослідження є вивчення ситуації та потреб ромів у заданих громадах для планування активностей проєкту Фонду «Чіріклі» на 2021 – 2022 рр.

Географія дослідження: Одеська, Харківська, Донецька та Луганська області.

Так, згідно з дослідженням, ведення домашнього господарства є найбільш розповсюдженим основним родом занять ромів (26%), 23% мають нестабільний заробіток/тимчасові підробітки, 15% – самозайняті, 13% – безробітні, 10,5% – різні заняття (робітники, службовці, спеціалісти тощо).

Фінансовий стан абсолютної більшості респондентів (89,5%) не дозволяє робити заощаджень (40% вистачає на їжу і можуть дозволити собі оновлення гардеробу, але нічого не залишають для заощаджень, 37% – ледь вистачає грошей на їжу і зрідка купують одяг, 12% – не вистачає грошей навіть на основні потреби). Тільки 9% учасників опитування зазначили, що мають певні заощадження.

Більше ніж у половини респондентів (51,5%) ближнє коло включає рівною мірою з представників ромської спільноти та людей поза її межами, у 38% ближнє коло складається переважно з представників ромської спільноти, а також кількох людей поза її межами. Тільки 8% респондентів мають ближнє коло, до якого входять лише роми.

Більшість респондентів (69%) стверджує, що місцева влада не враховує інтереси ромської спільноти у громаді. Протилежної думки дотримуються 26% опитаних. Респонденти, які робили що-небудь для вирішення проблем ромської спільноти у громаді, оцінюють більш позитивно врахування інтересів ромів владою, ніж ті, хто не був дотичний до такої діяльності (37% та 16%, відповідно).

Більшість респондентів (61%) вважає, що не може впливати на стан речей щодо проблем ромської спільноти у громаді. Протилежної думки дотримується 34% опитаних.

Більшості респондентів (54%) не доводилося робити що-небудь для вирішення проблем ромської спільноти у громаді. У той самий час 38% респондентів вказали, що мають досвід відповідної діяльності.

Серед перешкод, які можуть заважати вирішенню проблем ромської спільноти у громаді, респонденти найчастіше називали відсутність необхідних знань та навичок (54%), небажання місцевої влади співпрацювати з ромами (46%), відсутність необхідного бюджету для вирішення проблем (44%) та відсутність досвіду взаємодії з владою для вирішення проблем ромів (43%).

На думку учасників дослідження, вирішення наступних проблем є найбільш актуальним для ромської спільноти: створення можливостей для рівного працевлаштування (54%), відсутність представництва інтересів ромів у місцевій владі (43%), зменшення дискримінації з боку місцевих мешканців (39%), сприяння розвитку ромського підприємництва (37%).

У висновках і рекомендаціях також йдеться, що місцева влада, представники медіа та неромських громадських організацій наполягають, що без участі та ініціативи ромів не бачать доцільності у тому, щоб провадити спеціальну діяльність для ромів у своїх громадах – формально, влада виконує свої обов’язки та не виділяє ромські потреби як специфічні. Тож в межах окремої діяльності необхідна робота із надання інформації та інструментів участі представників ромських громад у процесах ухвалення рішень на рівні своїх громад.

Дослідження, з яким повністю можна ознайомитися тут, проводилось у рамках проєкту «Посилення громадської участі», який реалізується в Україні Міжнародною благодійною організацією «Ромський жіночий фонд «Чіріклі» за підтримки Гельсінського інституту Діаконія та Міністерства закордонних справ Фінляндії. Проєкт реалізується у Харківській, Одеській, Луганській та Донецькій областях, на підконтрольній Україні території.

Джерело

COVID-19 Live