fbpx

Понад 50% українців не володіють цифровими навичками, 12 млн українців не користуються сучасними смартфонами, через що не можуть користуватися додатками та сервісами, які були розроблені під час пандемії.

Про це під час презентації в Укрінформі звіту «Цифрові права чи громадське здоров’я: підвищення обізнаності про цифрові права під час пандемії COVID-19 в Україні з урахуванням кращих практик ЄС» розповіла керівниця «Інституту Інноваційного Врядування» Анна Мисишин.

«Пандемія підняла на поверхню численні проблеми з цифровою нерівністю в Україні. Ми побачили, що дуже багато людей не змогли користуватися тими сервісами та додатками, які були розроблені, щоб подолати пандемію та запобігти поширенню COVID-19. Зокрема, згідно з дослідженням, 53% українців не володіють цифровими навичками, вони володіють ними нижче базового рівня. Проблема також в тому, що 12 млн українців не користуються сучасними смартфонами, через що вони не можуть користуватися додатками та сервісами, які були розроблені під час пандемії», – сказала Мисишин.

Вона додала, що ще однією проблемою нерівності став доступ до сервісів та додатків для людей з інвалідністю. В Україні досі немає законодавства, яке відповідало б директиві ЄС про цифрову доступність мобільних додатків та сервісів. Аналіз найбільших цифрових платформ та сервісів в Україні показав, що 95% таких сервісів недоступні для людей з інвалідністю.

Так в дослідженні, за ії словами, аналізувалися три цифрові послуги: можливість подати заяву онлайн на отримання одноразової матеріальної допомоги ФОП та найманим працівникам, подати онлайн-заяву на матеріальну допомогу тим, хто втратив через пандемію роботу, та мобільний застосунок для відстеження дотримання умов самоізоляції «Вдома».

Зокрема, як зазначив на презентації експерт з е-демократії та е-врядування «Інституту Інноваційного Врядування» Дмитро Хуткий, послугою по наданню допомоги тим людям, які втратили роботу через пандемію скористалося 40 тисяч громадян. В той же час, за його словами, за оцінками Фонду зайнятості порівняно з минулими роками з початком пандемії в Україні кількість безробітних зросла на 113 тисяч.

«Потенційно ці люди могли претендувати на цю допомогу, але скористалося нею на 70 тис. менше. Чому так? Справа в тому, що послуга на той момент була онлайн, на порталі Дія. А отже ті, хто не володіли навичками користування комп’ютером, не мали доступу до інтернету, не могли нею скористатися. Теоретично, за звичайних обставин вони могли б звернутися до відділення фонду соціальної допомоги або ЦНАП і замовити цю послугу. Але через локдаун для цього не було можливості», – сказав Хуткий.

Послугою оформлення матеріальної допомоги ФОП та найманим працівникам, за його словами, скористалося пів мільйона людей. Але, за оцінками експертів, по таку допомогу могли звернутися 800 тисяч людей.

Експерт називає декілька можливих факторів, чому звернулася по допомогу така кількість людей. Зокрема, вважає Хуткий, критерії були такі, що не всі могли ними скористатися. Крім того, за його словами, інформаційна кампанія щодо цієї можливості була неоптимальною. На думку експерта, люди не оформлювали допомогу через недовіру та побоювання перевірок.

За висновками експертів, оптимальним рішенням проблеми було б запровадження більшої кількості альтернативних методів ідентифікації онлайн та встановлення терміналів самообслуговування офлайн та створення державного колцентру щодо е-послуг. Окрім цього, зокрема, варто було б надати можливість подати заяву тим, хто не встиг за 2 тижні наприкінці 2020 року.

Стосовно використання мобільного застосунку «Вдома» експерти виділили кілька проблем: технічна складова функціонування цього додатку, неправильне визначення геолокації особи, яка підлягала самоізоляції, проблеми з фотографуванням.

За словами, юриста «Лабораторії Цифрової Безпеки» Максима Дворового, люди без доступу до інтернету або без смартфонів, фактично, не мають альтернативи обсервації в державних закладах. Також експерти відзначили брак прозорості щодо порядку передачі даних між державними органами, а також механізму збереження чи знищення даних.

Експерти наголосили, що для подолання цифрового розриву та цифрової нерівності потрібно забезпечити не лише онлайн, але і офлайн навчання, особливо для людей старшого віку – наприклад, за допомогою асистентів. Цифрова доступність для людей з зоровими та слуховими інвалідностями також має бути пріоритетом для законодавчої та виконавчої влади.

Дослідження проводилося громадською організацією «Інститут інноваційного врядування» за підтримки міжнародного фонду «Відродження» в період з лютого по травень 2020 року.

Джерело

COVID-19 Live