День української жінки, дев’ятий Рамштайн, Джо Байден у Києві
У білорусі партизани вивели з ладу “гордість російської авіації”
Йде другий рік, як російська федерація “захоплює Київ за три дні”. Завершилась зима, яку українці пережили попри загрози окупантів знищити енергетичні структури та попри масовані атаки ракетами і дронами-камікадзе. В лютому розпочалась чергова хвиля мобілізації, підхід до якої обурює одних і надихає на винахідливість інших. Відбулась чергова зустріч західних партнерів України у форматі “Рамштайн”. Президент Володимир Зеленський відвідав Великобританію, зустрівся у Києві з американським лідером Джо Байденом і опинився в центрі скандалу через запитання журналістки 5 каналу. Про ці та інші події лютого говорить Український соціологічний портал.
Стисла хронологія військового вторгнення: лютий-2023
Лютий став насправді лютим для військових і цивільних на Бахмутському напрямку. Отримавши підкріплення, ворог посилив тиск, просунувшись у напрямку Бахмута. Головною метою окупантів станом на сьогодні є взяти місто в оточення, проте ЗСУ чинять опір, щодня відбиваючи атаку за атакою. Найзапеклішими боями лютого стали бої за Вугледар, Кремінну і, власне, Бахмут, ситуація навколо якого залишається напруженою. Зокрема, і тому, що російське командування кинуло на цей напрямок найбільш підготовлених “вагнерівців”.
Не припиняються атаки на цивільне населення – ворог щодня здійснює запуск ракет та безпілотників з метою ураження цивільних та енергетичних об’єктів. Протягом лютого було здійснено три масовані обстріли – 10, 16 і 27 числа. Найпотужніший з цих обстрілів – 10 лютого. Внаслідок ураження ракетами і дронами постраждали енергоструктури у Запорізькій, Хмельницькій та Харківській областях (до слова – на Харківщині станом на сьогодні під російською окупацією залишаються 29 населених пунктів). В ніч на 16 лютого було уражено критичні і промислові об’єкти у Харкові, Вовчанську, Кременчуці, Павлограді. У Вовчанську, зокрема, пошкоджено лікарню. В ніч на 27 лютого повітряна тривога, оголошена по всій території України, тривала декілька годин. Зафіксовано ураження цивільних і критичних об’єктів на Житомирщині, Чернігівщині, Хмельниччині. Українці вважають цю атаку відповіддю на пошкодження російського літака на білоруському летовищі.
“Бавовна” по-білоруському
Власне, докладніше про те, що сталось на аеродромі в Мачулищах, що неподалік від Мінська: внаслідок того, що, як вже звикли казати українці, там розквітла “бавовна”, було суттєво пошкоджено гордість російської авіації – літак ДРЛО А-50, за допомогою якого ворог визначав позиції українських сил ППО, коригував траекторії ракет і дронів, наводив на цілі тощо. Втрата цього літального апарату, за словами фахівців, робить ворога фактично сліпим. І хоча у кремлі ухиляються від коментування події, експерти стверджують: літак зазнав серйозних пошкоджень і, ймовірно, більше не буде задіяний для виконання бойових задач: відновлення потребує дороговартісного обладнання, яке росія не в змозі придбати через санкції. Втрату ДРЛО А-50 порівнюють за масштабами з втратою флагмана чорноморського флоту – крейсера “Москва”.
Наразі однією з версій вибухів на летовищі, що спричинили виведення літака з ладу, вважають дії білоруських партизанів, які не підтримують як путінську агресію проти України, так і диктатуру самопроголошеного президента лукашенка.
Україна і партнери: лютий-2023
Зеленський у Великобританії
8 лютого Володимир Зеленський відвідав з офіційним візитом Великобританію, де виступив перед парламентом і мав зустріч із Його Величністю Чарльзом ІІІ. Президент подякував британському уряду за підтримку, надану українському війську, цивільним мешканцям і біженцям, які знайшли прихисток у Сполученому Королівстві. Подарувавши спікерці Палати громад шолом пілота винищувача, Зеленський висловив захоплення Повітряними силами України і зауважив, що для їхньої повноцінної роботи потрібні сучасні літаки.
Рамштайн
Вже 16 лютого відбулась дев’ята зустріч у форматі “Рамштайн”, на якій, зокрема, йшлося про можливість надання Україні винищувачів. Втім, Захід не поспішає забезпечувати українське військо літаками, підкреслюючи, що наразі головною задачею є така підтримка, що дозволяє вести успішні бої на землі. Під час “Рамштайну” обговорювали надання Україні зброї і техніки, яка дозволить не лише зміцнити обороноздатність у гарячих точках, а й здійснити черговий контрнаступ навесні. Зокрема, мова йшла про великі витрати боєприпасів і шляхи до вирішення цього питання. Так, Франція, Австралія і США заявили про готовність збільшити виробництво певних видів боєприпасів для подальшої поставки їх в Україну, а Польща – про надання танків у кількості, достатній для формування декількох танкових бригад.
Джо Байден у Києві
Вранці 20 лютого київські водії згадали, що таке перекриті дороги. Втім, дізнавшись ім’я того, через кого значно ускладнився рух транспорту центром Києва, ледь не одноголосно висловили думку, що заради ТАКОГО гостя можна хоч цілий день простояти в заторі. До Києва з неанонсованим візитом прибув Президент США Джо Байден.
Цю подію і політики, і журналісти, і пересічні громадяни вважають безпрецедентною, адже це перший візит діючого американського президента в зону бойових дій, в яких не беруть участь американські військові. Байден зустрівся з подружжям Зеленських, відвідав меморіал Небесної Сотні і виступив із промовою, в якій підкреслив крах імперських планів російської федерації і наголосив на подальшому наданні військової допомоги Україні. Зокрема, анонсував новий пакет загальною вартістю 500 мільйонів доларів, до якого входитимуть боєприпаси для Himars.
Мобілізація-2023: беззаконня і винахідливість українців
У зв’язку з загостренням ситуації на Бахмутському напрямку в Україні розпочалась чергова хвиля мобілізації. Щоправда, в обласних центрах почастішали випадки незаконних дій: люди в формі зупиняють чоловіків призовного віку просто на вулиці і намагаються вручити повістку, а в деяких містах, зокрема, в Миколаєві (зі слів містян) просто силоміць саджають в автобуси і відвозять на призовну дільницю, не розбираючись, чи має чоловік законне право не бути мобілізованим.
“За законом я не підлягаю мобілізації, – розказує USP 45-річний мешканець Миколаєва Владислав (ім’я змінено). – У мене батько інвалід другої групи, я єдиний син і єдиний годувальник, тож мобілізуватись можу лише добровільно і лише фактично по місцю. Тим не менш, цим опудалам начхати на закон. Товариша “мобілізували” після інфаркту – просто з вулиці. Так само можуть “мобілізувати” і мене. Тому намагаюсь не виходити з дому без нагальної потреби: дуже дорого і напряжно буде доводити свої права за допомогою кваліфікованого юриста”.
Тим часом чоловіки, які, як і Владислав, не бажають зайвих проблем, вдаються до безлічі способів уникнути примусової відправки на дільницю просто з вулиці. Одні збивають “людей в формі” з пантелику, вдаючи з себе глухонімих, інші виходять з дому на милицях або виїжджають у кріслі колісному, а найвинахідливіші виготовляють на замовлення муляжі гіпсу для ноги: скріншоти об’яв з подібними пропозиціями ширяться соцмережами.
“Я Президент України, я знищив олігархів”
В українців з’явився новий символ сміливості і свободи слова – журналістка 5 каналу Ганна Рибалка. Під час прес-конференції Володимира Зеленського представниця опозиційного каналу, якому досі не повернули можливість цифрового мовлення, звернулась до президента з провокаційними запитаннями: чи шкодує він про те, що попри всі наявні попередження про російське вторгнення порадив українцям тримати голову холодною, чи не звинувачує він своє оточення у тому, що відбулось, і яке, на думку президента, має понести покарання колишній очільник СБУ і друг дитинства Баканов.
Відповідь Зеленського сколихнула суспільство. “Іспанський сором”, “Одразу видно, хто він і що він без спіч-райтера”, “одне питання журналістки 5 каналу перетворило героя зі сталевими яйцями на недолугого йолопа”, – такими цитатами вибухнули соцмережі. Президент, який рік тому радив українцям “зберігати холодну голову”, сам вдався до емоційного пориву, в якому від першої особи розказав про “знищення олігархів, один з яких є власником Вашого каналу”, про “домовленості щодо військової підтримки” і про те, як “замість зрадницьких Мінських угод підписувались угоди про допомогу і партнерство”. Журналістка ж, якій більше не дали слово на цій прес-конференції, стала буквально уособленням свободи слова і української жінки – вродливої, жіночної, але, в той же час, мужньої і незламної.
День української жінки: реакція суспільства на нове свято
На розгляд парламентарів винесли новий законопроєкт щодо святкування “Дня української жінки” в якості альтернативи Міжнародному жіночому дню, який в низці держав відзначається як день боротьби за права жінок, а в радянському союзі культивувався як “свято весни і жіночої краси”. “День української жінки” пропонують святкувати 25 лютого – в день народження поетеси і письменниці Лесі Українки. І хоча свято ще не затверджено на законодавчому рівні, 25 лютого соцмережі буувально потонули в картинках з привітаннями. Та попри зовнішню патріотичну атрибутику ідея припала до вподоби не всім.
В першу чергу, частина українського суспільства звертає увагу на дату. При всій повазі до культової української поетеси не всі українці та українки вважають хорошою ідеєю впроваджувати святкову дату на наступний день після річниці повномасштабного вторгнення російської федерації. Деяких бентежить той факт, що не всі жінки, що проживають в Україні, є етнічними українками, і під час війни, коли жінки різних національностей на рівних наближають Перемогу на фронті і в тилу, таке свято виглядає як дискримінація жінок – представниць національних меншин. Феміністкам не до вподоби те, що “українську жінку” в рамках цього свята подають як “радянську домогосподарку”, всі обов’язки якої зводяться до сімейного вогнища, і таке позиціонування неприпустиме в сучасному цивілізованому суспільстві. Також існує думка, що якою б не була видатною і шанованою Леся Українка, збірний образ сучасної української жінки мав би мати риси видатних жінок сучасності – наприклад, вище згаданої Ганни Рибалки або Тетяни Чорновіл, яка, до слова, отримала звання старшого лейтенанта.
Точаться суперечки і навколо 8 березня. У додатку “Дія” навіть створили опитування, чи варто залишати цей день вихідним. Тоді як одні вважають, що потрібно залишити вихідний, інші, посилаючись на історію дати і на резолюцію ООН щодо 8 березня як Міжнародного дня боротьби за права жінок, наполягають на тому, що цей день варто зробити робочим і відзначати дату так, як відзначають її в інших країнах – маршами і мітингами за права жінок, без радянських “весни і краси”.
Український соціологічний портал рекомендує: шануйте і поважайте одне одного без календарних приводів, наближайте Перемогу в міру своїх можливостей, вірте у ЗСУ!
Все буде Україна!
Сюзанна Елпі
