Страх, тривога, відчуття провини, виснаження і синдром людини, що вижила. Переважно з такими проблемами звертаються до психотерапевтів за кризовою консультацією українці під час війни. Про це свідчать результати дослідження “Зріз психічного стану українців під час війни проти Росії”, проведеного протягом березня-травня 2022 року компанією Проінсайт Лаб і Національною Психологічною Асоціацією.
Згідно з результатами дослідження, за допомогою звертаються переважно жінки. Чоловіки приходять до психотерапевтрів значно рідше. Серед жінок частіше звертаються люди віком від 18 до 35 років, серед чоловіків переважає молодь 18-25 років. Більше половини клієнтів виїхали з місць постійного проживання – або в інший населений пункт в межах України, або за кордон.
На момент опитування лише 12% клієнтів перебували в небезпечних регіонах – в населених пунктах, в яких ведуться бойові дії, або в окупованих населених пунктах, інші клієнти перебувають або в українських містах, де немає бойових дій, або за кордоном.
Більшість (84%) клієнтів звертаються за консультацією після конкретної події. Найчастіше – це необхідність залишити дім, це причина 59% звернень. До інших частих подій, що передували зверненню до фахівця, є смерть чи загроза життю близької людини, загроза власному життю або відсутність зв’язку із близькими людьми.
Загальні для більшості звернень скарги — стани тривоги, страху та почуття провини — зустрічаються більше, ніж у третини клієнтів. Ті, хто залишився в Україні, більше переживають стрес у фізичному виснаженні (необхідність переходити в укриття, поганий сон, складнощі в спілкуванні з дітьми), безсиллі, апатії, неможливості вирішити чи виїжджати, чи залишатись. Тоді як серед тих, хто виїхав, на перший план виходять почуття провини у вигляді синдрому вцілілого, переживання за близьких, що залишились в Україні, проблеми адаптації та складність вирішення залишатись чи повертатись додому. Для чоловіків типові почуття провини через те, що не воюють, та втрата опори.
Для участі в дослідженні було зібрано 128 анкет, з них 90 первинних звернень та 38 вторинних. Збір даних тривав з 14 березня по 4 травня 2022 року.
