fbpx

Економічний фронт війни з агресором нині не вирує тією кількістю подій, яка спостерігалася у перший місяць після вторгнення Росії. Десятки компаній, які зачиняють магазини, все нові й нові санкції та заборони проти РФ трансформувалися у наступний етап спецоперації зі звільнення російської економіки від прогресу.

Хтось із тих компаній переосмислює своє рішення і повністю розриває зв’язки з РФ. Тим часом український дипломатичний фронт невпинно працює над тим, аби країни-партнери пішли на справді жорсткі заходи, щоб зупинити війну.

Але попри сповільнення кількості подій на часовий проміжок, агресор починає відчувати наслідки лютневих санкцій. Передусім – заморожених резервів.

Дефолтне доміно

Через санкції країн Заходу та Японії Росія залишилася без 60% своїх золотовалютних резервів. Це 350 млрд доларів в еквіваленті, які заморожені в локаціях по всьому світу, і якими агресор більше не може користуватися.

Зокрема, аби виплачувати іноземним інвесторам борги. І ось 6 квітня настав день Х, коли РФ вперше не змогла розрахуватися за своїм зовнішнім суверенним боргом. Хоча країна вважає, що виплата в рублях вважається “виконанням”, цивілізований світ дотримується умов контрактів і такі перекази не визнає.

В цей день для РФ почався відлік до дефолту, адже країна досі має час до початку травня все ж виплатити кошти у доларах, як того вимагають інвестори. Та робити це вона навряд чи буде – з заблокованих резервів дістати неможливо, а мільярди за поставки газу та нафти в ЄС доводиться спалювати на підтримку рубля та біржі.

Вже за декілька днів рейтингове агентство S&P Global Ratings знизило рейтинг Росії в іноземній валюті із CC/C до SD/SD, що означає дефолт за зовнішнім боргом. А РФ вже готова судитися з заходом, який “штучно змушує її оголосити дефолт”. Але фахівці розуміють, що такий сценарій тепер – майже неминучий.

Це розуміє і Росія, яка у найближчий рік не планує виходити ні на зовнішні, ні на внутрішні ринки запозичення. Там кажуть, що в країни “немає необхідності займати на ринках”, але підкреслюють “космічну” вартість таких позик, адже за ринковими ставками позичальників немає.

Дефолт сьогодні, натомість, оголосила “Російська залізниця”, яка не сплатила свої відсотки минулого місяця: купон, який необхідно було виплатити 14 березня, так і не дійшов до інвесторів до кінця 10-денного пільгового періоду. Ще наприкінці березня таке “доміно” дефолтів розпочала “Сєвєрсталь”.

Крім того, найбільший світовий виробник алмазів – російська “Алроса” – вже заявила, що не зможе виплатити у термін відсотки за доларовими єврооблігаціями з терміном погашення у 2024 році через санкції.

Інвестори тікають із грошима 

Інвестиційний клімат у ворога зі зрозумілих причин переживає свої не найкращі часи. У цифрах це виглядає як 64,2 млрд доларів, які інвестори вивели з Росії у першому кварталі року. Почалося це завчасно – ще до фактичного нападу на Україну, а на самих лише чутках про це.

Для порівняння, торік за перший квартал чистий відплив становив 17,5 млрд млрд за аналогічний період минулого року, а за підсумками всього 2021 року – 72,6 млрд доларів.

А для інвесторів, що залишилися, знайти офіс може бути проблематично – вартість будівельних та оздоблювальних матеріалів у сегменті офісного ринку збільшилася на 30-49%. Девелопери змушені заморожувати частину проєктів. Причина полягає у санкціях, які зробили будь-які позики дуже дорогою, порушили логістику і спричинили дефіцити низки позицій.

І до новин санкцій: Єврокомісія додала 21 російську авіакомпанію до списку перевізників, яким заборонено працювати на території блоку після того, як Росія вклала літаків на 10 млрд доларів. А через санкції на російські банки частина росіян загубили свої акції іноземних компаній, які мали передати третій стороні, яка не знаходиться під санкціями.

Ціни ростуть – бізнес зачиняється

Внаслідок потужного санкційного шоку зростання цін за місяць війни в росії побило антирекорд країни у 1999 році. Місячна інфляція у березні становила 7,6%, а рік до року – 16,7%. Найбільше пересічні росіяни відчули це по цукру, овочам та фруктам, крупам, макаронам та маслу у продуктовому кошику, а також по електроніці та техніці, будівельним матеріалам та побутовій хімії.

Через зростання цін російський бізнес вже говорить про скорочення. Наприклад, російські СТО масово повідомляють про надто високу ціну на комплектуючі для ремонту іномарок та перспективи закриття приблизно 7600 офіційних пунктів обслуговування. 

Росіянам доводиться потроху закривати бізнес, орієнтований на імпорт, і через відсутність поставок. Власник російської мережі магазинів британської косметики Lush зачиняє 17 з 48 точок та звільняє 200 з 500 співробітників, а завод УАЗ відправляє близько 10000 працівників заводу у тривалішу відпустку.

Як не дивно, до виходу з росії компанії і досі спонукають санкції, навіть такі “беззубі”, як у п’ятому пакеті від ЄС. Через заборону передавати технології пов’язаним із російською владою операторам зв’язку, для “Ростелеком” втратив можливість використовувати обладнання Ericsson та Nokia. І буквально після вихідних компанія Ericsson оголосила про повний вихід з росії. 

Поки одні іноземні компанії тільки приймають рішення про обмеження операцій з країною-агресором, інші вже потроху продають чи готуються продати свій російський бізнес. Серед них, французька банківська група Societe Generale, виробник сантехніки Cersanit та мережа будівельних гіпермаркетів ОВІ.

Джерело

COVID-19 Live