fbpx

Результати соціологічного опитування, що проводилося соціологічною службою Центру Разумкова за підтримки Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні з 22 вересня по 1 жовтня 2022 року.

Опитування методом face-to-face проводилося у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Житомирській, Закарпатській, Запорізькій, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Хмельницькій, Черкаській, Чернігівській, Чернівецькій областях та місті Києві (у Запорізькій, Миколаївській, Харківській областях — лише на тих територіях, що контролюються урядом України та на яких не ведуться бойові дії).

Опитування проводилося у 112 населених пунктах (57 міських та 55 сільських) за стратифікованою багатоступеневою вибіркою із застосуванням випадкового відбору на перших етапах формування вибірки та квотного методу відбору респондентів на заключному етапі (коли здійснювався відбір респондентів за статево-віковими квотами). Структура вибіркової сукупності відтворює демографічну структуру дорослого населення територій, на яких проводилося опитування, станом на початок 2022 року (за віком, статтю, типом поселення).

Опитано 2021 респондента віком від 18 років. Похибка вибірки (без врахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,3%. Разом з тим, додаткові систематичніі відхилення вибірки можуть бути зумовлені наслідкими російської агресії, зокрема, вимушеною евакуацією мільйонів громадян.

Деякі результати цього опитування порівнюються з результатами досліджень, що проводилися в Україні в рамках «Світового дослідження цінностей» (World Values Survey) в Україні в 2011 і 2020 роках.

У 2011 році польовий етап в Україні проводився з 1 по 12 грудня компанією Research & Branding Group. Загальна вибірка опитування склала 1500 інтерв’ю (максимальна похибка вибірки — 2,6%, з імовірністю 0.95 без врахування дизайн-ефекту). Дана вибірка репрезентує доросле населення України (віком 18 років і старше).

У 2020 році польовий етап в Україні проводився з 21 липня до 17 серпня компанією Info Sapiens та ГО «Центр «Соціальний моніторинг». Загальна вибірка опитування склала 1289 інтерв’ю (максимальна похибка вибірки — 2,7%, з імовірністю 0.95 без врахування дизайн-ефекту). Дана вибірка репрезентує доросле населення України (віком 18 років і старше). Вибірка репрезентує всю територію України, за винятком неконтрольованих українським урядом територій Донецької та Луганської областей та Автономної Республіки Крим.

При порівнянні з результатами попередніх опитувань слід враховувати, що через бойові дії та окупацію частини території в 2022 і 2020 роках опитування проводилося не у всіх областях України.


Оцінка громадянами ситуації в країні

Перед початком широкомасштабної російської агресії в Україні переважали критичні оцінки того, як розвивається країна. Так, у грудні 2021р. більшість (65,5%) респондентів вважали, що події в Україні розвиваються у неправильному напрямі, натомість правиль­ним розвиток подій назвали лише 20% опитаних. Такий емоційний фон оцінок ситуації в країні був характерним для українського суспільства, за винятком коротких «сплесків» соціального оптимізму після обрання нового Президента — найбільшою мірою це проявилося у перші місяці після приходу до влади В. Зеленського. Наприклад, у вересні 2019 р. 57% опитаних вважали, що справи йдуть у правильному напрямі, і лише 17% — що у неправильному. Однак, з часом рівень соціального оптимізму знову йшов на спад.

Після широкомасштабного вторгнення російських військ в Україну частка тих, хто вважає, що події розвиваються у правильному напрямі, істотно зросла порівняно з «довоєнними» показниками. За даними опитування, що проводилося Центром Разумкова у вересні-жовтні 2022р., 51% респондентів вважали, що події в Україні розвиваються у правильному напрямі, і лише 28% — що в неправильному.

Примітно, якщо серед тих, хто на можливому референдумі проголосував за вступ до Європейського Союзу, 55% відповідають, що події розвиваються в правильному напрямі, і лише 26% — що в неправильному, то серед тих, хто голосував би проти вступу, більшість вважає, що події розвиваються в неправильному напрямі (відповідно 28% і 53%).

Чим вищим є рівень довіри до влади (наприклад, до Президента країни) тим більшою є частка тих, хто вважає, що події розвиваються в правильному напрямі (їх частка зростає від 30% серед тих, хто зовсім не довіряє Президенту, 64% серед тих, хто йому повністю довіряє).

На оцінку того, як розвиваються події, політичні та зовнішньо-політичні орієнтації впливають більшою мірою, ніж рівень власного матеріального добробуту — хоча ті, хто живе забезпечено, частіше, ніж ті, хто ледве зводить кінці з кінцями, вважають, що події розвиваються в правильному напрямі, проте в обох цих групах переважає оптимістична оцінка напряму розвитку подій порівняно з песимістичною (у першій із цих груп — відповідно 54% і 18%, у другій — відповідно 43% і 32%).

Стосовно здатності України подолати існуючі проблеми і труднощі, то після початку широкомасштабної війни оцінки громадян стали помітно більш оптимістичними. Так, якщо у грудні 2021р. 18% респон­дентів вважали, що Україна здатна подолати існуючі проблеми і труднощі протягом найближчих кількох років, то у вересні-жовтні 2022р. — 41%, частка тих, хто вважає, що Україна здатна це зробити у більш віддаленій перспективі, знизилася з 54% до 43%, а частка тих, хто вважає, що вона взагалі не здатна подолати проблеми та труднощі, знизилася з 18% до 5%.

Якщо серед тих, хто на референдумі проголосував би за вступ до Європейського Союзу, 50% відповідають, що Україна здатна подолати існуючі проблеми і труднощі протягом найближчих кількох років, 40% — що зможе їх подолати у більш віддаленій перспективі, і лише 2% — що не зможе їх подолати, то серед тих, хто голосував би проти вступу — відповідно 18%, 48% і 21%.

Чим вищим є рівень довіри до Президента країни, тим більшою є частка тих, хто вважає, що Україна здатна подолати існуючі проблеми і труднощі протягом найближчих кількох років (їх частка зростає від 33% серед тих, хто зовсім не довіряє Президенту, до 49% серед тих, хто йому повністю довіряє).

Ті, хто живе забезпечено, частіше, ніж ті, хто ледве зводить кінці з кінцями, вважають, що Україна здатна подолати існуючі проблеми і труднощі протягом найближчих кількох років (їх частка становить в цих групах відповідно 57% і 30%).


Довіра до соціальних інститутів, до міжнародних союзів та організацій

Довіра до соціальних інститутів. Серед соціальних інститутів найбільшу довіру українців мають Збройні сили (96% повністю або певною мірою їм довіряють), Президент України (82%), гуманітарні і доброчинні організації (78%), Церква (70%), університети (62%), жіночі організації (59,5%), державні установи (55%), поліція (55%), екологічні організації (54%). Суперечливим є ставлення до Уряду країни (51,5% йому висловлюють довіру, але ненабагато менше — 48% — висловлюють недовіру), те ж само стосується телебачення (відповідно 51% і 49%), і преси (відповідно 49% і 50%).

Недовіра найчастіше висловлюється до політичних партій (не довіряють їм 77%), судів (72%), банків (66%), профспілок (64%), Верховної ради України (60%), великих компаній (57%) та до виборів як соціального інституту (56%).

Рівень довіри до Збройних сил в останні роки зростає. Якщо в 2011р. їм довіряли 59% громадян, то в 2020р. — 71%, у 2022р. — 96%. Довіра до Збройних сил в Україні вища, ніж у всіх порівнюваних країнах.

Зростання довіри до Президента України до 82%, найімовірніше, пов’язане з високою оцінкою його діяльності під час війни. Президенту довіряє переважна більшість (від 76% до 87%) респондентів у всіх регіонах, 84% україномовних (за мовою спілкування в родині) і 79% російськомовних громадян.

Зростання довіри до державних установ пов’язано із зростанням довіри до системи державної влади загалом. Якщо у 2020р. довіряли державним установам 35% громадян, то зараз — 55%.

Порівняно з 2020р. в Україні зріс рівень довіри до Уряду (з 19% до 51,5%), хоча великою залишається частка тих, хто йому не довіряє (48%).

Однак, загальне підвищення рівня довіри до владних інститутів мало торкнулося судової гілки влади — рівень довіри до судів порівняно з 2020р. зріс незначною мірою (з 20% до 28%) при значному переважані тих, хто судам не довіряє (у 2022р. — 72%).

Порівняно з 2022р. істотно зріс рівень довіри до Верховної Ради України (частка тих, хто їй довіряє, зросла з 18% до 40%. Однак, частка тих, хто їй не довіряє, все ж залишається більшою (60%). Певною мірою це може бути пов’язано з низьким рівнем довіри до політичних партій (які значною мірою у громадян асоціюються з парламентом). Довіряють політичним партіям лише 22% громадян, що лише на 4% більше, ніж у 2020р.

Рівень довіри до Церкви не змінився порівняно з 2020р. (і тоді, і зараз їй довіряють 70% громадян). Найвищий рівень довіри до Церкви в Західному регіоні (86%), у Центральному регіоні їй довіряють 72%, на Півдні — 62%. Лише у Східному регіоні частки тих, хто їй довіряє, і тих, хто не довіряє, статистично значуще не відрізняються (відповідно 48% і 51%).

З початком війни істотно зріс рівень довіри до гуманітарних і доброчинних організацій. Якщо у 2020р. їм довіряли 50% громадян, то зараз — 78%.

Довіра до міжнародних союзів та організацій. Порівняно з 2020р. в Україні істотно зросла частка тих, хто довіряє Європейському Союзу (з 43% до 76%). Європейському Союзу довіряє більшість опитаних у всіх регіонах, хоча на Сході дещо менше (57%), ніж в інших регіонах (від 76% до 85%).

Також порівняно з 2020р. в Україні зріс рівень довіри до НАТО (з 31,5% до 67%), ООН (з 45% до 58%), Міжнародного Валютного Фонду (з 28% до 51%), Міжнародного кримінального суду (з 30% до 54%), Всесвітньої Організації Охорони Здоров’я (з 41% до 55%), до Світової Організації Торгівлі (з 29% до 49%).


Інтерес до політики та громадська активність

Дослідження, що проводилися в Україні протягом останнього десятиліття, показують, що до останнього часу (принаймні, протягом 2011–2020рр.), українське суспільство в цілому було не схильне занадто сильно цікавитися політикою — близько або трохи більше третини громадян відповідали, що вони або дуже цікавляться політикою, або скоріше цікавляться нею. Від 62% до 67% у різні роки відповідали, що не дуже цікавляться політикою або взагалі не цікавляться нею.

Однак, опитування, що проводилося соціологічною службою Центру Разумкова у вересні-жовтні 2022р., показало, що після початку широкомасштабної агресії Росії рівень інтересу до політики в Україні істотно зріс. За даними цього дослідження, зараз «дуже» або «скоріше» цікавляться політикою більшість (56%) респондентів, не цікавляться — 43%.

Вищий рівень зацікавленості політикою демонструють жителі Західного і Центрального регіонів (60%), нижчий — на Півдні (48%) і Сході (47%). Разом з тим, рівень зацікавленості політикою порівняно з 2017р. виріс у всіх регіонах.

Рівень зацікавленості політикою зростає із зростанням віку респондентів — якщо серед громадян віком 18–29 років таких 49%, то серед громадян віком від 60 років і старших — 60%. Разом з тим, порівняно з 2017 роком рівень зацікавленості політикою представників молодших вікових груп зріс більшою мірою, ніж у старших вікових групах (у наймолодшій віковій групі — на 25%, тоді як у найстаршій — на 10%).

Оцінка можливості впливати на дії влади. Порівняно з 2020р. в Україні зросла частка респондентів, які вважають, що політична система у нашій країні дозволяє таким людям як вони, мати вплив на дії уряду, хоча лише «певною мірою» (частка таких зросла з 18% до 25%), частка ж тих, хто вважає, що політична система дозволяє таким людям як вони, впливати на дії уряду «безумовно», або «достатньою мірою», залишилася майже незмінною (17% у 2020р. і 19% у 2022р.). Частка тих, хто вважає, що політична система не дозволяє їм впливати на дії уряду, знизилася з 34% до 26,5%.


Суспільно-політичні цінності та орієнтації громадян України

У період між 2010 і 2021 роками частка респондентів, які вважали демократію найбільш бажаним типом державного устрою, перебувала в межах 48–56%, а тих, хто віддавав перевагу авторитарному режиму — в межах 18–24%. За даними опитування, що проводилося у вересні–жовтні 2022р., тобто після початку повномасштабної російсько-української війни, частка перших зросла до 68%, а частка других знизилася до 11,5%.

Порівняно з 2017р. частка прихильників демократії зросла у всіх регіонах (наприклад, у Східному — з 47% до 58%, у Західному — з 67% до 75,5%, але, як і раніше, залишається найвищою у Західному регіоні, а найнижчою — у Східному.

Оцінка важливості жити в демократичній країні за шкалою від 1 («зовсім не важливо») до 10 («дуже важливо») залишалася практично незмінною протягом 2017–2022рр. (8,1–8,3 бали, що вище показника 2011р., коли він дорівнював 7,3 бали). Найвище оцінюють важливість життя в демократичній країні жителі Західного і Центрального регіонів, а представники найстаршої вікової групи оцінюють таку важливість нижче, ніж представники інших вікових груп.

Протягом останніх п’яти років зростала оцінка громадянами рівня демократичності в управлінні країною. Середній бал, що характеризує, наскільки демократично управляється наша країна (за 10-бальною шкалою, де 1 означає «зовсім не демократично», 10 — «абсолютно демократично»), зріс від 3,8 у 2017р., до 5,1 у 2020р. і до 6,2 у 2022р. Вищі оцінки дають жителі Центрального та Західного регіонів, дещо нижчі — жителі Півдня і Сходу. Чим молодші респонденти, тим вище вони оцінюють рівень демократичності управління країною.


Оцінка різних типів політичних систем

Протягом останнього десятиліття сумарна частка громадян України, які вважають, що демократична політична система є «скоріше хорошою» або «дуже хорошою» для їх країни, змінилася незначною мірою — від 85% у 2011р. до 90% у 2022р. Разом з тим, порівняно з попередніми роками в Україні істотно зросла частка тих, хто вважає демократичну політичну систему «дуже хорошою» (54%, тоді як у попередні роки частка таких не перевищувала 36%).

Підтримка системи, яка передбачає «сильного лідера, не залежного від парламенту та виборів», за останні роки була найвищою у 2017р. (80%). Однак, за даними останнього опитування, її підтримка знизилася до 68% і істотно поступається підтримці демократичної системи. Разом з тим, 61% опитаних вважають хорошими одночасно обидві ці системи, очевидно, не вбачаючи суперечності між ними.

Ситуація широкомасштабної війни призвела до зростання в Україні частки респондентів, які вважають «скоріше хорошою» або «дуже хорошою» систему, коли правлять військові або військовий режим (до 30%), тоді як у 2020р. таких було 17,5%. Однак, переважна більшість (69%) українців і зараз вважають таку систему поганою.

Разом з тим, слід зазначити, що 27% опитаних в Україні вважають хорошими одночасно і систему, коли правлять військові або військовий режим, і демократичну систему. Тобто 89% тих, хто вважав хорошою систему, коли правлять військові або військовий режим, також вважають хорошою демократичну систему. Тобто «військовий режим» переважно сприймається як засіб захисту демократії в умовах воєнного протистояння з агресором.

За необхідності вибирати, що є важливішим — свобода чи рівність , 71% опитаних вибирають свободу (у 2020р. таких було 64%). Але, якщо вибирати між свободою і безпекою, то українці частіше вибирають безпеку (56%, а 44% вибирають свободу). Однак, вибір на користь безпеки зараз істотно менший, ніж у 2020р., коли перевагу безпеці надавали 66% українців (і це в ситуації, коли в Україні йде широкомасштабна війна і актуальність питання безпеки є надзвичайно зросла).

Вибираючи між свободою і рівністю, жителі всіх регіонів України віддають перевагу свободі, але найчастіше — на Заході країни (81%), найрідше — на Сході (58%) та Півдні (62,5%). Частка тих, хто віддає перевагу свободі, істотно зростає із зниженням віку респондентів (від 60% серед тих, кому 60 і більше років, до 83% серед респондентів віком 18–29 років).

Вибираючи між свободою і безпекою, жителі Західного регіону, на відміну від жителів всіх інших регіонів, віддають перевагу свободі (52%, в інших регіонах — від 35% до 43%). Частка тих, хто віддає перевагу свободі, істотно зростає із зниженням віку респондентів (від 36% серед тих, кому 60 і більше років, до 55% серед респондентів віком 18–29 років). Наймолодша група — єдина, яка віддає перевагу свободі перед безпекою.

Якщо у 2021 р. 69% опитаних відповідали, що не прагнуть відновлення Радянського Союзу, то за даними останнього опитування, такі становлять 87%. І хоча на зростання цієї частки могла вплинути зміна регіональної структури вибірки опитаних (зараз лише 1,2% респондентів становлять ті, хто до початку війни жив у Донецькій, Луганській та Херсонської областях), лише ця обставина не може пояснити зміни у ставленні до цього питання. Однозначно хотіли б відновлення СРСР лише 3% опитаних (у 2021р. — 10%), ще 11% відповіли «так, але я розумію, що за сучасних умов це нереально» (у 2021р. — 21%).

Хоча частка тих, хто не хотів би відновлення СРСР, на Півдні і Сході країни (відповідно 72% і 81%) дещо нижча, ніж на Заході (93%) і в Центрі (89%), однак, навіть на Півдні і Сході ця частка більша, ніж була по країні загалом у 2021р. Навіть серед представників найстаршої вікової групи, ті, хто не хотів би відновлення Радянського Союзу, становлять переважну більшість (74,5%), а серед тих, кому менше 30 років, ця частка зростає до 95%. Серед тих, хто в родині розмовляє російською мовою, ця частка становить 79%, серед тих, хто розмовляє українською — 90%.

Обираючи між двома моделями суспільного розвитку — європейською та російською, 70% віддають перевагу європейській моделі, лише 0,5% — російській (у 2017р. ці показники становили відповідно 58% і 4%. Частка прихильників європейської моделі істотно вища у Західному та Центральному регіонах (відповідно 82,5% і 76,5%), тоді як на Сході вони становлять 53% опитаних, а на Півдні — 45%. Однак, частка прихильників російської моделі є вкрай низькою у всіх регіонах (від 0,2% до 1%), зате на Півдні і Сході багато тих, кому не подобається жодна модель (відповідно 33,5% і 34%). Частка прихильників європейської моделі зростає із зниженням віку респондентів (від 60% серед тих, кому 60 і більше років, до 80% серед тих, кому від 18 до 29 років). Частка прихильників російської моделі у всіх вікових груп є вкрай низькою (від 0% до 1%), у старших вікових групах вищою порівняно з молодшими є частка тих, кого не приваблює жодна модель.

Так само низькою є привабливість російської моделі серед тих, хто вдома розмовляє російською мовою (1%, серед україномовних — 0,3%), частка тих, кого приваблює європейська модель, становить відповідно 53% і 78%, не приваблює жодна — відповідно 31% і 13%.

Відповідаючи на питання: «Якби події 2013–2014 років відбувалися зараз, Ви підтримали б Майдан чи Антимайдан?», 54,5% опитаних відповіли, що підтримали б Майдан (у 2018р. таку відповідь дали б 32% опитаних), і лише 5% — що підтримали б Антимайдан (у 2018р. — 10%), 26% не підтримали б нікого (у 2018р. — 42%).

Підтримка Майдану найвища у Західному регіоні (79%), у Центральному регіоні його підтримали б 55% опитаних, на Сході — 39%, на Півдні (20%), підтримка Антимайдану: на Заході та Півдні — по 2%, у Центральному регіоні — 5%, на Сході — 12%, на Півдні майже дві третини (63%) не підтримали б нікого. Підтримка Майдану зростає із зниженням віку респондентів (від 48% у найстаршій віковій групі до 63% — у наймолодшій. Серед україномовних респондентів 64% підтримали б Майдан, лише 3% — Антимайдан, серед тих, хто в родині розмовляє російською мовою — відповідно 34% і 10%.

З початку 2000-х років зростала підтримка громадянами України національно-демократичної ідеології. У 2003р. її поділяли 10% респондентів (приблизно стільки ж, що й ідеологію, що включала ідеї возз’єднання України з Росією (11%) та комуністичну ідеологію (10%). Але за даними останнього опитування, національно-демократичні ідеї поділяють 22% респондентів, тоді як комуністичні — 1%, ідеологію «російського світу» (власне, це і є квінтесенцією «ідей возз’єднання України з Росією») — 0,2%. Другою за впливовістю є соціал-демократична ідеологія (7%, з початку 2000-х років її популярність в Україні майже не змінилася), ще 5,5% назвали ідеологію «зелених» (що теж мало відрізняється від показника 2003р.) 4% назвали ліберальну ідеологію (її підтримка дещо вища, ніж на початку 2000-х років). Також 4% поділяють християнсько-демократичні ідеї. По 2% опитаних є прихильниками національно-радикальних та соціалістичних ідей. 12,5% опитаних заявили, що не є прихильниками жодної ідеологічної течії, 21% — що в них не орієнтуються, 15% вагалися відповіддю.

У Західному і Центральному регіонах підтримка національно-демократичної ідеології вища, ніж на Півдні і Сході, однак навіть на Півдні і Сході вона належить до найбільш поширених (на Півдні поділяючи перше міцне за популярністю із соціал-демократичною ідеологією, маючи тут по 13% прихильників кожна). Ліберальні ідеї є більш популярними на Півдні і Сході (відповідно 7% і 8%), ніж на Заході та в Центрі (відповідно 3% і 2%), а християнсько-демократичні ідеї найбільш поширені у Західному регіоні (8,5%, в інших регіонах — від 2% до 4%).

Готовність захищати країну. Готовність воювати за свою країну під час війни є одним із найчастіше застосовуваних у соціологічних дослідженнях показником патріотизму. Після 2011р. в Україні частка тих, хто дає позитивну відповідь стосовно такої готовності постійно зростала (з 40% у 2011р. до 57% у 2020р. і до 71% у 2022р.).

Готовність захищати країну висловлює більшість жителів усіх регіонів — від 54% на Сході до 79% на Півдні країни, 74% україномовних респондентів і 62% — російськомовних, 81% серед чоловіків і 63% — серед жінок, 77–79% у вікових групах від 18 до 59 років, 53% — серед тих, кому 60 і більше років, 76,5% прихильників вступу України до ЄС і 52% його супротивників.

Ставлення до політичних сил, потреба в нових політичних силах та нових політиків. Підтримка політичних сил, які виступають за євроінтеграцію України, порівняно з жовтнем 2021р. зросла з 34% до 52%, підтримка сил, які виступають за відновлення відносин з Росією та інтеграцію України до євразійського простору, знизилася з 12% до 2%, так само як знизилася частка тих, хто відповідає, що для нього ці питання не мають значення при визначенні симпатій до політичних партій (з 15% до 10%). Майже незмінними залишилася число тих, хто підтримав би політичні сили, які виступають за особливий шлях розвитку України, заснований на її національних особливостях (у 2021р. таких було 31%, у 2022р. — 29%).

У Західному і Центральному регіонах більшість опитаних (відповідно 61% і 56%), а у Східному регіоні — відносна більшість (45%) підтримують політичні сили, які виступають за євроінтеграцію України. У Південному регіоні відносна більшість (44%) підтримують політичні сили, які виступають за особливий шлях розвитку України, заснований на її національних особливостях. У всіх регіонах вкрай низькою є підтримка сил, які виступають за відновлення відносин з Росією та інтеграцію України до євразійського простору (1% у Центральному регіоні, 2% — у Західному, і по 4% у Південному та Східному регіонах).

Підтримка «євроінтеграційних» політичних сил, тим вища, чим молодші респонденти (їх частка зростає з 44% серед тих, кому 60 і більше років, до 65,5% серед молодших 30 років. Серед респондентів, які вдома спілкуються українською мовою, підтримують політичні сили, які виступають за євроінтеграцію України, 57%; серед тих, хто вдома спілкується російською — 41% (що становить відносну більшість).

Частка громадян, які вважають, що Україні потрібні нові політичні партії, порівняно з 2020р. практично не змінилася (відповідно 35% і 34%).

Протягом останніх десяти років потреба в нових політичних лідерах виголошувалася українцями найбільшою мірою у 2015 р. (тоді 55% вказали на неї і лише 28% вважали, що цілком достатньо тих політичних лідерів, які вже є). За останні роки число громадян, які відчувають таку потребу, зменшилося (до 46% у 2020р., і до 41% у 2022р.). Зараз число тих, хто вважає, що цілком достатньо тих політичних лідерів, які є, також становить 41%. Певною мірою зниження потреби в нових лідерах може бути зумовлене тим, що нинішня «владна команда» сприймається громадською думкою саме як такі лідери.




Динаміка відповідей на запитання 
(дані наведені у відсотках, якщо не зазначено інше)




Якщо говорити в цілому, як Ви вважаєте, події в Україні розвиваються у правильному чи неправильному напрямі?

Грудень 2005р.Січень–лютий 2011р.Вересень 2014р.Травень 2015р.Вересень 2019р.Жовтень 2019р.Грудень 2019р.Лютий 2020р.Травень 2020р.
У правильному напрямі21,219,426,714,357,245,044,225,426,2
У неправильному напрямі55,158,048,967,616,828,735,853,057,8
Важко відповісти23,822,624,518,126,026,420,021,616,1
Вересень 2020р.Січень–лютий 2021р.Квітень 2021р.Липень–серпень 2021р.Жовтень 2021р.Грудень 2021р.Вересень–жовтень 2022р.
У правильному напрямі19,713,823,622,318,720,351,0
У неправильному напрямі60,469,861,062,563,965,527,8
Важко відповісти20,016,515,415,217,414,221,3


Як Ви вважаєте, чи здатна Україна подолати існуючі проблеми та труднощі?

Травень 2015р.Вересень 2019р.Грудень 2019р.Лютий 2020р.Квітень 2020р.Червень 2020р.Вересень 2020р.
Здатна подолати протягом найближчих кількох років26,941,327,821,228,817,521,7
Здатна подолати у більш віддаленій перспективі41,340,050,049,450,143,547,4
Не здатна20,26,011,215,414,516,917,6
Важко відповісти11,712,711,014,06,622,013,3
Січень–лютий 2021р.Березень 2021р.Червень 2021р.Жовтень 2021р.Грудень 2021р.Вересень–жовтень 2022р.
Здатна подолати протягом найближчих кількох років15,619,420,615,317,740,6
Здатна подолати у більш віддаленій перспективі51,250,551,549,754,442,6
Не здатна20,418,918,122,217,65,2
Важко відповісти12,811,29,912,810,311,6


Наскільки Ви довіряєте кожній з організацій: повністю, певною мірою, не дуже або зовсім не довіряєте?

Повністю довіряюПевною мірою довіряюНе дуже довіряюЗовсім не довіряюВажко відповісти, не відповіли
Церква
Україна, 201133,242,016,48,40,0
Україна, 201722,143,624,19,90,2
Україна, 202028,241,413,912,34,1
Україна, 202223,646,219,310,70,1
Збройні сили
Україна, 201112,146,631,99,30,0
Україна, 201720,649,722,17,40,3
Україна, 202023,747,015,78,74,9
Україна, 202274,521,22,41,80,2
Преса
Україна, 20114,648,534,412,50,0
Україна, 20171,638,444,315,60,1
Україна, 20202,327,340,224,55,7
Україна, 20226,342,638,312,10,6
Телебачення
Україна, 20116,349,832,411,60,0
Україна, 20172,340,842,114,50,3
Україна, 20202,629,539,624,93,4
Україна, 20226,844,236,212,50,2
Профспілки
Україна, 20115,134,139,821,00,0
Україна, 20171,931,744,021,90,3
Україна, 20202,418,226,824,827,7
Україна, 20224,330,540,823,41,0
Поліція
Україна, 20113,428,239,129,20,0
Україна, 20172,630,844,322,10,3
Україна, 20203,932,535,222,16,2
Україна, 20228,846,431,013,50,3
Суди
Україна, 20113,022,241,932,90,0
Україна, 20171,310,543,044,90,2
Україна, 20202,916,934,236,59,5
Україна, 20223,224,649,622,20,4
Уряд
Україна, 20112,622,839,635,10,0
Україна, 20171,011,841,045,90,3
Україна, 20202,616,338,136,26,8
Україна, 20226,644,934,713,40,4
Політичні партії
Україна, 20111,620,441,836,10,0
Україна, 20170,48,840,050,50,2
Україна, 20201,516,335,440,36,6
Україна, 20222,020,150,426,80,7
Парламент
Україна, 20112,118,343,436,10,0
Україна, 20170,69,139,350,70,2
Україна, 20201,616,334,841,95,3
Україна, 20225,833,939,420,50,4
Президент
Україна, 201416,541,219,915,47,1
Україна, 20154,735,827,024,77,7
Україна, березень 20194,818,625,943,57,1
Україна, вересень 201930,548,99,44,17,2
Україна, квітень 202021,337,318,516,76,2
Україна, грудень 20207,723,631,730,06,9
Україна, 202244,437,413,34,50,3
Державні установи
Україна, 20114,340,138,317,30,0
Україна, 20170,927,643,727,10,6
Україна, 20202,432,535,822,47,0
Україна, 20226,848,634,39,60,6
Університети
Україна, 20119,855,825,58,90,0
Україна, 20173,948,432,514,70,4
Україна, 20208,143,721,715,211,2
Україна, 202210,851,629,27,80,6
Вибори
Україна, 20204,934,331,919,99,0
Україна, 2022*7,036,440,415,70,4
Великі компанії
Україна, 20113,438,140,717,90,0
Україна, 20171,325,049,324,00,4
Україна, 20203,431,328,815,620,8
Україна, 20224,737,643,114,00,5
Банки
Україна, 20112,929,641,026,40,0
Україна, 20170,814,442,641,80,4
Україна, 20202,927,739,621,48,5
Україна, 20223,030,445,920,10,5
Екологічні організації
Україна, 20116,649,132,112,20,0
Україна, 20174,140,439,715,40,4
Україна, 20203,435,227,817,316,2
Україна, 202210,443,733,611,80,5
Жіночі організації
Україна, 20116,947,732,712,70,0
Україна, 20174,443,938,113,40,1
Україна, 20204,330,518,314,132,7
Україна, 202212,247,329,110,21,1
Гуманітарні і доброчинні організації
Україна, 20117,449,431,711,50,0
Україна, 20178,655,825,010,20,3
Україна, 20206,942,922,312,914,9
Україна, 202225,751,916,75,40,3
Європейський Союз
Україна, 20206,236,821,816,318,9
Україна, 202218,157,818,25,30,5
Організація Об’єднаних Націй (ООН)
Україна, 20117,541,834,716,00,0
Україна, 20207,338,119,211,923,5
Україна, 202210,147,731,410,40,3
Міжнародний Валютний Фонд (МВФ)
Україна, 20202,825,429,820,221,8
Україна, 20227,543,437,610,60,9
Міжнародний Кримінальний Суд (МКС)
Україна, 20203,925,723,612,734,1
Україна, 20227,047,034,710,50,8
Північно-Атлантичний Союз (НАТО)
Україна, 20206,824,721,820,726,1
Україна, 202217,649,323,59,10,5
Світовий Банк
Україна, 20202,925,826,716,228,5
Україна, 20227,542,937,311,21,1
Всесвітня Організація Охорони Здоров’я (ВООЗ)
Україна, 20205,835,121,514,323,3
Україна, 202210,844,334,010,50,5
Світова Організація Торгівлі (СОТ)
Україна, 20203,925,220,311,838,8
Україна, 20225,742,938,911,70,9


Наскільки вас цікавить політика? Вона Вас…

Україна, 2011Україна, 2017Україна, 2020Україна, 2022
Дуже цікавить8,16,44,916,0
Швидше цікавить25,330,529,740,3
Не дуже цікавить44,747,040,532,3
Зовсім не цікавить22,015,423,311,1
Не відповіли0,00,71,70,3


На Вашу думку, чи дозволяє політична система у нашій країні таким людям як Ви, мати вплив на дії уряду?

Україна, 2020Україна, 2022
Безумовно, дозволяє3,05,5
Достатньою мірою13,913,9
Певною мірою18,424,9
Недостатньо25,327,5
Ні34,026,5
Важко відповісти, не відповіли5,41,8


З яким із наведених суджень Ви більше згодні?

Червень 2010р.Травень 2013р.Вересень 2017р.Листопад 2019р.Червень 2021р.Вересень–жовтень 2022р.
Демократія є найбільш бажаним типом державного устрою для України51,747,956,349,553,668,3
За певних обставин авторитарний режим може бути кращим, ніж демократичний21,622,518,021,923,811,5
Для такої людини, як я, не має значення, демократичний режим у країні чи ні14,616,713,812,814,811,4
Важко відповісти12,012,911,915,77,98,8


Наскільки для Вас важливо жити в демократичній країні? При відповіді використовуйте шкалу від 1 до 10, де «1» означає «зовсім не важливо», а «10» — «дуже важливо», середні бали

Україна, 2011Україна, 2017Україна, 2020Україна, 2022
7,38,38,28,1


Як Ви вважаєте, наскільки демократично управляється наша країна зараз? При відповіді використовуйте шкалу від 1 до 10, де «1» означає «зовсім не демократично», а «10» — «дуже демократично»
середні бали

Україна, 2011Україна, 2017Україна, 2020Україна, 2022
4,53,85,16,2


Я зараз назву деякі типи політичних систем. Скажіть, на Вашу думку, наскільки вони хороші для нашої країни? Для кожної з них скажіть, чи є вона дуже хорошою, швидше хорошою, швидше поганою або дуже поганою системою управління для нашої країни?

Дуже хорошаШвидше хорошаШвидше поганаДуже поганаВажко відповісти, не відповіли
Сильний лідер, не залежний від парламенту і виборів
Україна, 201129,242,120,58,20,0
Україна, 201735,044,914,35,70,2
Україна, 202022,435,915,412,214,1
Україна, 202230,337,421,110,90,3
Правлять військові або військовий режим
Україна, 20113,09,740,746,60,0
Україна, 20171,710,746,740,70,3
Україна, 20203,214,328,537,016,9
Україна, 20228,621,839,929,10,5
Демократична політична система
Україна, 201133,451,910,64,00,0
Україна, 201735,850,710,33,00,2
Україна, 202028,038,99,75,118,3
Україна, 202253,936,08,71,20,2


Більшість людей вважають, що і свобода, і рівність важливі, але якщо все-таки потрібно вибрати одне з них, що Ви вважаєте більш важливим?

СвободаРівністьВажко відповісти, не відповіли
Україна, 202063,727,68,7
Україна, 202271,228,00,8


Більшість людей вважають, що і свобода, і безпека важливі, але якщо все-таки потрібно вибрати одне з них, що Ви вважаєте більш важливим?

СвободаБезпекаВажко відповісти, не відповіли
Україна, 202029,565,94,6
Україна, 202243,655,80,6


Чи прагнете Ви відновлення Радянського Союзу?

Листопад 2016р.Грудень 2018р.Червень 2021р.Вересень–жовтень 2022р.
Так12,813,39,92,7
Так, але я розумію, що за сучасних умов це нереально21,717,820,710,6
Ні65,368,169,286,6
Не відповіли0,10,70,10,2


Яка модель суспільного розвитку здається Вам більш привабливою?

Грудень 2017р.Вересень–жовтень 2022р.
Європейська модель58,270,1
Російська модель3,60,5
Однаковою мірою привабливі6,92,3
Жодна з них не є привабливою19,418,0
Важко відповісти11,99,0


Минуло більше восьми років після закінчення подій, які називають Майданом. Якби ці події 2013–2014 років відбувалися зараз, Ви підтримали б Майдан чи Антимайдан?

Серпень 2015р.Березень 2018р.Вересень–жовтень 2022р.
Підтримав би Майдан40,031,954,5
Підтримав би Антимайдан8,310,05,3
Не підтримав би нікого з них41,842,426,0
Важко відповісти10,015,814,2


Скажіть, будь ласка, який ідейно-політичний напрям найбільше відповідає Вашим переконанням?

Листопад 2003р.Червень 2008р.Травень 2010р.Червень 2012р.Лютий 2017р.Липень 2019р.Червень 2021р.Вересень–жовтень 2022р.
Екологічний («зелені»)6,63,03,23,52,02,65,05,5
Комуністичний9,93,74,65,21,71,43,21,0
Консервативний˗˗˗1,4˗˗
Ліберальний1,51,61,93,12,04,44,24,0
Національно-демократичний10,111,513,214,215,913,917,822,2
Національно-радикальний0,81,31,80,93,11,41,52,0
Національно-комуністичний0,90,20,71,90,40,20,80,4
Політичний напрям, що включає ідеї возз’єднання України з Росією11,116,016,38,22,04,92,7
Ідеологія «російського світу»0,2
Соціал-демократичний6,63,64,39,25,46,59,37,2
Соціалістичний3,21,71,32,92,42,13,12,2
Християнсько-демократичний2,81,82,32,62,41,92,74,3
Інший1,51,20,50,22,62,62,02,7
Жодний13,99,513,35,618,011,611,112,5
Я не орієнтуюся в політичних течіях22,528,426,130,128,331,428,121,2
Важко відповісти8,716,710,412,512,315,28,614,6


Якщо виникне така необхідність, то чи готові Ви захищати свою країну?

ТакНіВажко відповісти, не відповіли
Україна, 201140,329,829,9
Україна, 202056,925,517,6
Україна, 202271,228,20,6


Які політичні сили ви більше підтримуєте (ставитеся з симпатією)?

Жовтень 2021р.Вересень–жовтень 2022р.
Ті, які виступають за євроінтеграцію України33,752,2
Ті, які виступають за особливий шлях розвитку України, заснований на її національних особливостях31,028,6
Ті, які виступають за відновлення відносин з Росією та інтеграцію України до євразійського простору11,82,1
Для мене ці питання не мають значення при визначенні симпатій до політичних партій15,09,6
Важко відповісти8,57,6


Як Ви вважаєте, чи потрібні Україні нові політичні партії?

Жовтень–листопад 2020р.Вересень–жовтень 2022р.
Так, потрібні35,333,9
Ні, цілком достатньо тих, що вже є54,850,2
Важко відповісти9,915,9


Як Ви вважаєте, чи потрібні Україні нові політичні лідери?

Травень 2013р.Травень 2015р.Жовтень–листопад 2020р.Вересень–жовтень 2022р.
Так, потрібні49,154,846,241,3
Ні, цілком достатньо тих, що вже є37,128,041,741,4
Важко сказати13,817,112,117,3

#громадяни #ситуаціявкраїні #довіра #Україна #росія #агресія

Джерело

COVID-19 Live