fbpx

Людям знадобилися століття, щоб зрозуміти, що існує еволюція – безперервний процес розвитку та змін. Тепер десятиліттями науковці намагаються зрозуміти принципи еволюції.

Довгий час вважалося, що еволюція живих організмів, якщо говорити просто, – це ланцюжок випадкових мутацій та їхнього накопичення. Одні мутації ні на що не впливають – наприклад, наявність чи відсутність горбинки на носі. Інші стають небезпечними і їх носії вимирають, не передаючи мутацію далі. Корисні мутації сприяють виживанню, а тому передаються наступному поколінню. Усе разом це називається природним відбором. Та нове дослідження ставить теорію “випадкових мутацій” під сумнів.

“Випадковість не випадкова”

Понад століття загальноприйнято було вважати, що мутації випадкові. Але результати дослідження міжнародної групи вчених говорять, що це не так. Мутації виникають не випадково, а як відповідь на певний зовнішній подразник.

Наукова група досліджувала мутацію HbS, яка сприяє захисту людини від малярії. Виявилося, що більшість носіїв HbS живуть в Африці, а у Європі носіїв значно менше – там малярія практично не зустрічається. Науковці вважають, що мутація виникає не спонтанно та випадково, а у популяціях, де є відповідний зовнішній подразник – малярія, що допомагає жителям виживати у специфічних умовах.

Ми припускаємо, що на еволюцію впливають два джерела інформації: зовнішня інформація, яка є природним відбором та внутрішня інформація, що накопичується в геномі протягом поколінь й впливає на виникнення мутацій,
– розповідає керівник дослідження Аді Лівнат.

Така точка зору близька до так званого “ламаркізму” – однієї з теорій еволюції, яка стверджує, що організм здатен немов “направляти” власну еволюцію у потрібний напрямок. Простіше кажучи, виникають ті мутації, які актуальні та сприятимуть виживанню у конкретних умовах.

Зверніть увагу! Загалом ламаркізм вважається маргінальною теорією еволюції. Він виник доволі давно й навіть Чарльз Дарвін негативно до нього ставився.

Але, можливо, частково “ламаркізм живий”. Міжнародна наукова група використала новий метод для розуміння того, чи випадкові мутації HbS.

Бралися до уваги лише ті носії, які не мали батьків з HbS. Якщо мутація була б випадковою, то мала б бути рівномірно розповсюджена.

Але виявилося, що вона найчастіше виникає саме в Африці, у популяціях, які часто “піддаються атакам” малярії. Таким чином ця мутація не є випадковою, а виникає як відповідь на зовнішній подразник.

Джерело

COVID-19 Live