Уряд пропонує удосконалити підхід до мобілізації в Україні, цифровізувавши облік військовозобовʼязаних і посиливши відповідальність для тих, хто уникає призову. У січні цю ідею очікує велика дискусія у Верховній Раді. Сумніви про доцільність жорстких норм є навіть у нардепів фракції «Слуга народу». Як можуть змінитися законопроєкти, подані Кабміном 25 грудня
Верховна Рада (ВР) розгляне урядові законопроєкти про посилення правил мобілізації в Україні протягом найближчого місяця. Ймовірні дати першого голосування – 10–14 січня, повідомили три співрозмовники Forbes серед депутатів фракцій «Слуга народу» (СН) та «Голос». Ухвалити законопроєкт в цілому планують до кінця січня або на початку лютого, каже депутатка з оборонного комітету Марʼяна Безугла.
Найбільш вірогідний сценарій – перед цим документи повернуть уряду на доопрацювання, зазначає один із нардепів зі СН. У поточній редакції вони навряд чи зберуть достатню кількість голосів у парламенті, пояснює він. Співрозмовник попросив про анонімність через високу чутливість теми. На низку дискусійних положень вказує також один із нардепів серед членів оборонного комітету ВР.
Проте не виключено, що депутатів із президентської політсили все ж спробують переконати підтримати закон, припускає депутатка з оборонного комітету Соломія Бобровська («Голос»).
Законопроєкти, зокрема, передбачають суттєве обмеження прав військовозобовʼязаних за порушення правил призову та військової служби.
Основна причина оновлення правил мобілізації та ймовірного посилення вимог до громадян – Збройним силам потрібні нові військовослужбовці у 2024 році, заявив на брифінгу 26 грудня головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний. Йдеться про поповнення наявних підрозділів, формування нових і перспективу демобілізації у 2025-му для військових, які знаходяться на війні з перших днів російського вторгнення, уточнив Залужний. Про одномоментну мобілізацію при цьому не йдеться: хтось буде мобілізований у січні, а хтось – навіть у грудні, додав він.
Генерал відмовився говорити, про яку кількість військовозобовʼязаних йдеться. 19 грудня президент Володимир Зеленський заявив, що військове командування озвучувало потребу у 500 000 осіб.
Як саме потрібно покращити ефективність мобілізації, на думку головкома? У більшості цих питань він віддає пас виконавчій владі. «Уряд має це розуміти, що процес призову людей [потрібно налагодити] вже у наступному році», – сказав Залужний.
Він уточнив, що військове командування не ініціювало обмеження прав військовозобовʼязаних, які уникають призову. «У ЗСУ достатньо клопоту, щоб ще вигадувати обмеження для цивільних», – зазначив Залужний. Міністр оборони Рустем Умєров був присутній на брифінгу, але відмовився давати коментарі щодо законопроєкту.
Чи збережуть нардепи жорсткий підхід до мобілізації, запропонований урядом?
Спірні питання закону про мобілізацію
Нові правила мобілізації та демобілізації напрацьовувалися в оборонному комітеті протягом усього року, але фінальний документ навіть для нього став несподіванкою. Більшість дискусійних норм (щодо обмеження прав осіб, які уникають призову, електронних повісток чи можливої мобілізації людей з інвалідністю третьої групи тощо) зʼявилися після доопрацювання законопроєкту Міністерством оборони, кажуть два нардепи серед членів комітету.
«Побачили пояснювальну записку ввечері на Різдво», – каже Бобровська. До розробки фінальної версії був долучений і Генштаб, стверджує Безугла.
До законопроєкту не лише додалися нові спірні норми, а й зникли запропоновані комітетом. Одна з них – ротації. В Силах оборони понад 1 млн осіб, але безпосередньо на лінії зіткнення – до 300 000, каже Безугла. «Є підрозділи, які постійно знаходяться в тилу – обороняють Сумщину чи кордон із Білоруссю, – зазначає вона. – Це військові, які пройшли підготовку, але їх чомусь не ротують».
Безугла планує подавати правку щодо обовʼязкових ротацій. Останніми тижнями вона активно критикує військове командування у соцмережах.
Не погоджуються нардепи й з рішенням щодо мобілізації людей з інвалідністю третьої групи. «Коли кажуть, що їх придатність до служби має вирішити військово-лікарська комісія (ВЛК), то у прозорість цього механізму важко повірити», – каже Бобровська. На такому підході під час брифінгу наполягав Залужний.
Також у документі зʼявилася норма про те, що для уточнення даних особу можуть затримати на термін від трьох годин до трьох діб, каже Соломія Бобровська. «Фактично це викрадення людей і драконівські методи», – вважає вона.
Аналогічної думки вона і про непомірно великі штрафи, які встановлюються за неявку у ТЦК або порушення військового обліку. «У регіональних центрах у більшості людей немає таких коштів», – пояснює Бобровська.
Документ несе також і економічні ризики, зокрема через обмеження для людей, які ухиляються від військового обліку, у певних державних і фінансових послугах.
Якщо фінальна версія законопроєкту, який буде проголосований у січні, змусить значну частину населення обірвати будь-які звʼязки з державою, щоб вона не могла їх вирахувати, знайти і призвати, негативний ефект для економіки буде важко переоцінити, каже голова економічного комітету Дмитро Наталуха.
Серед можливих наслідків нардеп називає припинення роботи з державними банками (а це більша частина ринку), зняття готівки, перехід на сіре працевлаштування і, як наслідок – зниження податкових надходжень (коштом яких забезпечуються ЗСУ), збільшення еміграції працездатних жінок, зниження внутрішньої логістики, а значить – зниження економічної активності тощо.
«Якщо у 2022-му частина населення тікала від ворожої держави, то при помилковому рішенні у 2024-му зʼявиться ризик, що українці почнуть тікати вже від своєї», – додає Наталуха.
Наразі опитані кажуть, що у законопроєкту в такому вигляді немає «хорошого фіналу». «Військові не зрозуміють, чому парламент не приймає документ про демобілізацію, а цивільні – чому їх кидають у такі умови», – додає Бобровська. Для того щоб унормувати питання мобілізації, потрібно провести дуже відверту розмову і врахувати позицію як військових, так і суспільства, додає Наталуха. «На мою думку, перше і ключове, що нам усім потрібно зробити – це перестати розмежовувати позицію військових і суспільства, – каже нардеп. – Військові воюють в інтересах і за рахунок суспільства, суспільство працює і мобілізує ресурси в інтересах військових».
Чи реально виконати мобілізаційні вимоги законопроєкту
Питання до мобілізаційних законопроєктів Кабміну є не лише у нардепів. Суттєві обмеження прав і свобод громадян – найбільш контраверсійна норма, погоджується юрист практики безпеки бізнесу в Juscutum В’ячеслав Мироненко. «Правовий підхід підказує, що такі радикальні заходи повинен застосовувати виключно суд», – каже він.
Подані урядом документи не встановлюють ні порядку накладення таких тимчасових обмежень, ні суб’єкта, уповноваженого на їх застосування, додає Мироненко. Те саме стосується і надсилання повісток на електронну пошту. «Це питання не врегульовано законодавцем, а тому неможливо підтвердити, чи отримала особа повістку належним чином», – пояснює юрист.
Інший недолік – відсутність чіткого розуміння, як буде виглядати і працювати електронний кабінет призовника та який порядок взаємодії з ним як у органів державної влади, так і простих громадян, каже Мироненко.
Для цього парламент спочатку має ухвалити у другому читанні законопроєкт №10062 про створення такого реєстру. Вже після цього Кабмін повинен буде прописати порядок і правила реєстрації військовозобовʼязаних. Цей законопроєкт був прийнятий у першому читанні 8 листопада.
#мобілізація #закон #ВР #законопроєкт #українці #вимоги #питання #посилення #ЗСУ #демобілізація #Залужний #УСП #USP
