fbpx

Влада ухвалила політичне рішення знизити тарифи на газ. Перед цим по всій країні почалися протести проти зростання цін на комунальні послуги, що у підсумку вплинуло на позицію президента і Кабміну. Чи загрожує це відкату реформи газового ринку і переговорам з МВФ – у матеріалі РБК-Україна.

Початок року для влади видався непростим. Крім проблем, пов’язаних з епідемією COVID-19 і карантином, почала набирати обертів тарифна криза. З 1 січня подорожчали майже всі комунальні послуги, але по більшій частині “народне обурення” торкнулося підвищення ціни на газ – приблизно на 15-20%.

У декількох регіонах люди вийшли на протести, перекривали дороги, а у Житомирі навіть “штурмували” облраду. На горизонті замаячив ризик масових неплатежів. У ситуацію втрутився особисто президент Володимир Зеленський. За його ініціативою з лютого Кабінет міністрів запроваджує “стелю” ціни на газ для населення – не більше 6,99 гривень за кубометр.

“І тут проблема навіть не у січневих цінах. Справа в тому, що навіть зараз оптова ціна пішла вище, ніж у кінці грудня. Тобто зараз “Нафтогаз” має підняти ціну мінімум до 8 гривень за кубометр, а газзбути до 11-12 гривень. Якщо нічого не робити, то у лютому ціна буде ще на 10-20% вище”, – пояснив РБК-Україна голова профільного комітету Верховної ради Андрій Герус (“Слуга народу”).

Ринкова історія

Чому зросла ціна? З серпня 2020 року в Україні працює вільний газовий ринок. Тобто постачальник може, по суті, виставити будь-яку ціну на свій ресурс. Але тепер кожен українець має право сам обрати компанію, у якої купувати газ, з зручними для нього умовами і відповідною ціною. Правда, на ділі такою можливістю скористалися лише 3% споживачів.

“У нас з 1 серпня розпочався вільний ринок, коли ціну на газ перестали регулювати. На оптових ринках домінує “Нафтогаз”, на роздрібних – облгаззбути, у тому числі Дмитра Фірташа. Лібералізація ринку, коли конкуренція настільки низька, а концентрація ринкової влади в одних руках настільки висока – в принципі дуже ризикована”, – заявив Герус.

Таке положення справ на ринку нардеп вважає однією з причин тарифної кризи. За його словами, це помножилося на те, що в Європі різко зросли ціни на газ. До того ж додався фактор холодної зими, через яку зростуть витрати населення на опалення. Ну і перманентний карантин, у ході якого багато людей втратили роботу і дохід, тому не зможуть потягнути оплату більш дорогої “комуналки”.

Директор з досліджень DiXi Group Роман Ніцович каже, що подорожчання газу було очікуваним. Однак населення не отримало достатньо інформації, як вести себе у нових ринкових умовах. Один з варіантів – це договір з фіксованою ціною на рік або сезон, тоді як зараз більшість споживачів платять за контрактами, де розцінки на газ змінюються щомісяця.

“Момент перший – це інформування, момент другий – моніторинг ринку має відбуватися постійно і не залежати від вказівок уряду або вулиці. Потрібно постійно відстежувати яку маржу собі виставляють постачальники, чи не занадто вона висока, і тоді вже на це реагувати”, – додав експерт.

Крім розрахунку конкретно за газ, тепер окремо оплачується і його доставка. Тариф на розподіл газу визначає Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП). На 2021 рік у середньому по країні він збільшився на 40%.

Співрозмовник видання у Кабміні вважає, що саме плата за доставку газу стала початковою причиною протестів у регіонах. Він зазначив, що заворушення почалися у невеликих містах, де цей тариф завищений місцевими газзбутами. В уряді вважають, що з цією ситуацією має розбиратися Антимонопольний комітет і Служба безпеки України, оскільки йдеться про критичну інфраструктуру.

“Друга складова протестів виникла трохи пізніше. Долучилися місцеві депутати. Тему взяли всі, починаючи від “Батьківщини” і закінчуючи ОПЗЖ, це абсолютно зрозуміло і це їх робота. Коли ціна на газ знизиться, протестів не буде і ситуація сама себе вичерпає”, – переконане джерело.

Що пропонує уряд? Прем’єр-міністр розповів Денис Шмигаль, що з 1 лютого газ для населення не може коштувати більше 6,99 гривень за кубометр – це найнижча ціна на ринку у січні. Таку постанову Кабмін планує прийняти вже сьогодні, 18 січня. Вона буде діяти до кінця карантину або до 31 березня. А ось націнку за доставку газу, як очікується, НКРЕКП знизить до 1,79 гривень за кубометр.

Такі кроки дозволять швидко вийти з кризи у короткостроковій перспективі. Але можуть створити і нові проблеми в майбутньому. По-перше, встановлена “стеля” тарифу потенційно нівелює конкуренцію. По-друге, ця ситуація йде врозріз з домовленостями з Міжнародним валютним фондом (МВФ). По-третє, така регуляція підриває віру у ринок, адже немає жодних гарантій, що “пільгову” ціну не продовжать і після 31 березня.

“Навіть якщо кажуть, що це тимчасова міра – до кінця карантину або опалювального сезону, це крок назад. Ми розуміємо, що багато речей, які у нас вводили тимчасово, можуть бути постійними. Перше ПСО (спеціальні зобов’язання по продажу газу населенню за фіксованою ціною, – ред.) теж було тимчасовим, але розтягнулося на довгі п’ять років. І воно призвело до негативних наслідків для ринку в цілому, формуванню боргів, маніпуляціям з газом, який призначений для різних споживачів. Це все може повернутися”, – пояснив Ніцович.

Мистецтво переконання

Навіть тимчасова відмова від ринкової ціни і перехід на ручне регулювання може зіпсувати відносини між українською владою і західними кредиторами. Тим більше що реформа газового ринку була однією з ключових протягом останніх програм Міжнародного валютного фонду для України.

Фонд бачив проблемуу тому, що, маючи дві ціни – низьку для населення і високу для промисловості, влада закриває очі на маніпуляції з дешевим газом. Були підстави вважати, що паливо, призначене для побутових споживачів, постачальники продавали великим підприємствам. І все б нічого, але дешевий газ дотувався за рахунок держбюджету, а суми компенсацій для покриття дефіциту “Нафтогазу” становили десятки мільярдів гривень на рік.

До ринку йшли кілька років, починаючи з 2014 року, поетапно переглядаючи тарифи і запроваджуючи систему субсидій для малозабезпечених громадян. За цей час ледь не кожен уряд, незалежно від прізвища прем’єра, порушував зобов’язання перед фондом, знову і знову йдучи на поступки у газовому питанні.

І ось, коли здавалося, що проблема з газом вжеу минулому, ініціатива президента повернути цінову стелю може зашкодити переговорам з ключовим кредитором про нові транші. Міністр фінансів Сергій Марченко минулого тижня заявив, що Фонд “занепокоєний переглядом раніше взятих зобов’язань”. І нагадав, що без грошей від МВФ уряду буде вкрай важко платити за боргами та іншими витратами.

Публічно МВФ поки уникав коментарів з цього приводу. А прем’єр-міністр Денис Шмигаль, повідомивши про зустрічі з експертами Фонду, обмежився загальними формулюваннями. Але, як пояснило виданню джерело, знайоме з подробицями переговорів, поки складно оцінити, як газове питання позначиться на роботі місії МВФ, її результатах і термінах.

“Марченко правильно підсумував, назвавши реакцію Фонду занепокоєною. Поки що тривають консультації, йде обмін думками. Висновки робити рано, як і говорити про те, що все пропало”, – зазначив співрозмовник.

У той же час голова комітету Верховної ради з питань енергетики та ЖКГ Андрій Герус вважає, що Фонд має розуміти, яка ситуація зараз склалася в Україні з урахуванням карантину, “коронакризи”, холодної зими і зростання ціни на ресурс.

“Таких пікових стрибків не було давно, з весни по січень ціна газу в Європі зросла майже в п’ять разів. Були б великі неплатежі. У багатьох людей не вистачало грошей”, – уточнив він.

Ідея тимчасово обмежити ціну на газ не має сприйматися як відмова влади від ринку газу, каже радник президента з питань економіки Олег Устенко. Адже є об’єктивні причини, щоб вчинити саме так, як вирішили глава держави і уряд. До таких причин Устенко відніс удар по економіці через коронавірус, необхідність посилення карантину і невизначеність з його продовженням, а також непросту ситуацію з вакцинами.

“Всі ці фактори невизначеності на тлі турбулентної економічної ситуації точно не грають у плюс для доходів населення. І тому збільшення тарифів на газ може призвести до можливого зростання заборгованості по оплаті комунальних послуг та ризиків неекономічного характеру”, – пояснив економіст.

Устенко у ході розмови з РБК-Україна декілька раз акцентував на тому, що влада залишається прихильником ринку газу. Разом з тим, на його думку, нещодавно відкритому ринку потрібне коригування, оскільки є ознаки зловживань цінами з боку окремих компаній.

“Зрозуміло, що ти повинен йти до ринку. Але ти не можеш давати можливість збагачуватися обмеженій кількості фінансово-промислових груп за рахунок всіх інших. Ринок потребує корегування, яке вже назріло. МВФ знаходиться у такій саме логіці: ринок потрібен, він необхідний, коригування потрібне. Принаймні, у такому розкладі це обговорюється з ними”, – сказав радник Зеленського.

Джерело РБК-Україна в уряді також упевнено, що ця ситуація не призвела до серйозної кризи у відносинах з Міжнародним валютним фондом. За його словами, місію Фонду насамперед цікавило, чому для підтримки людей не розширили і не використовували інструмент субсидій.

“Тепер вони в курсі ситуації на нашому ринку. Що тут є монополіст, і є ризик того, що він буде безконтрольно підвищувати ціни, тоді як держава буде змушена покривати це субсидіями. Втрати бюджету були б колосальними. Вони знають, що держава не буде відмовлятися від ринку і не буде повертати тарифи. Їм пояснили, що це екстрені заходи. Місія працює, вони вивчають ситуацію”, – додав співрозмовник.

***

Ні політики, ні тим більше самі громадяни, схоже, все ще не готові жити за правилами ринкових цін, особливо коли мова йде про комунальні послуги. Першим це загрожує падінням рейтингів, другим – затягуванням поясів через зростання цифр у платіжках.

І не вигідно це їм до тих пір, поки вартість того ж газу на світових ринках зростає. Тільки тим і справедливий ринок, що одні і ті ж правила працюють, як на зростанні, так і на спаді цін. Подобається це комусь чи ні, але так звикли житиу багатьох західних країнах.

Вже найближчим часом ціни на газ неминуче впадуть, оскільки у північноазійському регіоні очікується потепління до температур вище середніх показників за кілька років, пояснив РБК-Україна глава департаменту групи ICU з корпоративного аналізу Олександр Мартиненко.

“Ціни будуть продовжувати стрімко знижуватися і далі, по мірі наближення літа, а також зростання поставок LNG (зріджений газ, – ред.), яке розпочалося вже зараз. В результаті, до середини року ціни на газ на європейському ринку можуть знизитися до 100-130 доларів/тис. куб. м”, – припустив аналітик.

А вже з наближенням наступного опалювального сезону, на думку Мартиненка, ціни можуть досягти рівня 200 доларів і вище. Питання у тому, чи вдасться Кабміну виробити дієвий і прийнятний для МВФ механізм споживання населенням накопиченого у сховищах дешевого літнього газу. Інакше запровадження чергового ручного режиму неминуче.

Джерело

COVID-19 Live