5 жовтня в Українському домі відбулася прем’єра документального фільму «Люди зі Сталі» (People of Steel). У фільмі взяли участь воїни, які захищали Маріуполь та боронили Азовсталь, в новій кінострічці вони розповіли про події, що відбувалися в оточеному місті з лютого по травень 2022, про полон, повернення з нього, та російські воєнні злочини, здійснювані протягом всього часу.
Фільм вперше показується в Україні, до цього він був допрем’єрою показаний у декількох великих містах Європи на різних майданчиках, в тому числі його побачили глядачі в Парижі під час «Олімпійських ігор-2024» в українському олімпійському хабі, а також, в Раді Європи в Страсбурзі.
Перед прем’єрою, в Українському кризовому медіацентрі відбувся прес-брифінг, на якому члени команди зі створення фільму поділилися своїми думками, емоціями та здобутками від європейських показів:
«По-перше, ми обрали стратегію спецпоказів, тому що тема фільму спеціальна. Багато фільмів створюється про війну в Україні, кожен фільм важливий, але тут йде мова ще про практичну сторону. Дуже важливо, щоб під час, до та після показу фільму була комунікація, як саме вирішувати ту мету, з якою цей фільм створювався. Взагалі, є плани, щоб розширити масштаби показів, але ми про це ще не будемо казати, однак, ми вважаємо, що поки саме спецпокази – це наразі найбільш ефективно, воно провокує більш глибокі та ґрунтовні дискусії. В Раді Європи, наприклад, цей фільм подивилися 49 представників країн, і після цього була досить емоційна дискусія, тому що, виявляється, навіть дипломати, які знають ці всі новини – вони насправді дуже мало всього знають. Тому, ця історія дає їм зрозуміти, що все це досі продовжується, а нам, що про це постійно потрібно нагадувати. Також, нам потрібно продумати, як це все робити саме в Україні, оскільки, дивлячись в останній час у різні соцмережі, на різні пабліки, виявляється, що деяка наша молодь теж не знає, що конкретно відбувалося тоді на Азовсталі, і це треба виправляти.» – Сергій Фоменко, режисер фільму.
В прес-брифінгу взяли участь героїні фільму, голова асоціації родин захисників Азовсталі, Катерина Прокопенко, та членкиня асоціації, Алла Самойленко, яка є матір’ю одного з бійців. Вони розповідали, яка робота була пророблена в Україні та поза її межами з державами та організаціями, щоб солдати Азову якнайшвидше повернулися додому з російського полону.
«Ми розуміємо переговорну складність, щоб дістати з лап ворога наших мужніх хлопців, які нас захищали, і тому, треба шукати і знаходити різні можливості, що саме ми можемо придумати для того, щоб якнайшвидше наблизити їх визволення, яку ідею можна покласти на стіл.», – Катерина Прокопенко, героїня фільму, голова асоціації захисників Азовсталі.
«В особливості специфіки фільму, можу сказати дещо з точки зору людини, яка досить сильно занурена через свою професійну діяльність у міжнародну комунікацію в акторському середовищі. Коли ми перебували у вересні 2022 року в Сполучених Штатах, я намагалася зробити так, щоб хтось з голлівудських акторів міг підтримати нас, і я стикнулася з таким жахливим страхом з їх боку та нерозумінням, про що взагалі йдеться мова, що я тоді зрозуміла – нам дійсно є, чим займатися в цьому напрямку. Ми повинні намагатися робити так, щоб просто слово “Азов” не сприймалося за кордоном як щось страшне, щоб іноземці не лякались його і не писали щось про нацизм.», – Алла Самойленко, героїня фільму, режисер по роботі з акторами.
Режисер Сергій Фоменко також розповів про художника Матвія Вайсберга, до якого він звернувся, коли він зіштовхнувся з проблемою, як можна креативно перейти від сюжету до сюжету у самій кінострічці. Спеціально для фільму Матвій написав графічний цикл “Хроніки війни”, що показувався протягом всього показу та був вивішений у звичайних картинах біля кінозали.
«Була просто проблема в тому, що я, зазвичай, малюю те, що я особисто чи бачив, чи бачу, але Сергій мені надавав стрімів, я робив стоп-кадри, малював, малював, малював, і так йшла робота, розуміючи те, що це якось все ж допоможе. Я маю надію, що мій досвід у мистецтві тут все ж спрацює. – Матвій Вайсберг, художник циклу.
Через годину після брифінгу відбулась прем’єра, десятки цивільних та військових прийшли на перший показ фільму в Україні. Перед початком та після прем’єри був невеличкий виступ Сергія та його команди, яка працювала над створенням фільму.
Після перегляду, деякі глядачі вирішили поділитися своїми враженнями. Наприклад, пара літнього віку, чоловік з якої був мешканцем Маріуполя, поділився своїми враженнями після перегляду кінострічки:
«Емоції переповнюють, вже як склянка, до країв наповнена, вже неможливо сприймати цю інформацію. Я сам виїхав з Маріуполя у березні 2022, я все це сам бачив, тому, дивитись ще раз я більше не піду, тому що серце не витримає, це дуже важко, це все не забудеш, воно все сниться. Я на Азовсталі працював 24 роки, мої діти там працювали, батьки теж, на це неможливо дивитись.», – Валерій, мешканець Маріуполя.
Також після показу поділилась емоціями Юлія, яка вирішила прийти на прем’єру:
«Мені дуже важко, я дуже за це все хвилююсь. Я вважаю, що це все потрібно показувати і за кордоном, і в нас, оскільки я теж бачу, що з часом про це все починають забувати. Це потрібно показувати всім, щоб ніхто не забув і не пробачив.», – Ділиться враженнями Юлія.
Артем Шумаков
#фільм #прем’єра #”Азов” #воїни #УСП #USP
