fbpx

Україна демонструє найвищу стійкість до зовнішніх дезінформаційних впливів з-поміж десяти країн Центральної і Східної Європи, за нею ідуть Азербайджан, Чехія та Словаччина.

Про це свідчать дані дослідження «Індекс стійкості до дезінформації», презентованого Stopfake.org спільно з партнерами, яке охоплює країни Вишеградської четвірки та Східного партнерства, повідомляє кореспондент Укрінформ.

«Росія адаптується під умови, які змінюються, вона адаптує свої наративи, створює нові канали досягнення цільових аудиторій, і нам завжди було цікаво, наскільки ефективно реагують на це країни, на які розрахована ця дезінформація. Дослідження проводилося у десяти країнах, щоб з’ясувати, наскільки вони ефективно, вчасно і швидко адаптуються до нових викликів», – сказав виконавчий директор Stopfake Руслан Дейниченко.

Як зазначалося на презентації, країни Східного партнерства (Вірменія, Азербайджан, Білорусь, Грузія, Молдова, Україна) та Вишеградської четвірки (Чехія, Угорщина, Польща, Словаччина), є одними з головних мішеней інформаційної війни.

Відтак провідні аналітичні центри регіону вже вдруге оцінили ситуацію у десяти країнах та представили Індекс стійкості до дезінформації 2021 року як можливу базу спільних рішень для протидії пропаганді.

Кількісний індекс стійкості до дезінформації (DRI) вимірювався на основі онлайн-опитувань провідних експертів країни з інформаційної безпеки (щонайменше 12 відповідей на країну).

Згідно з дослідженням 2018 року, серед десяти країн, представлених у дослідженні, Білорусь та Молдова мали найгірші загальні показники та були найслабшими у своїй здатності протистояти зовнішнім інформаційним загрозам. Водночас Азербайджан, Чехія, Польща та Україна були лідерами загальної оцінки.

«За результатами DRI 2021 року найвищу стійкість демонструє Україна, за нею – Азербайджан, Чехія та Словаччина. Білорусь і Молдова залишаються найслабшими у своїй спроможності протистояти іноземним інформаційним загрозам», – зазначили автори дослідження.

При цьому дослідження засвідчило, що у Чехії, Угорщині, Польщі, Словаччині та Україні найвищий рівень стійкості до зовнішньої дезінформації демонструє громадянське суспільство. Тому суспільна стійкість переважала над двома іншими показниками – стійкістю державних інститутів та правових систем, а також стійкістю ЗМІ та Інтернет-простору.

Результати опитування 2021 року також показали, що переважна більшість респондентів з усіх десяти країн не були задоволені прогресом, який їхні держави досягли у сфері стійкості до цифрової війни, очолюваної іноземними державами.

«В усіх десяти країнах інституційні та правові рамки оцінюють як застарілі, які не в змозі ефективно протистояти іноземним інформаційним загрозам», – констатували автори дослідження.

Кожній з десяти країн у дослідженні присвячено окремий розділ з ідентичною структурою. Вони описують основні дослідження на тему дезінформації, проведені у країні за оцінюваний період, відносини з Росією та Китаєм та пов’язані з ними потенційні вразливості, зміни у медійному ландшафті, зміни у законодавчій та інституційній базі, реакції ЗМІ та громадянського суспільства.

Партнер та науковий координатор проєкту – варшавський аналітичний центр EAST Center. Основним завданням проєкту є посилення стійкості держав Центральної та Східної Європи до зовнішньої, передусім російської, дезінформації шляхом розробки комплексної методики оцінки (Індекс стійкості до дезінформації) та періодична порівняльна оцінка ситуації в обраних країнах.

Джерело

COVID-19 Live