Міжнародне дослідження PISA-2025 виявило погіршення знань підлітків з математики, читання та природничих наук.
Найбільше падіння у світі, як і в Україні, помітне саме у читанні, йдеться у глобальному звіті PISA-2025.
PISA (Programme for International Student Assessment) – це міжнародне дослідження якості освіти, яке проводять раз на 3-4 роки. У тестуванні взяли участь 760 тисяч 15-річних дітей з 91 країни та економіки.
Підлітки проходили комп’ютерне оцінювання з природничих наук, читання та математики. Також оцінювали знання з англійської мови як іноземної, але ці результати стануть відомі згодом.
“Результати демонструють нерівномірну картину. Після безпрецедентного падіння успішності, зафіксованого в PISA-2022, результати навчання в багатьох країнах значною мірою залишилися незмінними або продовжують знижуватися”, – зазначив генсекретар Організації економічного співробітництва та розвитку Матіас Корманн.
Середні бали з природничих наук в країнах ОЕСР знизилися з 489 до 482 балів за останнє десятиліття. Водночас залишаються стабільними серед учасників, що не входять до ОЕСР.
У математиці ситуація складніша. У країнах ОЕСР середні бали знизилися на 22 бали за період з 2015 по 2025 роки, що еквівалентно понад року навчання. Серед інших учасників результати також знизилися – у середньому з 434 до 426 балів.
Втім, найбільш різке зниження виявили у читанні: за 10 років показники впали на 28 балів у країнах ОЕСР та на 16 балів серед учасників, що не входять до ОЕСР.
“Ці результати є частиною довгострокової тенденції. Погіршення успішності в багатьох країнах передувало пандемії COVID-19, що вказує на глибші та стійкіші проблеми в системах освіти”, – додає генсекретар ОЕСР Матіас Корманн.
Так, у країнах ОЕСР низькі результати з усіх трьох предметів мають 20% 15-річних учнів, а ще в 2022 році цей показник становив 16%.
Найвищі результати показали освітні системи Китаю та Сінгапуру. КНР мала найвищі середні бали з природничих наук (597 балів) і математики (612 балів), тоді як Сінгапур кращі результати з читання (535 балів).
Результати країн із природничо-наукових дисциплін
Інфографіка: Освіторія медіа
Крім того, Естонія, Японія, Корея, Макао (Китай), Китайський Тайбей і Велика Британія увійшли до десятки найкращих освітніх систем за всіма трьома напрямками.
Як зазначила старша аналітикиня з питань освітньої політики Ганна Кітчен на презентації, яку цитує “Освіторія медіа”, в середньому в країнах ОЕСР чверть учнів не досягає навіть другого рівня з природничих наук. Це показник, що свідчить про базовий рівень сформованості компетентності.
Досягнення учнів за рівнями у світі
Інфографіка: Освіторія медіа
Натомість у деяких регіонах Китаю, а також у Сінгапурі, приблизно чверть учнів мають найвищі результати за шкалою PISA у природничих науках. Такий підліток може працювати зі складними науковими концепціями та аргументами.
Китай разом із США зосереджують половину учнів, які мають найкращі знання з природничих наук. Однак це не гарантує, що підлітки оберуть кар’єру в науці. Так, у США та країнах Європи значно більше 15-річних підлітків прагнуть стати вченими, ніж в інших регіонах, де показники успішності теж високі.
Те, чи оберуть учні в подальшому науку для розвитку, не залежить від розуміння предмета
Інфографіка: Освіторія медіа
Цього разу в дослідженні з’явилася нова компетентність – обчислювальне мислення. Вона оцінює вміння розв’язувати проблеми і покращувати свої рішення. Тут високі знання мають учні з Малайзії та Філіппін.
У дослідженні PISA-2025 зафіксували низькі результати з читання. Вони впали після свого піку приблизно у 2012 році. Учням складно розуміти довгі тексти, що пов’язано з поспіхом. Підлітки читають бігло, менш уважно, через що не можуть відтворити зміст прочитаного.
“Ця тенденція викликає особливе занепокоєння, оскільки навички читання лежать в основі навчання в усіх навчальних програмах і є важливими для пошуку, оцінки, інтерпретації та осмислення інформації у світі, що дедалі більше цифровізується.
У сфері читання посилення цифровізації, збільшення часу, проведеного перед екранами, та зниження рівня читання для задоволення збіглися з погіршенням результатів у сфері грамотності. Країни з найбільшим спадом у читанні також, як правило, фіксували найбільше падіння в математиці та природничих науках”, – зауважив Корманн.
Водночас є країни, які попри складнощі демонструють хороші результати. Наприклад, з 2022 до 2025 років в учнів з Узбекистану на 83 бали підвищилися показники з природничих наук – з 355 до 438. Проте у них є труднощі з читанням та математикою.
Натомість у Камбоджі зростання помітне у довгостроковому порівнянні. За останні три роки додалося 35 балів у природничих науках, 30 – у математиці, 18 – у читанні.
За два десятиліття Туреччина перейшла від результатів нижче середнього OECD з природничих наук до результатів вище середнього.
Велика Британія ж вперше опинилася у десятці найкращих.
Ще кілька цікавих результатів:
- соціально-економічне походження залишається тісно пов’язаним з успішністю учнів;
- дівчата більше зацікавлені та наполегливі у навчанні, хлопці ж мають вищу когнітивну адаптивність;
- у середньому 28% учнів кажуть, що їхні однолітки відволікаються на використання пристроїв під час навчання, однак у Китаї, Японії та Кореї про це сказали лише 10% учнів;
- 46% студентів у країнах ОЕСР використовують штучний інтелект щотижня або частіше, щоб допомогти у навчанні.
Інфографіка: Освіторія медіа
Інфографіка: Освіторія медіа
Нагадаємо, за результатами PISA-2025 майже третина українських підлітків не досягають базового рівня знань під час навчання у школі. У 46% складнощі виникають з опануванням математики.
#освітнірезультати #PISA #освітаУкраїни #якістьосвіти #PISA2025 #школярі #навчання #освіта #знанняпідлітків #міжнароднедослідження #світоваосвіта #моніторингосвіти #Дослідження #підлітки #дослідженняPISA #Опитування #українськаосвіта #УСП #USP
