fbpx
Фото: corona-wave | Накопичувальний рівень дозволить громадянам отримати уявлення про те, як саме відбувається процес накопичення грошей на їхню власну пенсію

В Україні з 2003 року триває трирівнева пенсійна система. У 2023 році анонсовано запуск накопичувального рівня. Фокус з’ясував, скільки та які відрахування йтимуть у накопичення та чи зможе це вплинути на розмір пенсій у країні.

В Україні середній розмір пенсії, згідно з даними Пенсійного фонду України, у 2022 році становив трохи вище за 4622 грн. Фактично це 112 євро на місяць. Водночас у сусідній Польщі середня пенсія перевищує 600 євро. Уряд України вирішив 2023 року закласти основу для майбутнього зростання пенсійних виплат. Із цією метою планується запровадження другого рівня пенсійної системи — накопичувального. Про це на початку січня заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

“В України вже багато років є проблема з наповненням Пенсійного фонду. Працездатного населення стає менше, кількість пенсіонерів збільшується. Війна зробила ситуацію критичною. Реформа полягає в тому, що всі працевлаштовані українці матимуть свої пенсійні накопичувальні рахунки. Кошти йтимуть туди з трьох джерел: внесок роботодавців, внесок держави на паритетних із роботодавцем засадах і добровільні внески громадян. Так ми реалізуємо на практиці право кожного українця на гідну пенсію”, — зазначив Денис Шмигаль.

Скромні українські пенсії. Чому солідарна пенсійна система вже не працює

Ідея накопичувальної пенсії не нова — за моделлю пенсійних внесків від роботодавців і громадян працюють багато пенсійних систем у світі, зокрема, у США та країнах Євросоюзу. Основна мета: створити систему, в якій задіяні всі — і держава, і роботодавці, і громадяни, і приватні структури (пенсійні фонди, банки, страхові компанії). Опитані Фокусом експерти впевнені — солідарна пенсійна система, яка сьогодні використовується в країні та базується на виплаті пенсій завдяки громадянам, які працюють, уже зжила себе, і якщо її не почати реформувати, то через 10-15 років нинішні українці не зможуть отримати від держави навіть мінімальну пенсію

Тетяна Сальнікова, радниця Української асоціації адміністраторів пенсійних фондів, ексзаступниця міністра соцполітики з питань європейської інтеграції, каже, що накопичувальний рівень Україні варто впроваджувати обов’язково й терміново.

“У нас великі демографічні проблеми. Ще у 2003 році було ясно, що реформа потрібна. Якщо в нас сьогодні 10 млн 700 тисяч пенсіонерів, то рівно стільки ж у нас і застрахованих осіб, за яких платять ЄСВ. З них 8,5 млн — наймані працівники, решта — ФОП або люди, за яких держава платить ЄСВ, у нас уже працівників менше, ніж пенсіонерів, за таких умов або треба половину зарплати забирати, щоб платити пенсії, або потрібно щось інше. Тому й виникає потреба в накопичувальному рівні. Це потрібно робити сьогодні. Все одно солідарна система фінансується за рахунок дотацій ПФУ“, — зазначила Тетяна Сальнікова.

Голова правління Growford Institute Віталій Ломакович також вважає, що накопичувальний рівень пенсійної системи слід запускати. “Демографічна тенденція щодо скорочення працездатного населення, яке, по суті, є основою функціонування солідарної пенсійної системи, надалі навіть посилиться, що призведе в результаті до обмеження розмірів майбутніх пенсійних виплат або до додаткового навантаження на державний бюджет”, — каже Віталій Ломакович.

Тобто, щоб уникнути повного краху пенсійної системи, експерти виступають за якнайшвидше впровадження накопичувальних рахунків для майбутніх пенсіонерів.

Але є й ті, хто виступає проти накопичувального рівня в Україні найближчим часом. Наприклад, як зазначила в колонці для “Економічної правди” провідна експертка Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Олександра Бетлій, перш ніж приступати до пенсійної реформи, важливо було б подбати про розвиток фондового ринку, підвищення фінансової грамотності населення та посилення надійності інституцій.

“Держави, навіть із більш розвиненими фондовими ринками та якісними інституціями, навряд чи можуть повністю захистити кошти, спрямовані на накопичувальне пенсійне страхування. Так, у важкі часи уряду низки країн, включаючи Польщу, Угорщину та Казахстан, уже впроваджували “націоналізацію” (скоріше, експропріацію) засобів накопичувального рівня пенсійного забезпечення. З огляду на частоту криз в економіці України та високу інфляцію, сьогодні здається не доцільним запровадження накопичувального пенсійного рівня”, — вважає експертка.

Робіть внески, панове. Якою буде пенсійна реформа в Україні у 2023 році

В Україні, згідно із затвердженим планом пенсійної реформи, мають працювати три рівні пенсійної системи:

  • солідарний (державна пенсія)
  • накопичувальний обов’язковий (внески йдуть від роботодавця та від держави)
  • добровільний накопичувальний (внески від самих українців надходять у сумі та з періодичністю, згідно з самостійно прийнятим рішенням)

Наразі в Україні вже працюють два рівні пенсійної системи. Пенсіонери отримують пенсії від ПФУ (солідарний рівень), і деякі українці, які працюють, перераховують внески до недержавних пенсійних фондів добровільно (третій добровільний рівень). Тетяна Сальнікова каже, що 9% усіх застрахованих громадян (за кого надходять внески у вигляді ЄСВ) мають накопичувальні рахунки в недержавних фондах. Тобто в Україні вже є частина тих, хто не сподівається на державу, а накопичує на старість самостійно через НПФ.

Щоб запустити накопичувальну систему (другий рівень), потрібне ухвалення спеціального законопроєкту, де прописані деталі функціонування такого рівня, розмір внесків, а також питання належного контролю за структурами-учасниками накопичувального рівня. Але поки що парламент такий законопроєкт не ухвалив. Водночас експертне середовище обговорює законопроєкт №2683 як основний, який, можливо, буде доопрацьовано та в результаті ухвалено парламентом.

“Основним розглядається доопрацьований законопроєкт №2683, а також ще кілька законопроєктів, поданих депутатами. Раніше запланований розмір внесків у розмірі 2% від працівника та роботодавця неприйнятний для поточної ситуації. Швидше за все, цю цифру буде зменшено до 1% протягом першого року впровадження реформи й додатковим внеском 1% з боку держави з поступовим подальшим збільшенням на пів відсотка кожного наступного року”, — повідомив Фокусу Григорій Овчаренко, директор із управління активами групи ICU.

Накопичувальний обов’язковий рівень пенсійної системи не передбачає власних внесків працівників. Платять внески роботодавці й держава.

Тетяна Сальнікова зазначає, що, судячи з того, що сьогодні перебуває на обговоренні, відрахування на накопичувальні рахунки (в разі ухвалення такого варіанту в законопроєкті №2683) буде таким:

  • перший рік роботи накопичувального рівня: 1% від офіційної зарплати від роботодавця й 1% від держави;
  • другий рік роботи накопичувального рівня: 1,5% від роботодавця та 1,5% від держави;
  • третій рік і далі: 2% від роботодавця та 2% від держави.

Водночас законопроєкт не передбачає обов’язки співробітника самостійно перераховувати щось на свій особистий накопичувальний рахунок.

Також триває дискусія, чи потрібно автоматично підключати до накопичувальної системи всіх, але за моделлю “автозапису”, щоб учасник спочатку автоматично був підключений до накопичень, але мав право за власною заявою відмовитися від участі в накопичувальній системі.

“Проєкт №2683 повернули на доопрацювання, і комітет уже вніс доопрацьований проєкт до парламенту. Сподіваюся, що його розглянуть. Там робочу модель запропоновано, за основу його можна брати. Але треба доопрацювати питання права вибору людей. Наразі там ідеться про внески до централізованого державного фонду. І через два роки людина обиратиме, чи залишатися їй із накопиченнями в державному, чи переносити свої кошти в недержавний, цей період треба прибирати, адже вже є люди, у яких гроші в недержавних фондах. Якщо людина не обере собі НПФ, то будь ласка, нехай до державного йдуть внески. Але якщо людина обирає НПФ, то навіщо їй перераховувати до державної? Система має мотивувати фінансову грамотність і свідомість”, — пояснила Тетяна Сальнікова. За її словами, модель “автозапису” успішно себе зарекомендувала в Польщі та Великій Британії, де з кожним роком роботи накопичувального рівня відсоток тих, хто відмовився від участі в системі накопичень, знижується.

Деякі експерти вважають, що вводити в учасники накопичувального рівня державний фонд немає сенсу, оскільки в країні вже давно успішно працюють десятки недержавних пенсійних фондів. “Жоден із НПФ не збанкрутував. Загалом, НПФи мають дуже злагоджену, робочу систему, в тому числі, з обробки великої кількості персональних даних, персоналізації сплачених внесків, здійснення витрат на контроль за інвестиціями й діяльністю інших суб’єктів недержавного пенсійного забезпечення, в тому числі, і зі сторони держави. Наскільки мені відомо, зараз пропонується “гібридна”, абсурдна, на мою думку, модель, де держава в особі Кабінету Міністрів України створить (виступить засновником) накопичувальний пенсійний фонд, витратить на це сотні мільйонів гривень. Але пропзиція концепції є, по суті, централізованою моделлю, де держава надаватиме вирішальний вплив на розпорядження накопиченими коштами. На мою думку, таким шляхом іти не доцільно”, — наголосив Віталій Ломакович.

Який варіант накопичувальної системи буде затверджено, залежить від результатів обговорень проєкту закону. Поки що експерти й народні депутати продовжують гаряче обговорювати майбутню реформу.

“Реформа накопичувальної системи є одним із найскладніших завдань для будь-якої країни. Погіршення економічного стану, зростання інфляції та зменшення доходів населення потребують адаптації параметрів накопичувальної системи до поточних умов. Тому було ухвалене рішення про подальше громадське обговорення та розроблення рекомендацій щодо змін і доповнень законопроєкту”, — каже Григорій Овчаренко. Але навіть якщо законопроєкт буде ухвалений у 2023 році, на запуск накопичувального рівня, на думку Овчаренка, може піти щонайменше один рік. Отже, заявлена прем’єром Шмигалем реформа по-справжньому зможе стартувати, швидше за все, вже у 2024 році, і то за умови, що парламент не тягнутиме з ухваленням проєкту, а Кабмін і відомства дуже оперативно розроблять усі потрібні підзаконні нормативні акти.

На гідну старість. Як працює накопичувальна частина пенсії

Звісно, заплановані накопичення в розмірі 1%, 1,5% та 2% від офіційного доходу у вигляді внесків на майбутню пенсію — це дуже мало. Особливо з урахуванням величезного тіньового сектора, де громадяни заробляють чи то повністю неофіційний дохід, чи то дохід у вигляді офіційної мінімальної зарплати (6700 грн). Тобто ті, хто працює неофіційно, взагалі будуть позбавлені можливостей отримувати внески на свій рахунок за обов’язковим накопичувальним рівнем.

Експерти вважають, що навіть невеликі накопичення, зроблені через обов’язковий накопичувальний рівень, можуть позитивно вплинути на підсумкові пенсійні виплати в Україні. Адже, спостерігаючи, як зростає сума накопичень (наприклад, в особистому кабінеті фонду чи через сервіс “Дія”), громадяни можуть згодом ухвалити рішення про добровільні внески. І в такому разі майбутня пенсія може суттєво зрости. Адже власні внески громадяни можуть робити з будь-якою періодичністю й у будь-якій сумі, тобто стільки, скільки можуть собі дозволити.

“На розмір майбутньої пенсії впливають розмір відрахувань, період (кількість місяців або років) внесків та виплат і ставка прибутковості. Для розрахунку майбутньої пенсії використовуються спеціальні калькулятори. Якщо не брати до уваги прибутковість та інфляцію, то якщо ви відкладатимете на майбутню пенсію 10% від доходу 30 років і плануєте її отримувати протягом 15 років після виходу на пенсію, то ви отримуєте 20% від вашої заробітної плати. Солідарна система має надати ще 20%, тому в цілому це забезпечить більш ніж 40% від середньої заробітної плати, що є мінімально достатнім рівнем пенсії. За бажанням можна відкладати й більше”, — пояснив Григорій Овчаренко.

Тетяна Сальнікова говорить також про такий термін, як “ефективна пенсія”. “Ефективна пенсія — наскільки пенсія замінює ваш заробіток. Мінімальний рівень, згідно з європейськими нормами, — 40% від заробітної плати. У нас в Україні зараз коефіцієнт заміщення менше 30%. У Європі середній коефіцієнт — 67%. Це відбувається за рахунок трьох рівнів: третину пенсії дає державна обов’язкова, третину — накопичувальна обов’язкова та третину — добровільна“, — наголошує Тетяна Сальнікова.

Фокус вирішив з’ясувати, яку пенсію можна отримувати, якщо укласти договір із НПФ і добровільно щомісяця перераховувати на свій накопичувальний рахунок у НПФ суму, що еквівалентна 200 доларам. Для цього ми порахували на калькуляторі одного з фондів варіант із відрахуваннями протягом 20 років.

Які пенсійні виплати будуть у разі добровільного накопичення через НПФ

  • Період накопичень: 20 років
  • Щомісячний внесок: 8200 грн
  • Період пенсійних виплат: 15 років
  • Середня щомісячна пенсія: 27 300 грн (перша пенсійна виплата — 38 400 грн, остання — 18 600 грн).
  • Прибутковість у період накопичення та в період виплат: 5% річних*
  • Накопичена сума (з урахуванням прибутковості): 3,34 млн грн.

* прибутковість зазвичай формується на базі індексу інфляції, в цьому випадку обрано менше значення з урахуванням можливого суттєвого зниження інфляційного тиску в Україні протягом 2024-2044 років.

Виходить, що так звана “європейська пенсія” в розмірі не менше 50% від щомісячного доходу (або вище) в Україні можлива, але лише в разі добровільної участі в пенсійній системі самого громадянина. У цьому випадку солідарний рівень (якщо він на час початку пенсійних виплат нинішніх сорокарічних ще існуватиме) буде лише малим “бонусом” до тієї пенсії, яка йтиме з недержавного фонду.

“В Україні розмір пенсійних виплат має бути пропорційним тим доходам, які отримувала людина за свою працю протягом усього свого життя. Вимірюється по всьому світу коефіцієнтом заміщення цього доходу, а мінімальна величина має становити не менш ніж 0,4. Слід стимулювати і бізнес, і людей відкладати (накопичувати) на старість, а також пояснювати безальтернативність цих дій”, — упевнений Віталій Ломакович.

Чи виростуть пенсії, які громадяни отримуватимуть від обов’язкового накопичувального та солідарного рівня, повністю залежить від майбутнього розвитку економіки України. Адже, як зазначають економісти, лише країни з розвиненою економікою можуть справді забезпечити пенсіонерів гідним рівнем пенсій.

“Поки що рівень доходів і розвиток економіки значно гірший, ніж у Німеччині чи у Великій Британії, то й пенсії не зможуть бути на тому рівні. Модель пенсійної системи має бути такою, щоб відповідала нашим економічним можливостям і не крала економічне майбутнє в наших дітей. А деталі можуть вже бути різні. Наразі пенсійна система пригнічує економіку, обманює людей (вони не отримають того, на що розраховують) і фактично субсидує старше покоління за рахунок можливостей молоді. Люди це розуміють інтуїтивно та ухвалюють свої рішення. Хто мігрує, хто працює нелегально”, — зазначив виконавчий директор CASE Україна Дмитро Боярчук.

#ПЕНСІЇ #УКРАЇНА #ПЕНСІЙНА_РЕФОРМА #ФІНАНСИ #ПЕНСІЙНА_СИСТЕМА #НАКОПИЧУВАЛЬНІ_ПЕНСІЇ #ПІДВИЩЕННЯ_ПЕНСІЇ

Джерело

COVID-19 Live