fbpx

Українські активісти вважають, що Київ старіший за затверджений ЮНЕСКО вік щонайменше на 700 років.

Історики підняли архіви та встановили, що у 1982 році ювілейну дату підробили. За їхніми словами, питання про вік Києва порушувалось у 1976 році радянськими вченими.

При цьому активісти посилаються на виявлене на Оболоні поселення з 66 помешкань, що не було враховано науковцями у часи СРСР. У відповідь академік Петро Толочко зазначив, що це поселення знаходилося за 6-10 км від старого міста, а для «раннього Середньовіччя – це величезна відстань». Тому, мовляв, «якесь оболонське поселення у пісках не мало відношення до Києва».

Натомість радянські археологи за точку відліку взяли невелике укріплення на Старокиївській горі. Толочко додав, що для проведення цього дослідження враховували вже міське поселення – з укріпленням, ремеслом й управлінням.

Директор Центру археології Києва Михайло Сагайдак не виключає, що на рішення з визначення віку Києва могла вплинути політика СРСР.

Згідно з археологічними даними та писемними джерелами, початок безперервного розвитку Києва датується другою половиною V ст. – першою половиною VI ст.; осередком розширення Києва була гора Замкова.

Один із найстаріших історичних центрів Східної Європи та християнства — Софійський собор та Києво-Печерська лавра внесені до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

На межі VIII—IX століть Київ став головним містом Руської землі — міжплемінного об’єднання південних східнослов’янських племен, а з 882 року, після завоювання його варягами, — «матір’ю міст руських» — столицею Руської держави.

Джерело

COVID-19 Live