fbpx

У квітні російська пропаганда майже не використовувала це слово. Тоді в Путіна ознайомилися з результатами опитувань, які показали, що населення не може розшифрувати термін.

Опитування, проведені соціологами в Росії на замовлення Кремля, показали, що населення країни не розуміє, що означає термін “денацифікація”, яким російські політики позначають одну з цілей повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Через це пропаганда у РФ значно скоротила частоту його використання. Про це з посиланням на джерела повідомляє видання “Проєкт”.

Слово “денацифікація” президент РФ Володимир Путін вперше сказав під час свого звернення вночі, 24 лютого, в якому глава держави оголошував початок “спеціальної військової операції” в Україні. Коли українська делегація на переговорах про припинення війни запитала російських представників, що означає термін, сформулювати відповідь вони не змогли. Про це журналістам повідомив один зі співрозмовників, близький до переговорів.

Видання підрахувало, що ведучий російської програми “Вісті тижня” Дмитро Кисельов присвятив не менш як сім хвилин ефіру пояснення терміну “денацифікація”. Наприклад, 27 лютого та 6 березня він стверджував, що “денацифікація може бути лише примусовою”. Проте вже у квітневих випусках Кисельов або взагалі не використовував цей термін, або робив це лише кілька разів за програму.

Причиною такого явища стало те, що до квітня Кремль отримав результати замовлених ним у соціологів телефонних опитувань. Згідно з ними, росіяни не розуміють значення терміна “денацифікація” — мало хто з респондентів міг виразно його розшифрувати, повідомили журналістам на умовах анонімності високопоставлений медіаменеджер, близькі до Кремля соціолог та експерт, який отримує кремлівські “темники”.

“Після цього в нас почався бардак — щотижня шукали нові слова, але нічого вдалого підібрати не вдалося”, — поскаржився співрозмовник видання, близький до Кремля.

За словами джерела, опитування показали, що жителі Росії “хочуть лише одного — оголошення про перемогу”, проте досягти успіхів в Україні не вдавалося і тому “доводилося регулярно вигадувати нові пояснення, що неминуче вело до плутанини”. Водночас видання стверджує, що повністю відмовитися від “денацифікації” в пропаганді неможливо, оскільки “не можна просто забути озвучену президентом мету”.

Щодо роботи російської пропаганди, то, за даними видання, співробітники державних каналів після початку повномасштабної війни почали отримувати додаткові премії, проте обсяг їхньої роботи також зріс. Так, з 24 лютого обсяг інформаційно-публіцистичних передач на “Першому каналі” зріс з 28 години на тиждень до 90, а на каналі “Росія-1” — з 52,5 до 67,5 години.

Крім цього, російські ЗМІ зіштовхнулися з іншою проблемою — складність у висвітленні заяв російських топчиновників, що суперечать одна одній. Наприклад, коли прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков заявив про значні втрати російських військ в Україні й відмовився засуджувати знаменитостей, які покинули країну, його розкритикували голова Чечні Рамзан Кадиров і секретар генеральної ради провладної партії “Єдина Росія” Андрій Турчак. Внаслідок цього начальству державних ЗМІ довелося публікувати заяви політиків із великою затримкою і лише після погодження зі своїм керівництвом.

“Після чергових розбирань нам надійшла вказівка цитувати Кадирова тільки після санкції керівництва”, — анонімно розповів виданню журналіст “ТАРС” і навів як приклад випадок, коли агентство не опублікувало повідомлення Кадирова про 260 українських морпіхів, які нібито здалися в полон російським військовим.

Водночас у ЗМІ у РФ виникли проблеми з висвітленням економічних подій. Наприклад, як пише видання, начальство заборонило публікувати новину з цитатою експерта про те, що ідея керівництва Росії про прийом оплати за газ лише в рублях спричинить “нейтральний” ефект. Натомість опубліковано коментар іншого змісту — про те, що таке рішення влади РФ допоможе “вдарити по доларовій системі як такій”. На погодження економічних новин може йти по кілька годин, повідомило джерело “Проєкту”.

Джерело

COVID-19 Live