fbpx

Позицію цілої гілки влади – судової – майже не представлено в новинах українських онлайн-медіа. А у висвітленні діяльності судів та роботи суддів існує значний дисбаланс на користь негативних оцінок.

Такі підсумки моніторингу Інституту масової інформації 18 сайтів на предмет висвітлення діяльності правоохоронних органів та судів протягом 22–28 лютого. Загалом до вибірки ввійшло 2009 новин, з яких 582 (або 29%) стосувалися судів та суддів.

Суди: німі та негативні

Одним із предметів дослідження було виявлення тональності новин щодо діяльності судів. Так, встановлено, що негативних новин було на порядок більше, ніж позитивних, – 240 і 20 відповідно. Тобто 41,2% щодо судів мали негативну оцінку, і ще 55,3% – нейтральні.

Для порівняння: картина висвітлення роботи поліції геть протилежна – позитивні повідомлення вчетверо перевищують негативні. Це також встановлено під час цього моніторингу.

Такий дисбаланс у висвітлені роботи суддів має дві причини.

Перша: у судах розглядається позиція двох сторін – обвинувачення та захисту. У кожної сторони можуть бути свої оцінки щодо рішень суддів. І дуже часто ці оцінки геть протилежні. Натомість у медіа позицію правоохоронців представлено в меншій частині – лише в 41 новині (7%  загальної кількості новин про суди).

Друга: майже абсолютна відсутність представлення позиції судів у новинах. Лише в 11 повідомленнях є пряма мова представників судів – речників, прессекретарів та голови Верховного Суду Валентини Данишевської.

Приклади новин з коментарями представників судів:

У підсумку маємо ситуацію, що лише 3,4% новин про діяльність судів мають позитивний характер. І жоден сайт з переліку моніторингу не показав позитивного балансу повідомлень щодо судів.

Suspilne.media, censor.net.ua та nv.ua мають найбільшу кількість новин, які експерти ІМІ визначили як негативні. Це пояснюється тим, що протягом періоду моніторингу ці медіа розмістили найбільшу кількість повідомлень з негативними реакціями на вирок Сергію Стерненку.

Приклади:

Найнейтральніше роботу судів висвітлював Інтерфакс-Україна: 90% новин сайту мають нейтральний характер. Далі йдуть “Українська правда” – 81,3% та сайт “Страна” – 73,3%.

Приклади нейтральних новин:

Справа Стерненка

На період моніторингу припала резонансна подія – оголошення вироку Сергію Стерненку і подальші протести проти рішення суду. Експерти ІМІ виділили 228 новин, які стосувалися цього рішення суду та його оцінок. Це становило 39,2% всіх новин про діяльність судів, які опублікували медіа в період моніторингу.

Висвітлення цієї справи мало ще більший дисбаланс: лише 7,9% повідомлень мали позитивний характер, тоді як негативний – 74,1%.

Лідерство сайту suspilne.media з кількості негативних новин пояснюється широким висвітленням акцій протесту проти рішення суду. Редакція має одну з найрозгалуженіших кореспондентських мереж і могла робити окремі новини з протестів у різних містах України, які мали дві хвилі – у день вироку й у вихідні.

Приклади новин з негативними оцінками:

Жодної новини з негативними оцінками не розмістили pravda.com.ua та interfax.com.ua. Це єдині сайти з переліку моніторингу, які висвітлювали тему нейтрально.

Приклади нейтрального висвітлення вироку Стерненку:

Лише 18 новин мали позитивний характер щодо рішення суду в справі Стерненка. Майже всі вони (15) з коментарями представників прокуратури (генеральної прокурорки Ірини Венедіктової і керівника Одеської обласної прокуратури Сергія Костенка). Два сайти (“Цензор” та “Новое время”) розмістили повідомлення з оцінками від Андрія Портнова, а сайт tsn.ua – кримінологині Анни Маляр.

Приклади новин з позитивними оцінками вироку Стерненку:

Резонансна тема стала приводом для маніпуляцій. Експерти ІМІ виявили 36 новин щодо вироку Стерненку, які містили маніпуляційні оцінки, припущення чи емоційні судження. Водночас лише дві новини (з оцінкою Портнова) мали позитивний характер, усі інші – негативний щодо рішення суду в справі Стерненка.

Приклади:

  • Андрій Портнов: “Цей вирок є вердиктом не тільки цьому злочинцеві, а всьому дармоїдському бродячому радикальному рагульству і порядкам, що панували в країні останні сім років”.
  • Петро Порошенко: Стерненка засудили “за те, що захищав Одесу від прокремлівської агентури й протидіяв планам зі створення Новоросії”.
  • Денис Казанський: “Все це мракобісся не має з правосуддям нічого спільного. У нормальній країні цього любителя ГУЛАГу і сталінщини до суду навіть не підпустили б”.
  • Олександра Устінова: “Была информация в прошлую пятницу, что должен был быть оправдательный приговор. И на самом деле на судью очень давили, он его не зачитал и перенес заседание на неделю. И как видите – за неделю полностью изменилась ситуация”.
  • Голова ГО “Солідарна молодь” Віктор Дерев’янко: “Такого бути в нашій країні не повинно бути, щоб людину за її погляди садили”.
  • Учасниця акції протесту Тетяна Гичка: “Якщо людину судять, то це має бути через якийсь злочин, а тут зовсім не так: судять чесну людину, яка відстоювала право країни на розвиток”.

Справа Приватбанку

Другою за кількістю новин в період моніторингу стала тема Приватбанку – загалом 47 новин. Майже всі вони мали нейтральний характер:

Проте дві новини мали негативний характер. “Українська правда” з посиланням на пресслужбу Верховного Суду повідомила, що Печерський суд не надає Верховному Суду матеріалів у справі за позовом офшорних компаній, пов’язаних із братами Суркісами попри скеровані вимоги. А “Цензор” процитував генпрокурорку Ірину Венедіктову, яка розповіла про гарну роботу антикорупційних органів у справі Приватбанку і що проваджень значно більше, ніж суд може розглянути. “У нас большая проблема в судебной реформе”, – підсумувала Венедіктова.

Справа блокування сайтів

38 новин протягом періоду моніторингу стосувалися рішення Голосіївського райсуду Києва щодо блокування 426 сайтів. У цій історії 16 повідомлень мали негативний характер щодо рішення суду, інші були нейтральними.

Найбільшим критиком цього рішення суду став заступник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко. Його заява потрапила в 14 новин з негативним характером щодо рішення суду. “Остается большой вопрос относительно адекватности отдельных представителей Фемиды, которые готовы поддаваться давлению различных мошенников и выносить произвольные и необоснованные решения Именем Украины”, – цитує Геращенка “Цензор“.

Ще дві новини з негативними оцінками містили коментарі представників ІТ-середовища. “У нас правовое бесчинство в стране, заблокировать можно что угодно, кто угодно может подать жалобу, протянуть и заблокировать”, – заявив експерт з кібербезпеки Віталій Якушев у новині сайту “Сегодня“. Сайт “Страна” процитував допис із соцмереж Макса Фрая, якого редакція відрекомендувала як блогера та відомого програміста: “Смысл начинать что-то в Украине, если на твой проект или на процесс разработки в секунду могут наложить запрет?”

Висновки

У висвітлені діяльності судів значно переважають повідомлення негативного характеру: 41,2% проти 3,4% позитивного. Це сильно контрастує з висвітленням діяльності поліції. Для копів співвідношення 27,6%–6,8% на користь повідомлень позитивного характеру.

Така диспропорція є вкрай ненормальною і може сприяти формуванню значної недовіри до судової гілки влади. В суді завжди представлено дві протилежні сторони. І в боротьбі аргументів цих двох сторін має ухвалювати рішення як суд, так і читачі онлайн-медіа, які формують свою думку про той чи інший процес з повідомлень на сайтах.

У судових справах завжди є незадоволена сторона. Але медіа не мають віддавати перевагу одній зі сторін. Тим більше редакції мають або уникати маніпулятивних коментарів щодо рішень судів, або вказувати на маніпуляції спікерів, щоб не вводити в оману читачів.

Також моніторинг виявив майже абсолютну відсутність у медіа спікерів судів. Лише 11 з 582 новин про діяльність судів (1,9%) містили коментарі представників судів (прессекретарів або голови). Маємо ситуацію, коли ціла гілка влади перебуває в мовчазній позиції, водночас перебуваючи у вкрай несприятливому інформаційному полі. І це є однією з причин, чому в суспільстві формується негативне ставлення до всієї суддівської системи.

І це лише посилює враження про незадовільний стан судів. Про останнє заявляв і Володимир Зеленський, зокрема в період проведення моніторингу. “Судова система в тому форматі, в якому вона сьогодні існує, вже довела свою непридатність. Українці не довіряють судам, ця інституція є надто корумпованою та надто хиткою. Ми повинні це змінити”, – цитує президента Укрінформ.

Зі зміною самої судової системи потребує зміни й підхід до медійного висвітлення діяльності судів та роботи суддів. З одного боку, представники Феміди мають самі робити кроки щодо більшої присутності в медіа. З іншого – редакції мають уникати дисбалансу в наданні позицій двох сторін у судах та їхніх прихильників.

Моніторинговий аналіз проводився 22–28 лютого 2021 року у 18 загальнонаціональних інтернет-ЗМІ (10 найрейтинговіших, сім ЗМІ, що підписали меморандум Медіаруху за дотримання професійних стандартів, а також два сайти, які висловили бажання бути в переліку медіа, що підлягають моніторингу): obozrevatel.com, korrespondent.net segodnya.ua, 24tv.ua, tsn.ua, strana.ua, pravda.com.ua, politeka.net, rbc.ua, gordonua.com, nv.ua (М), liga.net (М), ukrinform.ua (М), zn.ua (М), censor.net.ua (М), interfax.com.ua (М), suspilne.media (М), bykvu.com (М). Вибірка становить 2009 новин.

Проведення цього дослідження стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID “Медійна програма в Україні”, який виконується міжнародною організацією Internews Network. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО “Інститут масової інформації” та необов’язково відбиває думку USAID, уряду США та Internews Network.

Джерело

COVID-19 Live