Український телеграм не мав єдиної позиції щодо генпрокурора Руслана Кравченка і його конфлікту з антикорупційною інфраструктурою. У 233 дописах, які Інститут масової інформації проаналізував у 20 найбільших новинних телеграм-каналах, було помічено кілька різних інформаційних хвиль. Частина каналів синхронно поширювала тези, що ставили під сумнів дії НАБУ і САП та посилювали позицію генпрокурора. Інші ж публікували різко критичні матеріали про самого Кравченка. Водночас більшість великих каналів, залежно від інформаційного приводу, встигли побувати по обидва боки конфлікту.
Найпоказовіший епізод стався 6 вересня. Шість великих телеграм-каналів протягом 22 хвилин опублікували практично ідентичний великий текст із твердженням, що НАБУ та САП нібито “спіймали на маніпуляціях”. За кілька годин у телеграм-каналах з’явилася ще серія матеріалів з коментарями експертів, побудованих навколо схожої тези – операція “Карфаген” є передусім медійною атакою, доказів проти Кравченка немає, а антикорупційні органи ведуть інформаційну війну.
Однак уже за кілька днів частина тих самих каналів поширювала майже ідентичні тексти з повністю протилежним меседжем – про прокуратуру як “зброю проти опонентів влади” та особисту відповідальність Кравченка.
Ці дані не дозволяють встановити факт оплати конкретних публікацій. Водночас синхронність, практично ідентичні тексти, одностороння аргументація, емоційні оцінки та поява серій “експертних” коментарів з однаковим фреймом дають ІМІ підстави говорити про ознаки можливого скоординованого просування окремих меседжів.
Від 36 згадок до 122 дописів за пів дня
Моніторинг ІМІ охопив 233 дописи, опубліковані з 1 до 14 вересня 2026 року, до 13:00, у 20 новинних телеграм-каналах з аудиторією понад 1 млн підписників.
До початку операції “Карфаген” Кравченко не був центральною фігурою порядку денного телеграму. Ситуація різко змінилася після повідомлень про слідчі дії в Офісі генпрокурора, його можливу причетність до справи, відставку й конфлікт із НАБУ та САП.
Пік настав 14 вересня. Лише до 13:00 ІМІ зафіксував 122 дописи – понад половину всього двотижневого масиву.
Втім, сама кількість згадок мало говорить про ставлення каналів до Кравченка. Значно показовішим виявився зміст повідомлень та спосіб, у який одні й ті самі тези одночасно з’являлися в різних каналах.
Шість каналів і один текст. Як з’явилася теза про “маніпуляції НАБУ”
Найвиразніші ознаки скоординованого поширення ІМІ зафіксував 6 вересня.
О 17:49 канал “Реальна Війна” опублікував великий допис із категоричним заголовком “НАБУ та САП спіймали на маніпуляціях”. У ньому йшлося про фотографію сейфа з грошима, яку використали в комунікації щодо операції “Карфаген”, хоча, за твердженням автора допису, сейф стосувався іншого кримінального провадження.
О 17:50 практично той самий текст з’явився на каналі “УС”. О 17:55 – в INSIDER UA, о 18:07 – у “Телеграмній службі новин”, о 18:10 – у “Новини: Україна | Головний”, о 18:11 – в “Адвокаті Права”.
Йдеться не просто про однаковий інформаційний привід. Українськомовні версії текстів практично дослівно збігаються, включно з послідовністю аргументів, формулюванням про “красиву історію”, яка “може розсипатися на очах”, та негативним означенням “антикорупційні ЗМІ”.
Позиції НАБУ чи САП у цих матеріалах не було.
Для звичайної оперативної новини синхронність сама по собі нічого не доводить: великі телеграм-канали регулярно передруковують одні й ті самі повідомлення протягом кількох хвилин. Але тут ішлося про довгий оцінний текст з однаковою аргументацією, що відрізняє цей випадок від типового передруку новини.
Після однакового тексту – серія “експертних” пояснень
На цьому хвиля не закінчилась.
О 20:01 “Інсайдер ЗСУ” опублікував коментар Олега Постернака про те, що “Карфаген” став “медійною атакою раніше, ніж суспільству показали докази”.
О 20:10 канал “Новини: Україна | Головний” дав коментар Кирила Сазонова з тезою про “війну силовиків”.
О 20:33 “Реальна Війна” опублікувала коментар Михайла Шнайдера під заголовком “Атака на ОГП починає розсипатися”.
О 21:27 “Телеграмна служба новин” поширила коментар Віталія Кулика про те, що “інформаційна перевага не може підміняти процесуальні гарантії”.
Ще за кілька хвилин “Труха” звинуватила журналіста Михайла Ткача в поширенні недостовірної інформації про Кравченка, а “Український Телеграм” опублікував матеріал з тезою про “дуже крутого режисера” в НАБУ та “шоу” замість боротьби з корупцією.
Тексти різні, але фрейм майже незмінний. Дії НАБУ подаються насамперед як інформаційна кампанія; доказів проти Кравченка начебто не досить; негативні повідомлення про нього дискредитуються; сам конфлікт переводиться з площини можливих злочинів у площину “війни правоохоронців”.
Наступного дня цей фрейм продовжився. “Новини: Україна | Головний” опублікував матеріал “Навіщо Кравченка втягують у справу Кропиви, якщо доказів його участі не показали?”, а “Тризуб” – коментар політолога із запитанням, чи не прикриває “Карфаген” “переділ ринку колцентрів”.
Це вже дозволяє говорити не про випадковий один допис, а про серію матеріалів, які послідовно працювали в інтересах однієї сторони конфлікту.
Раніше ІМІ вже фіксував ознаки можливої замовності в публікаціях, пов’язаних з операцією “Карфаген”: Times of Ukraine та “Україна Online” майже одночасно розміщували практично ідентичні матеріали про фігурантів справи, а згодом синхронно їх видалили.
Але “пулу Кравченка” дані не показують
Водночас було б некоректно зробити з цього висновок, що певна група великих телеграм-каналів системно підтримувала Кравченка.
Навпаки, наступними днями ІМІ зафіксував схожу механіку вже проти нього.
8 вересня “Інсайдер ЗСУ” та “Сірий Кардинал” з різницею у 22 хвилини опублікували дослівно однаковий текст:
“Досить підставляти Президента України та ганьбити Україну перед міжнародними партнерами. Прокуратуру перетворили на “дах” для шахрайських колцентрів”.
Обидві публікації навіть містили однаковий заклик приєднатися до іншого телеграм-каналу WARSHAL.
10 вересня ще одна велика негативна публікація з’явилася майже одночасно в чотирьох каналах. “Інсайдер ЗСУ”, “Новини: Україна | Головний”, “Український Телеграм” і НОВИНА поширили практично однаковий матеріал про те, що прокуратура нібито стала “зброєю проти опонентів влади”. У тексті містилися жорсткі звинувачення особисто проти Кравченка, зокрема щодо атак на НАБУ, САП та місцеве самоврядування.
Особливо показово, що “Інсайдер ЗСУ”, “Новини: Україна | Головний” та “Український Телеграм” до цього вже брали участь у поширенні матеріалів, які ставили під сумнів дії НАБУ або захищали позицію Кравченка.
Отже, вибірка радше свідчить не про політичну лояльність частини телеграм-каналів до конкретного посадовця, а про іншу проблему. Великі новинні канали можуть ставати майданчиками для швидкого поширення взаємозаперечних інформаційних кампаній.
14 вересня. Позиція Кравченка отримала значно більше охоплення, ніж відповідь НАБУ
Ще один показовий епізод стався вранці 14 вересня.
До 8:56 повідомлення про підписану Кравченком підозру директору НАБУ Семену Кривоносу вже опублікували 13 із 20 каналів вибірки.
Приблизно о 9:08 з’явилася відповідь НАБУ і САП. Антикорупційні органи заявили про “системну атаку”, повідомили, що Кривоносу підозру офіційно не вручено, та заперечили окремі твердження Кравченка.
У вибірці ІМІ цю відповідь поширили лише чотири канали: “Сірий Кардинал”, “Україна 24/7”, “Український Телеграм” та “Адвокат Права”.
Отже, навіть якщо не припускати жодного замовлення, телеграм значно ефективніше доніс до мільйонної аудиторії саме першу, конфліктну заяву Кравченка, ніж відповідь сторони, проти якої були висунуті звинувачення.
Звинувачення щодо Кривоноса підхопили 19 із 20 каналів
Ще масовішою стала друга хвиля того самого дня.
Після оприлюднення Кравченком матеріалів щодо нібито фіктивного всиновлення дитини Семеном Кривоносом ця теза з’явилась у 19 з 20 каналів вибірки. Не опублікував її лише “Реальний Київ”.
“Реальна Україна”, “Сірий Кардинал”, UKR INFORM, “Київ ІНФО” та УС прямо використовували слова “нібито” або “начебто”. “Труха” в повторній публікації написала, що це “стверджується” в оприлюднених матеріалах.
Натомість низка каналів винесла саму заяву в заголовок як фактичне твердження: “Кривонос фіктивно усиновив дитину”. Атрибуція “– Кравченко” залишалась, але граматично аудиторія спочатку отримувала твердження про вчинок як факт.
Особливо показовими стали “Труха” та “Український Телеграм”. Обидва канали спочатку опублікували категоричні формулювання про “фіктивне всиновлення”, а об 11:05 обидва дописи були видалені.
“Труха” пізніше повернулася до теми вже з обережнішим формулюванням “на плівках стверджується”.
Сам факт видалення не доводить замовності. Він може означати виправлення, юридичну пересторогу чи зміну редакційного рішення. Але синхронність появи та видалення таких матеріалів є додатковим маркером того, що варто аналізувати походження контенту.
Хто був нейтральним, а хто критикував
У вибірці були й канали, які переважно намагалися відокремлювати заяву від встановленого факту.
Найпослідовніше це видно в “Реальній Україні”. Канал використовував конструкції “за його словами” й “нібито”, повідомив як про версію “втечі”, так і про пояснення Кравченка щодо відрядження, а згодом опублікував повідомлення ДПСУ про законність його виїзду.
Схожа обережність була в “Київ ІНФО”: повідомляючи про виїзд генпрокурора, канал окремо зазначив, що офіційного підтвердження інформації немає, а твердження щодо Кривоноса позначив словом “нібито”.
“Реальний Київ” опублікував лише два матеріали, тому робити висновки щодо його сталої редакційної позиції на такому масиві некоректно.
Найпомітніше критичне та часто іронічне рамкування щодо Кравченка мав канал “Україна 24/7”. Повідомлення про його відсутність канал супроводив припущенням “Скоро материализуется в Лондоне?”, виїзд за кордон – емоційними ремарками про “втечу”, а матеріали щодо підозри Кривоносу – згадками про “шефа Андреевича”.
Проте для більшості каналів однозначна класифікація на “за Кравченка” і “проти Кравченка” не працює. “Сірий Кардинал”, “Новини: Україна | Головний”, “Інсайдер ЗСУ”, “Український Телеграм”, “Адвокат Права”, “Тризуб” та низка інших у різні моменти поширювали як вигідні Кравченку, так і критичні щодо нього повідомлення.
Не “пул Кравченка”, а ринок?
ІМІ не побачив стабільного пулу телеграм-каналів, який безумовно і системно працював би лише на Руслана Кравченка. Натомість моніторинг показав систему, здатну дуже швидко масштабувати потрібний комусь фрейм (можливо, тому, хто більше або оперативніше заплатить) незалежно від того, кого цього разу треба захищати чи атакувати.
У цій системі новинний канал може в понеділок поширювати матеріал про “маніпуляції НАБУ”, у середу – текст про прокуратуру як “дах” для колцентрів, а ще за кілька днів – без достатнього дистанціювання ретранслювати нові звинувачення Кравченка проти директора НАБУ.
Тому ключова проблема тут не лише в можливій джинсі. У випадку з телеграм-каналами ми спостерігаємо розмивання межі між інформуванням та інформаційним впливом. Для читача матеріал видається звичайною новиною. Однак іноді за формою це синхронно розміщений однаковий текст, одностороння “експертиза” або емоційно забарвлена атака.
ІМІ раніше вже фіксував, що найбільші українські телеграм-канали поєднують комерційну рекламу з матеріалами, які мають ознаки позитивного піару та негативних інформаційних атак, причому значна частина такого контенту не має належного маркування.
*Аналіз охопив 20 найпопулярніших телеграм-каналів українського сегмента за даними Telemetrio, які працюють як новинні та мають понад 1 млн підписників: “ТрухаУкраїна”, Times of Ukraine, INSIDER UA, “Україна Online”, “Реальний Київ”, “Реальна Війна”, “Адвокат Права”, НОВИНА, “Україна Сейчас”, “Україна 24/7”, “Новини: Україна”, “Інсайдер ЗСУ”, “Київ ІНФО”, “Український Телеграм”, “Всевидящее ОКО”, “Реальна Україна”, “Тризуб”, “Телеграмна служба новин”, “Сірий Кардинал” та UKR INFORM. Моніторинг охопив дописи з ключовим словом “Кравченко”, опубліковані з 1 до 14 вересня 2026 року, до 13:00 включно.
Під час цього дослідження ІМІ використовував власного ШІ-асистента “Левко”, що працює на базі великої мовної моделі (LLM), для структурування й аналізу масиву даних, пошуку повторюваних формулювань, часових збігів та інших закономірностей. Усі результати роботи “Левка” перевіряли й затверджували аналітики ІМІ. Методологію дослідження, інтерпретацію даних, висновки та остаточний текст визначає і затверджує редакція ІМІ.
#конфлікт #корупція #НАБУ #новини #журналістика #дезінформація #Telegram #Кравченко #САП #соцмережі #розслідування #Україна #Генпрокурор #моніторинг #Дослідження #ІМІ #політика #медіа #правоохоронні_органи #медіаграмотність #антикорупція #УСП #USP
