fbpx

Більшість з опитаних мешканців великих міст Казахстану, які ідентифікують себе як росіяни, вважають, що в Україні відбувається «спеціальна воєнна операція Росії» або «війна Росії з НАТО». Натомість, респонденти, які ідентифікують себе, як казахи, переважно дотримуються думки, що це війна між Росією та Україною (47%). Це дані дослідження настроїв людей у Казахстані, проведеного Київською школою економіки (KSE) та дослідницькою компанією Gradus Research.

40% казахських росіян вважають ціллю Росії в Україні «захист населення Донбасу». Серед казахів такої думки дотримуються 10%. Натомість у три рази більше (31%) згодні з тим, що Росія хоче окупувати Україну і приєднати її до себе.

«Коли ми бачимо у Казахстані цифру 20% тих, хто підтримує війну, важливо “копнути глибше”. І там ми побачимо, що розділ думок йде за етнічною ознакою: 42% росіян і тільки 11% казахів підтримують війну — розрив у 4 рази. Майже 70% респондентів, які ідентифікують себе, яка казахи, не підтримують дій росії. Можливо, тому, що не хочуть, щоб їх також денаціфікували», — зауважує Євгенія Близнюк, директорка дослідницької компанії Gradus Research.

Ще одна казахська соціальна група, яка не підтримує війну, — це молода генерація. Мешканці великих міст Казахстану віком до 35 років значно менше підтримують дії російської армії в Україні порівняно з іншими віковими групами, та менше довіряють медійним повідомленням про нацизм в Україні.

Згідно даним бюро національної статистики Агентства зі стратегічного планування та реформ Республіки Казахстан у 2021 році населення Казахстану склало 19 млн осіб, а частка казахів у етнічному складі досягла 70%. Частка респондентів, що ідентифікують себе як казахи, в дослідженні склала 68%. Частка респондентів, що ідентифікують себе як казахи в дослідженні склала 68%.

«Сьогодні весь цивілізований світ шокований не тільки жахливою військовою агресією Росії, але власною неспроможністю передбачити та зрозуміти цю війну. Дослідження пострадянського простору були обмежені, часто з ухилом до вивчення “містичної російської душі”, читання російських історії, літератури, філософії. Одночасно з цим було дуже мало наукових досліджень саме причинно-наслідкових зв’язків між тим, як працюють сучасні інституції, формується громадська думка, приймаються рішення політичними елітами та громадянами. Більше того, подібні дослідження не часто розроблялись в Україні. Ми хочемо змінити це та допомогти світу краще розібратись в тому, що відбувається не тільки в Україні та Росії, але і в сусідніх країнах. Саме тому разом з нашими партнерами ми плануємо проводити систематичні дослідження», — коментує Тимофій Брік, керівник соціологічних досліджень KSE.

Дослідження проведене у рамках проєкту Research of Democracy and Governance. Його мета — оцінити розвиток та становлення демократій, а також потенційні загрози на пострадянському просторі. Період проведення опитування — 12-14 квітня 2022, у ньому взяли участь 1186 респондентів віком 15-54 роки, які мешкають у великих містах Казахстану (Алмати, Нур-Султан, Актобе, Караганда, Усть-Каменогорск, Шимкент). Метод опитування — самозаповнення анкети у спеціальному додатку Gradus на смартфоні.

Джерело

COVID-19 Live