fbpx

Результати дослідження “Читання в контексті медіаспоживання: Вплив карантину на читацьку поведінку українців”, проведеного на замовлення Українського інституту книги показали, що карантин та пов’язаний із ним локдаун спричинив активізацію читацьких практик у березні.

Проте після травневого піку показники кількості згадувань книжок та читання у соцмережах знову повернулися на рівень січня-лютого. Окремі категорії користувачів у підсумках карантину зазначали, що так і не прочитали запланованих текстів.

“Великою мірою спад цікавості до книжкової тематики міг спричинити загальний рівень занепокоєння українців через карантинні обмеження та економічну кризу. Поруч із цим, мережі заполонив величезний масив безкоштовного контенту (численні фахові вебінари, навчальні відео-курси, доступи до іноземних музеїв, екскурсії онлайн, концерти тощо), який міг справді скласти конкуренцію книжкам”, – зазначають в інституті.

Щодо смакових уподобань читачів, то більшість масової літератури, яка обговорюється у соцмережах належить до жанру нонфікшн (літературної журналістики). Жанрова художня література, що була особливо популярна понад десятиліття тому, зараз витіснена в середовище нішевих спільнот.

Люди, що читають книжки, чітко діляться на сегменти за різними аспектами споживання книжкового контенту. Так, Західна Україна є оплотом найбільш традиційного книжкового споживання: тут найбільше помітна відданість друкованій книзі, користуванню бібліотеками тощо. В Одесі активно згадували про книжки для подарунків. Схід звертає дещо більшу, ніж в інших регіонах, увагу на аудіокнижки.

Читачі від 40 до 49 років стали також найактивнішими серед досліджених профілів, і єдиними, хто окремо обговорював читання електронних книжок.

Результати дослідження показали, що бібліотеками користується переважно жіноча половина читацької авдиторії. Окрім того, куплені жінками книжки кількісно переважають над отриманими у подарунок. Помітною є різниця і в споживчій поведінці чоловіків і жінок. З’ясувалося, що чоловіки дещо частіше отримують книжки у подарунок.

Як показало дослідження, Facebook залишається найпотужнішим промо-інструментом для поширення книжок, особливо українських, і особливо для авдиторії, старшої за 30 років. Однак при цьому Instagram компенсує брак контенту тим, що він є більше орієнтованим на продажі та комерцію.

До ТОП-20 сучасних українських авторів увійшли: Оксана Забужко, Ліна Костенко, Сергій Жадан, Макс Кідрук, Андрій Кокотюха, Софія Андрухович, Василь Шкляр,  Люко Дашвар, Юрій Андрухович, Галина Вдовиченко, Ірен Роздобудько, Володимир Лис, Іздрик, Юрій Винничук, Ірена Карпа, Андрій Курков, Марина Гримич, Роман Зіненко, Яніна Соколова, Ольга Купріян.

Максимальна аудиторія охоплення – у братів Капранових, оскільки вони завжди включають свої книжки та анотації до ютуб-роликів на популярну тематику.

Незалежно від статі користувачі соцмереж читають переважно друковані видання, менше – електронні (жінки роблять це в 11% згадувань, чоловіки – в 9%), і майже не слухають аудіокнижки (відповідно, 3% і 4% згадувань).

SML дослідження “Читання в контексті медіаспоживання: Вплив карантину на читацьку поведінку українців” проведене на замовлення Українського інституту книги з 1 січня по 31 липня 2020 року Центром контент-аналізу (компанія “Медіатека”). Для дослідження було відібрано публічні пости у соціальних мережах Facebook, Instagram, Twitter, ролики в YouTube та дописи в публічних каналах мессенджера Telegram, в яких були опубліковані згадування, пов’язані з книжковою тематикою. Таким чином було виокремлено та проаналізовано 1 387 163 одиниці контенту.

Український інститут книги – державна установа при Міністерстві культури та інформаційної політики України, покликана формувати державну політику у книжковій галузі, провадити промоцію книгочитання в Україні, підтримувати книговидавничу справу, стимулювати перекладацьку діяльність, популяризувати українську літературу за кордоном.

Джерело

COVID-19 Live