fbpx

За даними дослідження Info Sapiens «Споживчі настрої в Україні», що здійснюється за фінансової підтримки Dragon Capital, у листопаді Індекс споживчих настроїв (ІСН) склав 65,7 п., що на 3,3 п. вище, ніж у жовтні. Найбільш суттєвих змін зазнав Індекс доцільності робити великі покупки – він зріс на 10,2 п.

У листопаді 2020 року індекс споживчих настроїв (ІСН) склав 65,7, що на 3,3 п. вище за показник жовтня.

Індекс поточного становища (ІПС) зріс і складає 62,0, що на 7,1 п. вище за показник минулого місяця. Складові цього індексу зазнали таких змін:

  • –  індекс поточного особистого матеріального становища (х1) склав 50,9, що на 4,0 п. більше від рівня цього індексу у жовтні;
  • –  індекс доцільності великих покупок (х5) збільшився на 10,2 п. та встановився на позначці 73,2.

Індекс економічних очікувань (ІЕО) у листопаді не зазнав суттєвих змін та складає 68,2. Динаміка складових цього індексу виглядає так:

  • –  індекс очікуваних змін особистого матеріального становища (х2) зріс порівняно до минулого місяця на 3,4 п. і склав 76,5;
  • –  індекс очікуваного розвитку економіки країни протягом найближчого року (х3) збільшився на 2,2 п. та склав 55,0;
  • –  індекс очікуваного розвитку економіки країни впродовж найближчих 5 років (х4) складає 73,2, що на 3,1 п. нижче за показник жовтня.

У листопаді показник індексу очікуваної динаміки безробіття стабільний та складає 147,6. Індекс інфляційних очікувань не змінився та складає – 187,4. Очікування українців щодо курсу гривні впродовж найближчих 3 місяців покращилися: індекс девальваційних очікувань зменшився на 5,8 п. та складає 154,8.

«У листопаді 2020 року споживчі настрої невеликою мірою поліпшились. Можливі причини такого поліпшення – це зростання зайнятості та ділової активності у жовтні, послаблення девальваційних очікувань. Найбільший приріст показав індекс доцільності робити великі покупки, що повернувся на рівень липня-вересня після падіння у жовтні.» – коментують аналітики Info Sapiens.

Графік динаміки індексу споживчих настроїв в Україні за листопад (цільова аудиторія 16+)

Таблиця динаміки індексу споживчих настроїв в Україні за листопад (цільова аудиторія 16+)

Інформація про дослідження

Дослідження споживчих настроїв в Україні проводилося ІП «ГФК ЮКРЕЙН» з червня 2000 року, а з 2019 року його здійснює ТОВ «ІНФО САПІЄНС».

Індекс споживчих настроїв в Україні визначають на підставі вибіркового обстеження домашніх господарств країни. Під час дослідження опитують 1000 осіб віком від 16 років. Вибірка репрезентативна за статтю та віком, враховує міське та сільське населення й розмір населеного пункту. З дослідження «Споживчі настрої» вилучена Автономна Республіка Крим, а у Донецькій та Луганській області опитування проводилися тільки на територіях, що контролюються Україною. Статистичне відхилення не перевищує 3,2%. У квітні й травні 2020 року опитування було проведене методом телефонного інтерв’ю із дзвінками на мобільні номери. Польовий етап жовтневої хвилі тривав з 5 по 24 листопада.

Для визначення ІСН респондентам ставлять такі запитання:

    1. 1.  Як змінилося матеріальне становище вашої сім’ї за останні шість місяців?
    2. 2.  Як, на вашу думку, зміниться матеріальне становище вашої сім’ї впродовж наступних шести місяців?
    3. 3.  Говорячи про економічну ситуацію в країні загалом, ви вважаєте, що наступні дванадцять місяців будуть для економіки країни сприятливим чи несприятливим часом?
    4. 4.  Як ви охарактеризували б наступні п’ять років – як сприятливий чи несприятливий час для економіки країни?
    5. 5.  Як ви гадаєте, тепер загалом сприятливий чи несприятливий час робити великі покупки для дому?

За кожним із цих запитань визначають відповідний індекс:

        • •  індекс поточного особистого матеріального становища (х1);
        • •  індекс очікуваних змін особистого матеріального становища (х2);
        • •  індекс очікуваного розвитку економіки країни впродовж найближчого року (х3);
        • •  індекс очікуваного розвитку економіки країни впродовж найближчих п’яти років (х4);
        • •  індекс доцільності робити великі покупки (х5).

Значення індексу обчислюють таким способом: від частки позитивних відповідей віднімають частку негативних і до цієї різниці додають 100, щоб уникнути появи від’ємних величин. На підставі цих п’яти індексів визначають три сукупні індекси:

        • •  індекс споживчих настроїв (ІСН) – середнє арифметичне індексів х1–х5;
        • •  індекс поточного становища (ІПС) – середнє арифметичне індексів х1 і х5;
        • •  індекс економічних очікувань (ІЕО) – середнє арифметичне індексів х2, х3, х4.

Значення індексів можуть змінюватися в межах від 0 до 200. Значення дорівнює 200 в тому разі, якщо всі громадяни позитивно оцінюють економічну ситуацію. Індекс дорівнює 100 тоді, коли частки позитивних і негативних оцінок однакові. Значення індексу менше 100 означає, що в суспільстві переважають негативні оцінки. Для визначення індексу очікуваної динаміки безробіття (ІОДБ), індексу інфляційних очікувань (ІІО) та індексу девальваційних очікувань (ІДО) респондентам ставлять такі запитання:

        1. 1.  Як ви вважаєте, упродовж найближчих дванадцяти місяців безробітних (людей, які не мають роботи й шукають її) буде більше, приблизно стільки ж чи менше, аніж тепер?
        2. 2.  Як, на вашу думку, змінюватимуться ціни на основні споживчі товари та послуги впродовж найближчих одного–двох місяців?
        3. 3.  Як, на вашу думку, зміниться курс долара по відношенню до гривні впродовж найближчих трьох місяців?

Значення ІОДБ, ІІО та ІДО обчислюють таким способом: від частки відповідей, що свідчать про зростання безробіття (інфляції, девальвації), віднімають частку відповідей, що свідчать про зменшення безробіття (інфляції, девальвації), і до цієї різниці додають 100, щоб уникнути появи від’ємних величин. Значення цих індексів можуть змінюватися в межах від 0 до 200. Наприклад, значення індексу дорівнює 200, якщо всі громадяни передбачають зростання безробіття (інфляції, девальвації).

Джерело

COVID-19 Live