Вперше в Польщі на провінційному рівні перевірили сприйняття іноземців. Дослідження, проведене науковцями факультету економіки
та менеджменту Опольського технологічного університету на замовлення Маршалки Опольського воєводства, є унікальним і ще в одному аспекті – результати аналізувались з урахуванням того, що респонденти мав німецьке походження.
Інформація, яку надала Опольська філія Закладу соціального страхування, свідчить, що в Опольському воєводстві все більше працює іноземців. Наприкінці жовтня ц.р. На соціальне страхування перебувало майже 24 тис. іноземців – для порівняння, влітку майже на 1000 менше.
В Опольському регіоні легально проживають люди з паспортами 66 країн. Більшість людей декларують українське громадянство, є також багато білорусів, грузинів, молдаван, а також громадян Румунії, Росії, Німеччини та Туреччини. Іноземці працюють переважно як кваліфіковані та некваліфіковані робітники, найчастіше в промисловості, будівництві та на транспорті.
Останніми роками спостерігається збільшення кількості людей, зайнятих у агенціях зайнятості.
Як сприймають іноземців жителі регіону? Чи хочуть вони, щоб іноземці привозили сюди свої сім’ї, плекали традиції та звичаї своєї країни? Чи не заперечують вони мати еквівалентну посаду на роботі? У тому числі Ці питання вперше розглянуто на рівні воєводства і вперше серед осіб, які декларують німецьке походження, на прохання Маршалки Опольського воєводства.
– Можна припустити, що для мешканців нашого воєводства іноземці – це група, яка на якийсь час приїжджає до нас. Ми не ставимося до них як до потенційних мешканців області. Ми розглядаємо імміграцію як тимчасовий процес. Цікаво, що найбільший відсоток людей, які приймають іммігрантів оселитися в регіоні та привезти свої сім’ї в Опольську область, зафіксований у найстаршій віковій групі, тобто у людей віком від 60 років. Враховуючи міграційний досвід, з’ясувалося, що найбільш позитивно ставляться до поселення іноземців, які працюють на Опольському регіоні з сім’ями, люди з більш ніж 10-річним досвідом роботи за кордоном – зазначає проф. Бригід Солгаз кафедри регіональної політики та ринку праці на факультеті економіки та менеджменту Опольського технологічного університету, який разом із д-ром Сабіною Кубіціель-Лодзіньською та д-ром Йолантою Май провів дослідження.
– Варто також зазначити, що кожен другий респондент погоджується з тим, що приплив іноземців, особливо молодих людей із сім’ями, може бути корисним у ситуації депопуляції та старіння суспільства, а це означає, що мешканці усвідомлюють можливу роль іноземців у усуваючи демографічні проблеми регіону, хоча значна частина з них не в змозі зайняти однозначну позицію з цього приводу, – додає проф. Брігід Солга .
Дослідження проводилося на групі з 1000 осіб. Лише 4,5% з них зізналися, що не мали особистого контакту з іноземцями.
– Жителі Опольського воєводства позитивно сприймають, зокрема, трудових мігрантів. Переважна більшість респондентів згодні на необмежений доступ іноземців до працевлаштування (майже 64%). Ще більше сприйняття іноземцями можливості створення власних компаній (понад 73%). Це означає, що жителі Опольського воєводства відкриті до працевлаштування іноземців у регіоні та створення ними компаній. Це також видно у разі прийняття винагороди, яку отримують іноземні працівники. Понад 70% респондентів вважають, що іноземці, які перебувають в Опольському воєводстві, повинні отримувати таку ж винагороду, як і польські службовці. Більше того, про це вказують майже 73% респондентів– перераховує д-р Сабіна Кубіцель-Лодзінська з кафедри регіональної політики та ринку праці факультету економіки та менеджменту Опольського технологічного університету, співавтор дослідження.
Доступ іноземців до тих самих прав респонденти сприймають дещо інакше, ніж поляки – таких як допомога по безробіттю, сімейна допомога – трохи більше половини респондентів погоджуються на доступ до цих прав (54%), але вже кожен четвертий з них не визначився з це питання, і кожен п’ятий в тій чи іншій мірі висловлює опір.
– Більшість респондентів кожної вікової групи відкриті до працевлаштування іноземців, але дещо частіше проти цього виступають наймолодші. Це може бути наслідком складнішого становища людей цієї вікової групи на ринку праці, тобто групи, яка виходить на цей ринок, без більшого професійного досвіду, а отже, більшою мірою боїться конкуренції, – перераховує проф. Брігід Солга .
Жителі Ополя також виявилися досить обережними щодо можливості доступу іноземців до послуг в офісі рідною мовою. Згоду висловлюють трохи більше 47% респондентів, навіть 1/3 не мають думки з цього приводу, а понад 1/5 респондентів – проти.
Однозначно більше людей схвалює можливість перекладу офіційних сторінок іншими мовами, ніж надання послуг заявникам мовами мігрантів. Більшість, тобто понад 63% жителів регіону, вважають, що офіційні сайти мають бути доступні також іншими мовами (наприклад, українською, англійською).
Дослідження показує, що жителі Опольського воєводства найбільше симпатії ставляться до чехів, італійців та словаків, тоді як неприязнь найчастіше заявляли до ромів, арабів (наприклад, мешканців Сирії, Туреччини чи Ірану) та росіян. Так само більшість респондентів (майже 60%) вважають, що Опольське має бути відкритим для напливу іноземців із культурно близьких країн, наприклад громадян України, Білорусі, Росії, хоча навіть 1/3 з них не мають жодної думки. з цього приводу, але, з іншого боку, лише 12% проти.
–З іншого боку, коли йдеться про відкритість для іноземців із культурно різних країн, вона нижча. Близько 43% жителів області погоджуються, що регіон має бути відкритим для напливу цієї групи іноземців, але більше 1/5 респондентів проти цього, а 1/3 не мають думки з цього приводу. Це означає, що сприйняття іноземців із культурно різних країн дещо нижче серед мешканців регіону, ніж тих із країн, які культурно близькі , інформує д-р Сабіна Кубіцель-Лодзінська . –У цьому контексті тривожним сигналом може стати той факт, що найнижчий рівень прийняття іноземців вказали наймолодші респонденти до 30 років. Тому варто вжити заходів для підвищення обізнаності та знань про іноземців серед наймолодших жителів Опольського воєводства, організувати ініціативи для підвищення обізнаності та формування толерантності та сприйняття, адресовані студентам середніх та вищих шкіл, – додає д-р Сабіна Кубіцель-Лодзінська .
Більше розходяться думки щодо працевлаштування іноземців лише за тими професіями, на яких поляки не хочуть працювати. Трохи більше половини респондентів (бл. 51%) не погоджуються з наведеною думкою в тій чи іншій мірі, майже третина респондентів (бл. 28%) погоджуються, і кожен п’ятий з них (близько 20%) не мають думки з цього приводу.
–Цікаво, що це схвалення набагато вище, якщо брати до уваги посади, які довіряють громадськості, наприклад, вчителі, лікарі, медсестри, юристи, а також привабливі посади, тобто ті, що потребують вищої кваліфікації, наприклад, IT-спеціалісти чи інженери. У першому випадку 63% респондентів вважають, що іноземці, які перебувають в регіоні, можуть зайняти позиції громадської довіри, і лише 2,8% висловлюють тверду опозицію. У другому – понад 70% респондентів вважають, що іноземці повинні мати можливість працевлаштуватися на привабливих посадах, і лише близько 10% проти цього, – перераховує проф. Брігід Солга .
У дослідженні також брали участь респонденти німецького походження. У чому полягає відкритість цих людей для іноземців? –Треба сказати, що результати дослідження з посиланням на думки людей німецького походження принаймні в деяких питаннях викликають подив. Наприклад, майже 80% людей німецького походження висловлюють схвалення щодо підприємництва іноземців, що призводить до створення ними компаній. Це означає, що на ринку праці Ополя дуже високий рівень сприйняття людей німецького походження, які відносяться до іноземців, як працівників. Також більшість з них значною мірою визнають значення іммігрантів у розвитку регіону людини. З іншого боку, майже 58% людей, які декларують німецьке походження, вважають, що іноземці, які проживають в регіоні, повинні вивчати польську мову і водночас плекати польські традиції та звичаї (така ж думка трохи менше, оскільки 55, 6% ненімецьких респондентів). Здається, це досить несподіваний результат, враховуючи, що представники німецької меншини водночас очікують прийняття на вивчення та використання німецької мови в регіоні.– зазначає д-р Сабіна Кубіцель-Лодзінська .
