45% новин зі стрічок онлайн-медіа розповідають не про нову подію чи факт, а про заяву, оцінку, заклик, припущення або прогноз, як показав моніторинг Інституту масової інформації. Це не означає, що такі матеріали не мають суспільної цінності чи порушують журналістські стандарти.
Решта 55% досліджених матеріалів повідомляли про подію, дію, результат або інший новий факт. Різниця між цими двома типами новин принципова, бо заява високопосадовця чи прогноз експерта можуть бути достатнім інформаційним приводом. Але в одному випадку аудиторія дізнається, що змінилося в реальності, а в іншому – як хтось цю реальність оцінює або якою бачить її в майбутньому.
Різниця між редакціями виявилася помітною. Найбільшу частку подієвих новин ІМІ зафіксував на Суспільному та “Цензор.НЕТ” – по 82%. У “24 каналу” таких матеріалів було найменше серед досліджуваних медіа (48%), тобто більш ніж половину дослідженої стрічки становили новини, сформовані на основі чиїхось оцінок, припущень, закликів або прогнозів.
Одні медіа більше концентруються на тому, що вже відбулося, саме на журналістському зборі інформації. Інші частіше перетворюють на самостійні новини висловлювання та прогнози. Що більше другого типу матеріалів, то менше стрічка працює як хроніка подій і більше – як потік оцінок, очікувань і прогнозів.
Тому питання не в тому, чи можна робити новину із заяви. Звісно, можна. Питання в тому, чи зрозуміло з матеріалу, де встановлений факт, а де – позиція, намір або сценарій, який ще може не реалізуватися.
Важливе чи неважливе
ІМІ не зараховував автоматично всі заяви посадовців до непoдієвих новин. Якщо людина повідомляла новий конкретний факт – наприклад, уже витрачену суму, ухвалене рішення, вчинену дію чи отриманий результат, – такий матеріал потрапляв до категорії новин про події та факти.
Тобто важливо не те, хто говорить, а те, що нового містять його слова. Такий підхід дозволяє відділити дві зовні схожі новини. “Посадовець повідомив, що кошти вже виділено” – це інформація про факт. “Посадовець вважає, що грошей можуть виділити більше” – уже повідомлення про очікування.
- Україні треба ще $27 мільярдів, але в ЄС не розуміють, чому виник дефіцит (УНІАН)
- “Це має вирішальне значення”: Рютте назвав суму, яку союзники виділили за рік на закупівлю американської зброї для України (OBOZ.UA)
- Молдова відреагувала на російський обстріл КПП на кордоні з Україною, який вбив 2 людей (“Українська правда”)
У першому випадку інформаційна цінність полягає в новій конкретній цифрі – заявленій потребі у фінансуванні. У другому – в даних про вже виділені кошти. Офіційна дипломатична реакція може бути самостійною інституційною дією, а зміна валютного курсу – перевірюваною зміною показника. Тобто “подієвість” у цьому дослідженні трактувалася ширше, ніж лише фізична подія.
До цієї ж категорії ввійшли повідомлення про завершені дії та конкретні результати – від російських атак і бойових епізодів до міжнародних та спортивних подій:
- Сили ППО вночі знешкодили 165 російських дронів, є влучання ракет (Суспільне)
- Оператори ССО заскочили зненацька та полонили двох окупантів на Донеччині. ВIДЕО (Цензор.НЕТ)
- США знищили ще 5 іранських танкерів (“24 канал”)
- Чемпіон WBC зірвав битву поглядів перед поєдинком (Кореспондент.net)
- У фраку та білій сорочці: родина Уельських поділилася першими фото принца Джорджа з Ітона (ТСН)
- Батько в Іспанії забув 10-річного сина на заправці й дізнався про це за 140 км (NV)
Ці приклади різні за суспільною вагою, але їх об’єднує одна ознака – в основі є дія, зміна або результат, який уже настав і який можна описати як факт. Але навіть за широкого трактування подієвості значна частина новинних стрічок залишається побудованою на позиціях і сценаріях, а не на змінах, які вже відбулися.
Коли позиція політика стає самостійним інформаційним приводом
Інша ситуація виникає тоді, коли новим у матеріалі є не дія чи рішення, а оцінка вже відомих подій. Наприклад, у вибірці ІМІ була новина, в якій наслідки російських атак уже були відомі з попередніх повідомлень, а новим інформаційним приводом стала оцінка президента щодо реакції міжнародної спільноти.
- Зеленський про удари РФ по Україні: Міжнародна спільнота, на жаль, замало реагує (Цензор.НЕТ)
У такій новині аудиторія отримує не новий факт про сам обстріл, а нову політичну інтерпретацію вже відомої події. Позиція президента може бути суспільно значущою. Але функція такого повідомлення інша – воно вводить у порядок денний рамку, через яку один з учасників подій пропонує дивитися на ситуацію.
Те саме стосується закликів, натяків і припущень іноземних політиків. У вибірці були, зокрема, такі матеріали:
- Рубіо: Є можливість за кілька тижнів розробити план відновлення переговорів між Україною та РФ (Суспільне)
- Сікорський натякнув, що Навроцький міг би вплинути на Трампа у питанні Patriot для України (“Європейська правда”)
- “Ми знаємо, хто тут живе”: Вадефуль закликав українських чоловіків у Німеччині повернутися в Україну (OBOZ.UA)
Спільна риса цих матеріалів – між заголовком новини та реальною зміною ситуації залишається ще один крок. Переговори можуть не розпочатися, політик може не дослухатися до заклику, а запропонований сценарій – не реалізуватися. Тому слова “припустив”, “закликав”, “вважає”, “може”, “очікує” тут є не стилістичними деталями, а інформацією про статус самого повідомлення.
На рівні окремого матеріалу це майже непомітно. На рівні стрічки видно, що політичне мовлення саме по собі стає регулярним виробником інформаційних приводів, навіть коли за словами ще не стоїть нове рішення чи дія.
Особливий випадок – російські заяви
Окремий тип матеріалів у вибірці – новини про заяви представників Росії. Тут сама відсутність нового рішення чи дії ще не означає слабкого інформаційного приводу. Публічна позиція російського керівництва щодо війни, переговорів, територій чи відносин із союзниками України може бути суспільно важливою вже тому, що дозволяє зрозуміти, що саме Росія декларує і яку рамку подій намагається просувати назовні.
Наприклад, УНІАН опублікував новину про оцінку Сєргєєм Лавровим американського підходу до можливих переговорів:
- Росії сподобався підхід США до мирних переговорів: Лавров назвав причину (УНІАН)
У цьому разі новиною є не нова домовленість між Росією та США – про неї Лавров не повідомляв, – а публічно сформульована позиція російської сторони. Для аудиторії вона має інформаційну цінність, бо дає змогу бачити, як російське керівництво описує переговорний процес і які сигнали намагається передати назовні. Водночас твердження Лаврова про позицію США не варто сприймати як незалежно встановлений факт, це інтерпретація.
Саме тому під час роботи з такими заявами важливо не відмовлятися від них як від інформаційного приводу, а чітко маркувати статус інформації, що саме сказав російський посадовець, що з цього підтверджено іншими джерелами, а що залишається його оцінкою або трактуванням. Експерти ІМІ застерігають не від самого використання російських джерел, а від некритичного цитування, особливо коли інформація не має суспільної ваги або заяву ворога подано без необхідного контексту.
І важливий момент про лінкування. На думку експертів ІМІ, редакція може не ставити активне посилання на російське медіа, паблік чи канал, але має назвати джерело досить точно — ім’я людини, назву медіа або соцмережі, — щоб його можна було ідентифікувати. І зрозуміло, що на етапі редакційної перевірки варто дійти до першоджерела й перевірити, чи справді умовний Лавров це сказав.
Експертні прогнози. Пояснення чи новина про те, чого ще немає?
До вибірки потрапили матеріали, побудовані на прогнозах, припущеннях і порадах експертів. Наприклад, що має зробити Україна, чому Росія застосовує чи не застосовує певний тип зброї, як може розвиватися ситуація.
- Три нищівні удари по РФ, які зупинять ракетний терор: експерт розповів, що має робити Україна (ТСН)
- Чому РФ масово не атакує Київ “Бандеролями”: думка експерта (РБК-Україна)
Такі матеріали можуть бути корисними для пояснення складних тем. Проблема виникає не через сам експертний коментар, а через формат його подання. Аналітичний матеріал зазвичай пропонує аргументацію, альтернативні пояснення, дані й контекст. Новинний формат стискає це до одного нового твердження – “експерт пояснив”, “експерт назвав”, “експерт спрогнозував”. У результаті гіпотеза отримує ту саму жанрову форму, що й повідомлення про вчинену атаку, ухвалене рішення чи оприлюднену статистику.
Схожий механізм працює й за межами політики та війни. Інформаційним приводом може бути враження героя матеріалу або можливий майбутній крок спортсмена.
- Легендарний боксер став свідком обстрілу Києва (Кореспондент.net)
- Без футболу вже пів року: Зінченко може сенсаційно перейти в топ-клуб Італії (“24 канал”)
Моніторинг контенту не вимірював, як саме такі матеріали впливають на сприйняття аудиторії. Але він показує структурну особливість стрічки, коли факти, оцінки та припущення конкурують за увагу читача в одному й тому самому форматі “новини”.
Цікавий виняток – прогнози погоди. Формально вони теж повідомляють про те, чого ще не відбулося. Однак на відміну від політичного припущення чи експертного сценарію прогноз погоди спирається на систематичні спостереження, розрахункові моделі та дані.
- Атмосферний фронт. Синоптики повідомили, кого зачеплять дощі та похолодання до кінця тижня в Україні (NV)
Саме цей приклад показує межі простого поділу “минуле і теперішнє – факт, майбутнє не факт”.
Як вирішити, варта уваги заява чи ні?
Не стоїть питання, чи можна робити новину із заяви. Звісно, можна. Експерти ІМІ пропонують простий трискладовий тест, якщо є сумніви, варто брати чийсь прогноз у новини чи ні.
Крок 1. На чому ґрунтується твердження?
Чи має воно перевірювану фактичну основу? Чи базується на даних, документах, професійній експертизі? Чи читачеві фактично пропонують лише чиєсь припущення? Що слабша доказова база, то обережніше медіа має поводитися з твердженням і то менше підстав подавати його як самостійний факт.
Крок 2. Чому саме слова цієї людини є новиною?
Значення має не просто впізнаваність спікера, а його статус і експертиза щодо конкретної теми. Президент може повідомляти про державне рішення, міністр – про політику свого відомства, синоптикиня – про прогноз, побудований на професійних моделях. Натомість високий статус сам собою не робить людину компетентним джерелом у будь-якому питанні. Редактор має відповісти на запитання: що дає цьому спікерові право знати, оцінювати або прогнозувати саме це – повноваження, професійна експертиза, доступ до інформації чи безпосередня участь у подіях? ІМІ також рекомендує редакціям користуватися Базою псевдосоціологів.
Крок 3. Ступінь невизначеності. Чи зрозуміє аудиторія, що йдеться про прогноз?
Прогноз, що спирається на дані, сталі тенденції чи професійну методику, слід відрізняти від малоймовірного сценарію або спекулятивного припущення – і ця різниця має бути зрозуміла читачеві з формулювання заголовка та ліду. Факт, офіційна позиція, прогноз і припущення не те саме. Редакція має зробити їхній статус очевидним уже із заголовка та ліду. “Уряд ухвалив” принципово відрізняється від “міністр очікує”; “розвідка встановила” – від “експерт припускає”; “переговори розпочнуться” – від “політик вважає, що переговори можливі”. Що невизначенішим є твердження, то виразніше ця невизначеність має бути показана аудиторії.
Якщо твердження має надійну основу, спікер релевантний темі, а ступінь невизначеності чесно позначений, воно цілком може бути повноцінним інформаційним приводом. Проблема виникає тоді, коли один із цих елементів зникає: припущення не має доказової бази, авторитет спікера підміняє його компетентність або прогноз у заголовку починає видаватися фактом.
*До моніторингової вибірки ввійшли новини 10 найпопулярніших онлайн-медіа України за версією Similarweb: РБК-Україна, Новини.LIVE, “24 канал”, УНІАН, OBOZ.UA, “Українська правда”, Цензор.НЕТ, NV, “Кореспондент.net”, ТСН. За допомогою моніторингового робота ІМІ з рубрики новин кожного сайту витягнуто по 50 матеріалів, які вийшли в стрічках новин кожного видання після 9:00 9 вересня 2026 року. Всі відібрані для моніторингу новини опрацьовані експертами вручну.
#медіаграмотність #дезінформація #моніторингІМІ #перевіркафактів #медіаетика #журналістика #Дослідження #медіакритика #фабрикапрогнозів #новиннаграмотність #інформаційнабезпека #ІМІ #якістьновин #фейки #українськімедіа #медіапростір #УСП #USP
