fbpx

Цифровізація суспільства та економіки, згідно з концепцією кабміну, мала бути завершена вже до кінця цього року, проте реформа триває й досі.

Крім кількох гучних цьогорічних прем’єр з новітніми додатками чи онлайн-послугами, похвалитися майже немає чим. То коли наше  суспільство стане цифровим і навіщо це взагалі потрібно, розбираємося далі.

Фактично, цифровізація – це квазіреформа, про вона торкається різних сфер державного управління та суспільного життя, які наразі самі переживають докорінні реформи. Наприклад, частиною медреформи є введення електронного документообігу, антикорупційна реформа передбачає відкриття електронних реєстрів та нові сервіси електронних закупівель, електронні та доступні до перегляду декларації чиновників та держслужбовців (історію з рішенням КСУ наразі опустимо), земельна реформа потребує відкритого реєстру ділянок тощо. Тобто від ефективного та своєчасного впровадження цифрових технологій залежить чи не кожна галузь в нашому суспільстві.

Але до самого процесу впровадження цих технологій залишається чимало запитань. Наприклад, електронні рецепти та медичні картки в Україні вже введено, однак лікарі досі змушені дублювати записи в паперовій формі. Так, як зізнаються самі медики, замість спрощення життя вони отримали подвійну роботу, від якої наразі не можуть відмовитися. Аналогічні проблеми відчуває сфера освіти, і хоч міністерство декларує готовність та бажання змін, по факту паперова робота вчителів нікуди не дівається, та й єдиної ефективної системи дистанційного навчання за весь час карантину в Україні так і не введено. В той же час, за останні кілька років українці дійсно отримали доступ до багатьох послуг онлайн, доступ до зручних електронних реєстрів та технологічні механізми участі в житті громад та прийнятті рішень (електронні петиції, електронні звернення, бюджети участі тощо).

Цифровізація Львівщини: очікування та реальність

У питанні ІТ та впровадження новинок Львівщина зазвичай задніх не пасе. Останніми роками регіон та окремі міста регулярно очолюють національні рейтинги з впровадження цифрових технологій та окремих проєктів з цифровізації сфери адмінпослуг, міського управління тощо.

Нещодавно чинний голова ЛОДА Максим Козицький пообіцяв швидкі зміни у самій обласній адміністрації. Він запевнив, що Львівська обласна державна адміністрація однією з перших серед місцевих адміністрацій здійснить перехід на режим paperless й пообіцяв такі зміни вже наступного року.

«Держава у смартфоні», яку обіцяв Володимир Зеленський, з наступного року стане реальністю. Весь документообіг, пов’язаний із наданням послуг органами державної влади, буде можливий в електронному вигляді. Це покладе край застарілій бюрократичній процедурі функціонування державного апарату та спростить життя громадян у спілкуванні з чиновниками», – наголосив Максим Козицький.

Водночас, у Львівській ОДА досі немає заступника голови, який би відповідав за цифровий напрямок, як це передбачено реформою. Тому важко оцінити реальні перспективи виконання обласною владою таких гучних обіцянок.

Експерт Станіслав Гайдер, керівник цифрової трансформації Національного агентства з питань запобігання корупції, вважає Львівщину лідером серед усіх регіонів. «Львівщина як мінімум одна з лідерів, бо дуже сильною була команда голови ЛОДА Синютки, вони впровадили по всій області галерею електронних послуг по ЦНАПу, вони впровадили енергоаналітику у всіх закладах області, вводили електронний документообіг, єдину геоінформаційну систему Львівщини. Плюс, міста Львівщини в останні роки були дуже сильними, той самий Дрогобич, Червоноград сильно піднявся, Львів завжди був як флагман. Я би казав з упевненістю, що Львівщина серед лідерів. Хто може підтіснити Львівщину? Я зараз думаю, пригадую, що Волинь колись добре йшла, але швидко потухла. Напевно, хіба Київщина може», – коментує експерт.

 Підтверджує цю думку і дослідження професорки, докторки економічних наук Любові Федулової, оприлюднене на сайті Нацакадемії державного управління: «Лідером у сфері цифровізації є м. Львів, де ще у 2016 році обласна Рада затвердила Програму цифрового перетворення Львова на 2016-2020 роки. Метою її є досягнення світових стандартів надання адміністративних та комунальних послуг, відкритості та доступності влади міста, ефективності управління господарством міста, з використанням інформаційних технологій у всіх сферах життєдіяльності міста».

2020: чи відбувся прорив

Цього року мав відбутися прорив, але враження від цьогорічних подій – неоднозначне. З одного боку, в Україні запустили «Дію», яка цілком може спростити життя українців. Оформлення виплат на дитину, відкриття ФОПа, отримання даних з реєстрів та інші послуги тепер можна отримати не виходячи з дому. Щоправда, сайт «Дії» досі регулярно «глючить», часто виникають проблеми з реєстрацією через Bank-ID чи ЕЦП, та й функції на сайті виглядають дещо урізаними. Тим не менше, це дійсно великий крок як для відкриття даних, так і для наближення послуг до користувача. Про це говорить і Станіслав Гайдер. «Є декілька ключових аспектів, навіщо потрібна цифровізація. Перший – це запобігти корупції, бо всі ІТ-продукти дають антикорупційний ефект, тому що програму надурити неможливо. Тому непрямий ефект – превенція корупції, отримання громадянами кращих умов для життя. Другий аспект – це покращення послуг і надання рівних умов усім громадянам. Наприклад, є люди з особливими потребами, для них ряд послуг є заблоковані. Є інші люди, які в силу обставин не можуть, наприклад, піти на сесію міської ради чи взяти активну участь в громадській діяльності, бо працюють. Але на роботі вони можуть виділити 5 хвилин за комп’ютером, аби, умовно, залишити свій коментар чи пропозицію. Тобто є кілька ключових аспектів, чому цифровізація потрібна», – коментує він.

У той же час, паралельно з цими прогресивними процесами в Україні відбуваються і зворотні. Так, одне рішення Конституційного суду поставило під удар чималий шматок роботи з відкриття даних, хоча стосувалося в першу чергу не цифрової, а антикорупційної реформи. 

«Щодо незворотності цифрової трансформації я маю стриманий оптимізм, – пояснює Станіслав Гайдер. – Бо якщо на рівні міста вона може бути незворотною, то на рівні держави – важко сказати. Але ситуація ніколи не відкотиться назад, якщо буде великий пул громадян, які не дозволять це зробити, як сталося з КСУ. Я зараз кажу як громадянин, а не як посадова особа, й на мою думку в КСУ не очікували такої реакції. Місяць тому та й раніше вони розглядали резонансні справи по НАБУ й такого розголосу не було. Щоб була незворотність реформи, вона має стати на ноги. Цифровізація дуже швидко йде вперед. Звичайно, більшість проєктів можна назвати проєктами MVP, тобто minimal value project (проєкти з мінімальною вартістю, – ред.). Це не є погано, тому що поки міська рада буде збирати гроші, проводити тендери, поки розроблять продукт, він нікому не буде потрібен. Але є компанії, які з міжнародною підтримкою створюють якийсь продукт, наприклад, єдину систему консультацій, петиції, громадські бюджети, і дають цей продукт міській раді, не даючи їй витрачати кошти. Чи вони ідеальні? Ні, бо в місті з’являється зоопарк рішень, а мешканець хоче єдиний кабінет, наприклад, як у ПриватБанку, що в одному кабінеті є одне, друге й третє. Але це неможливо зробити, бо є різні бюджети, різні компетенції в міських радах. Тому ми йдемо від MVP  проєктів, тобто швидко йдемо вперед, швидко щось впроваджуємо, щось не йде – його викидаємо, щось пробуємо нове. І, я вважаю, що наша країна йде швидко вперед. Чи однаково якісно, то я думаю, до 2018 року не можна було того казати, але після запуску цифрової трансформації, який запустив проєкт CDTO по всій країні (це заступники керівників органів з питань цифровізації, які опікуються цим питанням, ситуація змінилася. Для прикладу, в мінспорті немає реєстру атлетів, в країні немає реєстру людей, позбавлених волі, немає реєстру ветеранів, реєстру пам’яток культурної спадщини, і це лише кілька прикладів. Але впровадження такої гілки як CDTO пришвидшить процес розвитку вже центральних органів влади, бо зараз в містах процес швидше пішов, ніж у центрі. Це було до 2019 року, але після впровадження центрального органу влади, який відповідає за цифру, воно трохи підтягнеться. Наскільки – побачимо».

Джерело

COVID-19 Live