fbpx

Пресреліз підготовлений заступником директора КМІС Антоном Грушецьким

Упродовж 4-27 грудня 2022 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки «Омнібус». Методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (computerassistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) опитано 995 респондентів, що мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим). Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України (у межах, які контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року). До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року (АР Крим, м. Севастополь, окремі райони Донецької та Луганської областей), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали закордон після 24 лютого 2022 року.

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищувала 3,4% для показників, близьких до 50%, 3,0% для показників, близьких до 25%, 2,1% – для показників, близьких до 10%, 1,5% – для показників, близьких до 5%.

За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення. Зокрема, якщо ще в травні серед всіх опитаних нами респондентів 2,5-4% проживали на окупованих після 24 лютого територіях (і це відповідало відсотку тих, хто там проживає, бо генерація номерів телефонів була випадковою), то зараз через вимкнення окупантами телефонного зв’язку нам вдалося опитати лише 1 респондента (з 995), які наразі проживають в окупованих населених пунктах. Важливо зазначити, що хоча погляди респондентів, які проживали в окупації, дещо відрізнялися, але при цьому загальні тенденції були досить подібні. Тобто неможливість зараз опитати таких респондентів істотно не впливає на якість результатів. Є й інші фактори, що можуть впливати на якість результатів в умовах «воєнного часу» (див. Додаток 2).

Загалом, ми вважаємо, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.

Тривалий період українська влада попереджає українців, що зима 2022-2023 може виявитися непростою. У вересні 2022 року, тобто ще до настання холодів і до початку масових обстрілів української енергетичної інфраструктури, ми поставили запитання, наскільки респонденти вважають свої родини готовими до можливих проблем з опаленням узимку. У грудні 2022 року ми повторили це запитання.

Самооцінка готовності українських родин до можливих проблем з опаленням

У вересні 70% респондентів стверджували, що їх домогосподарство скоріше або повністю готове до можливих проблем з опаленням узимку, хоча з них лише 24% вважають себе повністю готовими, у той час як 47% вважають себе скоріше готовими і стверджують, що «ще є дещо, що потрібно зробити для підготовки».

Станом на грудень 74% респондентів вважали свої домогосподарства готовими до можливих проблем з опаленням узимку, в т.ч. з 24% до 34% зросла частка тих, хто вважав їх повністю готовими (вважають себе скоріше готовими, але при цьому вважають, що ще є дещо, що треба зробити – 40%).

Частка респондентів, які у вересні вважали свої родини неготовими, становила 24%, у грудні – 21%.

Графік 1. Влада попереджає населення щодо можливих складнощів узимку з опаленням. А як би Ви оцінили готовність Вашого домогосподарства до можливих проблем з опаленням узимку?

У Таблиці 1 дані наведені в розрізі окремих соціально-демографічних категорій населення. Як можна бачити, з одного боку, більшість у кожній категорії вважають себе скоріше або повністю готовими до можливих проблем, хоча і є тенденція, що вважають себе краще готовими жителі Заходу, жителі сіл та маленьких міст і більш заможні респонденти.

З іншого боку, більш істотні відмінності є, якщо порівнювати частку тих, хто вважає себе «повністю готовими». У регіональному вимірі частка «повністю готових» знижується із 43% на Заході до 26% на Сході (хоча навіть на Сході 68% вважають себе сумарно скоріше або повністю готовими). За типом населеного пункту частка знижується з 48% серед жителів сіл до 22% серед жителів великих міст. За рівнем достатку родини серед найбільш заможних респондентів 38% вважають себе «повністю готовими», і цей показник знижується до 19% серед найменш заможних українців. Окремо зазначимо, що серед ВПО 26% є «повністю готовими» проти 35% серед респондентів, які не є ВПО.

Таблиця 1. Влада попереджає населення щодо можливих складнощів узимку з опаленням. А як би Ви оцінили готовність Вашого домогосподарства до можливих проблем з опаленням узимку?

100% у рядкуПовністю готовіСкоріше готовіСкоріше не готовіЗовсім не готовіВажко сказати
Регіон, де зараз проживають     
Захід43401152
Центр33391486
Південь294014115
Схід2642111111
Тип населеного пункту, де зараз проживають     
Село4836934
Місто до 20 тис. / СМТ4337866
Місто 20-99 тис.314313103
Місто 100 тис. і більше224217127
ВПО чи не-ВПО     
Не-ВПО35391385
ВПО264315107
Рівень доходу родини     
Дуже низький193413267
Низький31401677
Середній39411263
Високий38401076

А. Грушецький, коментарі до результатів опитування:

Запитання щодо готовності до проблем з опаленням узимку ми повторно ставили вже після масштабних руйнувань, які були завдані українській енергетичній інфраструктурі, а також після настання холодів. Тобто абсолютна більшість респондентів уже на практичному рівні мали досвід проблем і більш об’єктивно можуть оцінювати готовність свої родини.

Поточні показники готовності є досить високими, зважаючи на фактичний рівень проблем в країні, і відображають, з одного боку, високий рівень оптимізму, а з іншого боку – високий рівень адаптивності до мінливих і часто дійсно складних реалій. Така адаптивність є важливою «цеглинкою» у загальній стійкості українського народу і є ще одним свідченням готовності чинити опір агресору і далі.

Додаток 1. Формулювання запитань з анкети

Влада попереджає населення щодо можливих складнощів узимку з опаленням. А як би Ви оцінили готовність Вашого домогосподарства до можливих проблем з опаленням узимку?

(% серед усіх респондентів)

100% у стовпчику Регіон: де проживають на момент опитуванняУкраїна в ціломуЗахід[1]ЦентрПівденьСхід
Повністю готові3443332926
Скоріше готові, хоча ще є дещо, що потрібно зробити4040394042
Скоріше неготові, хоча дещо зробили1311141411
Зовсім неготові8581111
ВАЖКО СКАЗАТИ (НЕ ЗАЧИТУВАТИ)415511
ВІДМОВА ВІДПОВІДАТИ (НЕ ЗАЧИТУВАТИ)12100

Додаток 2. Методичні коментарі щодо репрезентативності телефонних опитувань, проведених під час війни

Навіть до повномасштабного вторгнення росії 24 лютого 2022 року існував ряд факторів, які негативно впливали на репрезентативність опитувань (наприклад, відсутність перепису понад 20 років). Повномасштабна війна, зрозуміло, значною мірою впливає на репрезентативність і ускладнює роботу соціологів, але не унеможливлює її. Доступ до надійних даних про стан настроїв у суспільстві лишається актуальним як для самих українців, так і для наших закордонних партнерів (які, як показали події останніх місяців, часто недооцінювали і не розуміли Україну та українців).

Водночас для збереження об’єктивності потрібно розуміти, які обмеження війна накладає на проведення соціологічних опитувань. У першу чергу ми звертаємо увагу на масштабні переміщення населення. Станом на грудень ООН оцінює кількість українців-біженців у майже 7.9 млн. Вочевидь, з огляду на різні причини важко вважати ці дані однозначно точними, але загалом зрозумілий досить істотний масштаб від’їзду з країни. Немає точних даних щодо того, скільки серед них дорослих громадян, але, скоріше за все, мова йде про близько половини. Серед близько 30 млн дорослих громадян (оцінки на момент повномасштабного вторгнення) можна приблизно оцінювати, що близько 15-20% виїхали закордон, а методом телефонних інтерв’ю неможливо забезпечити надійне опитування цих громадян. Ще більше громадян стали внутрішньо переміщеними особами, але вони значно меншою мірою впливають на якість телефонних опитувань, оскільки практично всі ці громадяни мають мобільні телефони і досяжні для участі в опитуванні (фактично 12% респондентів цього опитування – це ВПО).

Інша важлива проблема – досяжність для опитування населення територій, які були окуповані після 24 лютого 2022 року, через ведення інтенсивних воєнних дій або через перебої з телефонним зв’язком. Зараз зв’язок практично відсутній. У травні 2,5-4% респондентів проживали на цих територіях, зараз у вибірці жителів цих територій – лише 1 респондент з 995 опитаних. За нашими оцінками на території, які станом на початок вересня були окуповані росією (окуповані після 24 лютого 2022 року), припадало близько 9% серед усього дорослого населення. Враховуючи масовий виїзд населення з цих територій (скоріше за все, мова йде про не менше половини населення), а  також що з цього періоду були визволені значні території Харківщини та Херсонщини, ми оцінюємо, що не більше 3-5% серед загалом дорослого населення України були недоступні через проблеми із зв’язком.

На нашу думку, більш істотний вплив на репрезентативність можуть мати або взагалі нижча готовність брати участь в опитуваннях громадян з «проросійськими» настроями, або нещирість тих, хто все-таки взяв участь в опитуванні (враховуючи очевидні факти та панівні думки в медіа щодо російського вторгнення, частина громадян «публічно» не захочуть говорити те, що насправді думають). Якщо говорити про загалом готовність респондентів брати участь в опитуванні, то в останніх опитуваннях ми бачимо або такі ж показники, або дещо нижчі (хоча потрібно мати на увазі, що нижча готовність до участі «проросійськи» налаштованих громадян може компенсуватися вищою готовністю до участі «проукраїнськи» налаштованих громадян).

Ми провели у травні методичний експеримент, який показує, що громадяни, які зараз беруть участь в опитуваннях за демографічними характеристиками та змістовними настроями близькі до тих, які брали участь в опитуваннях до 24 лютого 2022 року. Попередньо ми бачимо деяке зміщення в сторону «проукраїнськи» налаштованих громадян, що позначається на до 4-6% відхиленнях для окремих запитань (у сторону більш частого обирання відповідей, що відповідають «проукраїнській» інтерпретації подій). Це, на нашу думку, у нинішніх умовах є досить оптимістичним показником.

Утім, цей експеримент не дає відповіді, наскільки зараз щирі у своїх відповідях респонденти. Для оцінки щирості відповідей на чутливі запитання у липні ми провели інший експеримент методом «задуманого знайомого». Результати засвідчили, що респонденти загалом щиро відповідають на запитання опитувань. Тобто у нас є підстави стверджувати, що під час інтерв’ю респонденти дійсно щиро відповідають на наші запитання.


[1] Склад макрорегіонів такий: Західний макрорегіон – Волинська, Рівненська. Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська, Закарпатська, Хмельницька, Чернівецька області; Центральний макрорегіон – Вінницька, Житомирська, Сумська, Чернігівська, Полтавська, Кіровоградська, Черкаська, Київська області, м. Київ, Південний макрорегіон – Дніпропетровська, Запорізька, Миколаївська, Херсонська, Одеська області, Східний макрорегіон – Донецька, Луганська і Харківська області.

#опалення #Україна #війна

Джерело