fbpx

Як саме українці геагують на стресові ситуації та події, що загрожують життю

Війна є потужною психотравмуючою подією, але кожен по-різному її проживає. Для того, щоб якісно та ефективно надавати психологічну допомогу постраждалим українцям, необхідно зрозуміти, з чим ми маємо справу, як саме українці реагують на війну та
стресові чинники, пов’язані з нею, дослідницька агенція Proinsight Lab провела дослідження «Зріз психічного стану українців під час війни проти росії».

В результаті виявили, що за кризовою психологічною допомогою звертаються переважно жінки (90%). Більшість клієнтів — люди у віці від 18 до 35 років, старші звертаються рідше. Переважна більшість (86%) звертаються за допомогою після конкретної події. 

«Хоча війна сама по собі є травмуючою подією, потреба в консультації виникає після конкретної особливої для людини травмуючої ситуації. Часто це необхідність залишити домівку, смерть близьких людей або загроза життю — власному чи близьких», — говорить керівниця дослідницької агенції Proinsight Lab Ольга Овчар.

За консультацією часто звертаються із почуттям провини, синдромом вцілілого та травмою свідка, страхом і тривогою. Серед запитів також звучить потреба у підтримці в прийнятті рішення щодо зміни місця перебування. Люди звертаються з проблемами адаптації в іншій країні та з запитами на розв’язання сімейних або внутрішніх конфліктів, що загострились на фоні війни.

Цікаво, що чим далі опитані знаходяться від бойових дій, тим більше виражені у них емоційні симптоми. Фахівці припускають, що це пов’язано із так званою травмою свідка, яка може виникати при перегляді новин та пов’язана із відчуттям безпорадності через перебування в умовно безпечному місці.

Серед емоцій, що переживають клієнти кризових консультацій, переважає тривога. Її відчувають майже дві третини клієнтів — 62%. Також часто клієнти говорять про почуття провини (синдром вцілілого) та агресію, проте майже половина клієнтів відчувають надію.

Майже третина опитанних мають у власному досвіді психотравмуючу подію. За словами експертів, наразі багато клієнтів з подивом для себе згадують травмуючі події зі свого минулого, які до початку повномасшатбної війни не пам’ятали, тобто, через воєнні дії відбувається актуалізація травмуючого досвіду 40% клієнтів не мають обтяжливих супутніх станів, ще про 18% інформація відсутня Невелика кількість клієнтів мають психіатричний діагноз або досвід небезпечних подій чи фізичних травм.

Дослідники відмічають, що клієнти обирають здорові способи подолання стресу, переважають конструктивні копінг-стратегії: пошук соціальної підтримки (бажання бути у спільноті, розділити з іншими свої переживання), прийняття відповідальності (готовність відповідати за ситуацію, що склалась, та активно діяти, щоб її змінювати) та самоконтроль (регулювання власного стану та контроль власної поведінки).

Психологи та психотерапевти, які були опитані під час дослідження, активно залучені у роботу, що пов’язана з наданням кризової допомоги, вважають свій стан стабільним та спокійним, проте більшість пережили емоційне вигорання та демотивовані проблемами із заробітком, оскільки більшість консультацій вони надають на волонтерських засадах.

Для підтримання сил на професійному рівні спеціалісти багато навчаються та комунікують з колегами, відвідують супервізії та інтервізії. Для підвищення професійної ефективності фахівцям не вистачає узагальнених знань по кризовому консультуванню, оплати роботи та офлайн заходів.

«Дослідження дозволяє відрефлексувати той досвід, через який пройшли психологи у квітні. Він демонструє наші сильні й слабкі місця. Останнє має бути обов‘язково взятим до уваги і використаним в роботі. У червні НПА буде запускати оновлену лінію психологічної допомоги для населення. В її концепції передбачена оплата роботи психологів, помірні за тривалістю зміни, супервізійна та колегіальна підтримка, підвищення кваліфікації, за необхідністю можливість отримати консультацію від Етичної комісії НПА», — говорить Президентка НПА Валерія Палій.

Джерело