fbpx

Українців в онлайні ошукують багатьма методами. Пенсіонерів, наприклад, утричі частіше за інших – через SMS про виграш у лотерею. А кожного четвертого підлітка – після відкриття шкідливого посилання від шахраїв. Мешканці сіл частіше натрапляють на продаж неіснуючого товару по передоплаті, а кияни – на фішингові атаки. Стать, до речі, практично не впливає на вірогідність зустріти шахрая в інтернеті. Такі дані наводить аналітична служба OLX, згідно з результатами опитування 25 тис. користувачів інтернету.

Як українці стають жертвами шахраїв?

Місце проживання значно впливає на тип шахрайств. Наприклад ⅔ мешканців селищ міського типу та сіл стикаються зі спробами продати їм неіснуючий товар по передоплаті, а от мешканців міст у 1.5 рази частіше отримують фішингові посилання. Мешканці райцентрів на третину частіше за інших стикаються з підробленими квитанціями про оплату.

У селах в цілому менше обізнаних з базовими правилами кібербезпеки. Якщо понад 42% містян не ведуть спілкування за межами платформи, де здійснюють угоду, та не відкривають посилання від незнайомих людей, то серед мешканців сіл — це тільки 33% опитаних.

Водночас мешканці столиці найбільше потерпають від фішингу (36% від всіх видів онлайн-шахрайств у Києві), а от у Дніпрі, Одесі, Харкові та Львові половина випадків пов’язана з передоплатою неіснуючого товару. Найбільш відповідально до звернень у Кіберполіцію ставляться у Львівській області — кожний 8-ий ошуканий подасть заяву, а найменш — в Одеській — тут звернеться тільки кожний 14-ий.

Серед всіх вікових категорій 80% випадків онлайн-шахрайств відбуваються у месенджерах (Viber, Telegram, WhatsApp). Однак пенсіонерам утричі частіше надсилають шахрайські SMS та у сім раз — електронні листи про «виграш в лотерею», «нові умови тарифу» чи «правила карантину». Водночас 57% українців віком від 46 до 65 років натрапили на шахраїв, які просили зробити передоплату за неіснуючий товар.

Кібербезпека – це важливо

«Молодь віком 18-25 років у кожному третьому випадку натрапляє на фішинг. А кожний четвертий неповнолітній втратив гроші після переходу за шкідливим посиланням на сайт підробку відомого бренду. Це пов’язано з тим, що молодь більше за старше покоління проводить час в онлайні, але так само слабо обізнана з базовими правилами кібербезпеки — у школах цьому не навчають досі. Українці віком 65 років та старше удвічі частіше за молодь ведуться на схему з підставним кур’єром та у півтора рази частіше за інших натрапляють на шахрайства з використанням фейкових скриншотів про оплату».Віктор Нобіуз, керівник відділу бізнес-аналітики OLX Україна

Молодь більш обізнана з базовими правилами кібербезпеки, однак загальний рівень навичок онлайн-поведінки лишається невисоким.

Правила кібербезпекиДо 18 роківПісля 65 років
Не відкривають посилання від незнайомців48%28%
Не розголошують платіжні дані банківської картки30%29%
Звертають увагу на оцінки і відгуки38%19%
Не обговорюють угоду поза платформою
(у сторонніх месенджерах)
39%38%
Перевіряють посилання на olx.ua14%7%
Перевіряють номер продавця / покупця в базах відгуків26%21%
Уважно оцінюють текст в SMS чи пошті22%14%
Звертають увагу на манеру спілкування (наприклад, чи є психологічний тиск або маніпуляції)45%38%

Водночас про кібербезпеку 65% неповнолітніх та 48% пенсіонерів дізнаються з соцмереж, 38% та 23% — від друзів та родичів, а от кожен третій українець віком від 65 років — з освітніх проєктів, на кшталт Онлайн[за]хист.

Стать практично не впливає на вірогідність натрапити на шахрая. І чоловіки (78%), і жінки (88%) отримують шкідливі посилання від шахраїв у Viber, Telegram чи WhatsApp. Тільки чоловіки уважніше перевіряють адресу сайту, куди їм пропонують перейти. Українцям удвічі частіше за українок надходять шахрайські SMS (виграш в лотерею, ви виграли авто) — 9% проти 4% від всіх випадків відповідно.

Після зустрічі з шахраєм представники обох статей поводяться однаково: більшість намагатиметься розв’язати проблему самостійно, до поліції звертатиметься тільки кожний десятий, але жінки майже вдвічі частіше за чоловіків звертаються до банку, щоб заблокувати картку.

Джерело

COVID-19 Live