fbpx

Танення вічної мерзлоти може спричинити викид великої кількості метану

Північний Льодовитий океан стає теплішим з початку XX століття, тобто на кілька десятиліть раніше, ніж вважали вчені. Реальну ситуацію з потеплінням в Арктиці розкрила міжнародна група вчених, які реконструювали зміни у температурі морської води у протоці Фрама між Гренландією та Шпіцбергеном.

Результати дослідження опубліковані у журналі Science Advances.

Дослідники проаналізували хімічний склад морських мікроорганізмів і з’ясували, що Північний Льодовитий океан почав нагріватися ще на початку минулого століття, коли з Атлантики ринули тепліші та солоніші потоки води – це явище, яке називається атлантифікацією, передувало потеплінню. З 1900 температура океану підвищилася приблизно на два градуси Цельсія, тоді як морський лід почав відступати, а солоність зросла.

Атлантифікація є однією із причин потепління Арктики, проте її почали відслідковувати з 40-х років. У міру того, як Північний Льодовитий океан стає теплішим, у полярному регіоні посилюється танення льоду (не тільки морського, а й наземного), що, своєю чергою, впливає на глобальний рівень моря. Танення вічної мерзлоти може спричинити викид великої кількості метану.

У сценарії майбутнього потепління очікується подальше уповільнення циркуляції води в морі Лабрадор через танення льодовикового покриву Гренландії, що і вважається причиною атлантифікації. Моделювання клімату зазвичай не відтворює такого роду потепління в Північному Льодовитому океані, що вказує на неповне розуміння механізмів, що керують потеплінням цього океану.

Джерело

COVID-19 Live